3. Повітряний кодекс україни

Повітряний кодекс України встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Розділи: I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ II АВІАЦІЙНІ ПРАВИЛА УКРАЇНИ III ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ IV ПОВІТРЯНІ СУДНА V АВІАЦІЙНИЙ ПЕРСОНАЛ VI ЕКІПАЖ ПОВІТРЯНОГО СУДНА VIII ПОВІТРЯНІ ТРАСИ І МІСЦЕВІ ПОВІТРЯНІ ЛІНІЇ IX ПОЛЬОТИ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН X МІЖНАРОДНІ ПОЛЬОТИ XI ПОВІТРЯНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ XII АВІАЦІЙНІ РОБОТИ XIII ЗАХИСТ АВІАЦІЇ ВІД АКТІВ НЕЗАКОННОГО ВТРУЧАННЯ XIV ПОШУКОВІ ТА АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ XV РОЗСЛІДУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ XVI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ XVII АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

XVIII АТРИБУТИКА, ПРАПОР, ЕМБЛЕМА, ВИМПЕЛ

4. Документація на перевезення вантажів повітряним транспортом

Виконання повітряних перевезень

Повітряні перевезення виконуються на підставі договору.Кожний договір повітряного перевезення та його умови посвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним підприємством або уповноваженими ним організаціями чи особами (агентами). Документами на перевезення є: квиток - при перевезенні пасажира; багажна квитанція - при перевезенні речей пасажира як багажу; відповідні документи - при перевезенні вантажу, пошти та інших предметів. Форми документів на перевезення та правила їх застосування встановлюються органом державного регулювання діяльності авіації України.

Перед початком міжнародного перевезення пасажира перевізник зобов'язаний перевірити наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту. Перевезення зброї, боєприпасів, вибухових і отруйних речовин, ядерного палива, радіоактивних речовин та інших вантажів, які належать до особливо небезпечних, здійснюються за дозволом компетентних органів згідно з спеціальними правилами, що встановлюються органами державного регулювання діяльності авіації України.

5.Державний департамент пов . Тр.

Органом, що здійснює управління цивільною авіацією, є Державний департамент авіаційного транспорту, Положення про який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 р.1.

1. Державний департамент авіаційного транспорту України (Укравіатранс) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Укравіатранс реалізує державну політику у сфері розвитку цивільної авіації, сприяє структурній перебудові галузі, здійснює керівництво цивільною авіацією та координує діяльність підприємств, установ і організацій, що входять до сфери його управління.

2. Укравіатранс у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, конвенціями, стандартами і рекомендаціями міжнародних організацій цивільної авіації та цим Положенням. У межах своїх повноважень Укравіатранс організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Укравіатранс узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє та вносить на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення законодавства.

3. Основними завданнями Укравіатрансу є:

реалізація державної політики з питань розвитку авіаційного транспорту, забезпечення потреб народного господарства та населення в перевезеннях вантажів і пасажирів;

здійснення заходів щодо функціонування та розвитку авіаційного транспорту, розробка й обгрунтування проектів цільових державних програм;

державний нагляд за забезпеченням безпеки цивільної авіації;

сертифікація експлуатантів цивільної авіаційної техніки;

формування основних напрямів економічної, тарифної, фінансової, науково-технічної політики та екологічної безпеки на авіаційному транспорті;

розвиток зовнішньоекономічних зв'язків;

контроль за використанням державного майна при здійсненні підприємствами цивільної авіації господарської діяльності.