Настроювання змішування

У стандартний пакет Adobe Photoshop 6.0 входить величезна кількість стандартних ефектів. Активація діалогового вікна можлива двома способами: 1. Слой / Эффект слоя / Настройки смешивания.. або 2. Контекстне меню шару, пункт "Настройки смешивания"

Створення тіні.

Спеціально для цього в "Настройки смешивания"є два пункти: : "Падающие тени і ""Внутренние тени"

Падаючі тіні.

Щоб активізувати тінь необхідно клацнути по слову : "Падающие тени", або просто по прапорцю. При цьому відкривається нова вкладка діалогового вікна Настроювання: 1. Цвет тени (Синій прямокутник)

2. Мутноватость (0-100%) - прозорість тіні, від повної (0), до повної непрозорості (100) 3. Угол (0-360) - настроювання кута падіння тіні. 4. Расстояние - відстані від фігури до тіні 5. Разброс - збільшення тіні від загального розміру фігури 6. Размер - розмір розпилення тіні. 7. Контур - стилі тіні. 8. Шум - настроювання плавності тіні.

Внутрішні тіні.

Внутрішні тіні використовуються для створення тіні усередині малюнка.

Щоб активізувати ефект Зовнішнього (Внутрішнього) відблиску потрібно виконати команду: "Слой / Эффект слоя / Внутренний (Внешний) свет" або "Слой / Эффект слоя / Настройки смешивания".

Зовнішній відблиск

Настроювання:

1. Полупрозрачность- прозорість світіння 2. Шум - плавність відблиску 3. Палитра - стиль відблиску 4. Разброс - відсоток видимої частини відблиску від максимально можливої, установлюваної за допомогою елемента "Розмір" 5. Контур - стиль відблиску Внутрішній відблиск Настроювання аналогічні настроюванням зовнішнього відблиску. Відмінність полягає в зовнішньому вигляді: відблиск розміщується усередині зразка.

Кольори в програмі Photoshop

Характеристики кольорів

Кольори мають такі характеристики: тон, яскравість і насиченість, які можна задати у вікні вибору кольорів. Тон визначається довжиною світлової хвилі, що дає назву кольорам, наприклад, червоний або синій, поза залежністю від яскравості й насиченості. Насиченість характеризує чистоту кольорів. Чим більше сірого містить кольори, тим нижче його насиченість.

Колірні моделі

При виборі кольорів у програмі Photoshop з панелі вибору або палітри Color можна використати колірну модель Grayscale (Напівтонове зображення), RGB (red-green-blue - червоний-зелений-синій), CMYK (cyan-magenta-yellow-black -блакитний-пурпурний-жовтий-чорний) або Lab (lightness-a axis-b axis - яскравість і кольори на осях а й b)

Система адитивних кольорів (RGB) - багатомірний колірний простір, утворений червоною, зеленою й синьою складовими. Такі кольори виходять при об'єднанні 3 кольорів: червоного, зеленого, синього (RGB)

Як правило, ця система використовується в сканерах, цифрових камерах, моніторах і принтерах.

Червоний, зелений і синій кольори називаються основними кольорами. Вони займають особливе положення, з їхньою допомогою можна одержати інші кольори. Змішавши будь-які два основних кольори, Ви одержите так звані складні кольори. Так жовтий, білий, бірюзовий, білий, пурпурний є складними кольорами.

Система субтротивних кольорів (CMYK) - багатомірний колірний простір, утворений блакитною, пурпурною, жовтою й чорною складовими. У даній системі основними кольорами є: блакитний, пурпурний, жовтий, чорний. (СМУК - Cyan Margenta Yellow Black)

Як правило, ця система використовується в пристроях масового кольорового друку. Ця система кольорів є основною для художників, тому що палітра їхніх фарб складається саме із цих кольорів. Особливістю цієї колірної моделі є те, що як би Ви не змішували ці кольори білий ніколи не одержати.

У режимі Lab три канали: А (значення кольорів між зеленим і червоним), В (між блакитним й жовтим) і L (значення яскравості).

Канали

Шари є самим потужним інструментом для роботи з фотографічним зображенням. Коли ви редагуєте фотографію, без безлічі шарів зображення не обійтися. Іноді використовуються й більш складні шари - що настроюються, ефекти й маски, засновані на шарах. Шари скрізь і мимоволі виникає питання - як користувачі обходилися без них раніше? Відповідь проста - за допомогою каналів.

Кожне зображення в програмі Photoshop складається з одного й більше напівпрозорих малюнків певних кольорів, які називаються каналами. Найпростіший спосіб побачити колірні канали в дії - скористатися палітрою Канали (Channels) Photoshop. Наприклад, зображення в режимі RGB складено із червоного, зеленого й синього каналів. Щоб уявити це, відкрийте кольорове зображення, а потім на палітрі Channels клацніть по одному з елементів Red, Green, Blue, щоб відображався тільки цей канал. Потім, клацнувши по елементі RGB (комбінація клавіш Ctrl+~), відновіть повне подання зображення. Якщо канали не відображаються в кольорі, у вікні Edit (Редактирование) > Preferences (Предпочтения) > Display&Cursors (Дисплей и курсоры) установіть прапорець Color Channels in Color (Цветовые каналы в цвете).

Повний спектр RGB-кольорів створюється з каналів червоного, зеленого й блакитного кольорів, де вони представлені в шкалі відтінків сірого. Щоб зрозуміти, яка інформація відображена в палітрі шарів, варто постежити за каналами при роботі з тестовим зображенням райдужного градієнта (простіше говорячи, зображенням всіх кольорів веселки). На зображенні в шкалі сірого, котре представляє канал, кожний з пікселей може відображати одне з 256 значень. Ви побачите, що червона частина веселки при перегляді в червоному каналі буде білою. Жовта смужка веселки буде білої в червоному й зеленому каналах, але буде чорної, тобто відсутньою, у блакитному. Зображення веселки показує, що повний спектр із 16 мільйонів кольорів можна одержати сполученням значень від 0 до 255 для червоного, зеленого й блакитного кольорів (256 x 256 x 256).

Photoshop працює із зображенням не по окремим пікселям, а по каналам. При цьому три восьмирозрядні шари - червоний, зелений, голубий - накладаються, і ми одержуємо остаточне зображення.

У моделях RGB і CMYK яскравість і кольори зв'язані, тобто при зміні одного параметра змінюється й інший.

Звичайно, не всі зображення створюються в RGB, але це не проблема, оскільки канали дуже легко набудовувати для різних потреб. Ми можемо перетворити наше зображення в інший режим за допомогою команди Изображение > Режим (Image > Mode). Для Bitmap і відтінків сірого є тільки один канал, у якому представлені 256 значень від чорного до білого.

Існує модель у якій яскравість окремих пікселей відділена від кольорів – це модель Lab

У режимі Lab - три канали: А (значення кольорів між зеленим і червоним), В (між блакитним й жовтим) і L (значення яскравості). Поділ кольорів і його яскравості може бути дуже корисне при роботі з підвищення різкості зображення, при тоновій корекції (підвищення контрасту, виправлення погрішності тонових діапазонів), видаленні кольорового шуму, у тому числі, розмивки растра й т.д.

Виберіть канал яскравості й конвертуйте його в напівтонове зображення. Результат вийде набагато краще, ніж якби ви перетворювали відскановане RGB-зображення.

Колірна модель Lab може виявитися дуже корисною.

Але все-таки найважливішою, після RGB, є кольорова модель CMYK. Ця модель орієнтована на друк. Конвертуйте зображення веселки в CMYK. Перше, що впадає в око - різка зміна деяких кольорів. Справа в тому, що в CMYK не підтримуються багато чистих RGB-кольорів. Друга відмінність - з'явилося чотири колірних канали: Cyan, Magenta, Yellow, Black (бірюзовий, пурпурний, жовтий, чорний). Подивитеся на жовту смужку веселки в жовтому каналі - ви побачите, що вона представлена чорними кольорами.

У палітрі CMYK канали відображають кольори чорнила при багатошаровому чотирьохколірному друку.

У цьому режимі є істотні відмінності від RGB, оскільки Photoshop доводиться працювати із кольорами чорнила, які сполучаються один з одним за принципом вирахування (при накладенні всіх кольорів виходить чорний). В RGB ж, навпаки, застосований принцип додавання, і накладення всіх кольорів дасть білий. Але, по великому рахунку, всі колірні моделі схожі між собою. І Photoshop може відтворити повну гаму кожної з них за допомогою не більше чотирьох восьмирозрядних каналів, кожний з яких має не більше 256 значень (або 65536 значень, якщо ви дуже захочете, і в меню Зображення > Режим виберете 16-розрядний канал).

Канали - основний інструмент роботи з кольорами, і тому варто дивитись іноді на панель каналів, щоб довідатися, як Photoshop створює різні кольори. Особливо це стосується роботи з моделлю CMYK, що розроблена для друку. При роботі з RGB те, що ви бачите на моніторі далеко не завжди відповідає тому, що вийде при друкуванні. Хоча значення кожного з каналів це відображають. Більше того, якщо ви хочете тиражувати зображення, вам потрібно врахувати такі фактори, як розпливання крапок і заміна сірого компонента. А це значить, що точність у роботі з колірними каналами дуже важлива, оскільки від неї надалі залежить кольороподіл.

Канали корисні не тільки при друкуванні в CMYK. Ви знайдете їм застосування й в RGB. Наприклад, ви можете редагувати не все зображення, а окремий канал. При коректуванні кольорів варто переглядати окремі канали, щоб виявити дефекти відсканованого зображення. Наприклад, якщо ви виявили розмиту або зміщену область у каналі червоного, ви можете усунути цей недолік за допомогою фільтра різкості або настроювання рівнів.

А для того, щоб створити який-небудь особливий ефект, ви можете застосувати художній фільтр до одного з каналів. У кожному разі, ви можете відразу побачити результат ваших дій на складеному зображенні - досить зробити RGB-канал видимим. Тільки не забудьте потім знову виділити потрібний колірний канал, якщо будете й далі над ним працювати.

Функція об'єднання каналів надає широкі можливості. Наприклад, за допомогою команди "Наложить изображение" (Apply Image) можна накласти інформацію з будь-якого каналу іншого зображення таких же розмірів на RGB-канал нашого зображення й настроїти даний ефект, змінюючи непрозорість і режим змішування кольорів. Команда "Вычисление" (Calculation) дозволяє вибрати два шари й створити новий шар, виділення або документ. Якщо скористатися режимом змішування кольорів "Вычитание", то будуть виділені області зображення, які змінилися в порівнянні з оригіналом.

З появою в Photoshop команди "Миксер каналов" (Channel Mixer) і шарів, що настроюються, розширилися можливості об'єднання каналів. Функція міксера каналів використовується тільки для окремих зображень і дозволяє настроювати кожний канал, додаючи інформацію з інших каналів. З її допомогою можна створювати спецефекти, міняти канали місцями, виправляти дефекти кольорів на відсканованих зображеннях. Також вона ідеально підходить для створення "підфарбованих" і якісних напівтонових зображень (при цьому ви зможете контролювати перетворення кожного з колірних каналів у шкалу відтінків сірого).

Змішування каналів дуже допомагає при конвертуванні кольорових зображень у напівтонові.

Настроювання кольорів за допомогою каналів вам безсумнівно знадобиться. Але найпоширеніший спосіб їхнього застосування - робота з виділеннями. Часто елементи зображення набагато чіткіше видні на окремому каналі, чим на складеному зображенні.

Крім колірних каналів в Photoshop є ще один вид каналів – маски. Це напівтонові зображення в яких зберігається інформація про виділені області. За замовчуванням чорні пікселі маски відповідають невиділеним пікселям, білі – виділеним, а сірі – частково виділеним областям. При активізації маски зазначена в ній область стає виділеною. У програмі можна створювати два типи масок – швидку, утворюючу тимчасовий канал, що у документі не зберігається й так званий альфа-канал.

Одним з найпростіших (і самих гнучких) способів створення маски є спеціальний режим, що називається швидка маска (quick mask). Цей режим варто використати в тому випадку, якщо ви хочете досить швидко створити маску, скажемо, для заливання суцільними кольорами, виконати її й видалити маску. Цей прийом застосовується тільки для масок, які точно будуть використані один раз.

Швидка маска завжди перебуває в режимі накладення, тобто ви можете бачити й маску, і зображення й користуватися будь-якими інструментами для того, щоб додати фрагмент у маску або виключити його з маски.