2. Які властивості р елементів т вносяться в аналіз?

Взаємодія елементів т проходить через їх властивості в першу чергу функціональні. Основною функціональною властивістю відокремлених територі­аль­них елементів є спеціалізація територіального розподілу праці, а для інтегру­ючих все господарство елементів (інфраструктура, система розселення і т.д.) - їх системоутворюючі властивості. Спеціалізація - це “зчіпний прилад” між елемен­­тами т. Наприклад, житниці країн, найбільш крупні сировинні бази світового і внутрішньо-державного значення, металургійні центри, енергетичні базові райони, найбільші науково-дослідні центри, рекреаційні райони світового і загальнодер­жавного значення виступають в якості яскраво виражених територіально-функціона­­льних елементів ТСГ.

R - відношення між властивостями. Як вже відзначалось відношення - це найбільш латентна (скрита) субстанція структури. В даному маються на увазі те­риторіальні відношення, як будь які види зв'язків між територіальними елемен­тами по обміну продукцією і послугами. Розрізняють наступні види відношень:

а) елементарні як відображення взаємного положення елементів. Територі­альна близькість взаємозв'язаних елементів має істотне значення для ефективного фун­кціонування і розвитку господарської системи. Але характеристикою вза­ємного положення не можна обмежуватися. Вивчити ТСГ морфологічно, тобто одержати “рисунок» взаємною положення, не досить. Справа в тому, що терито­ріальна структура може змінюватися при попередній локалізації елементів, а її зміни зв’язані зі зміною або властивостей, або зв'язків. Так, в староосвоєних розвитих краї­нах “рисунок" макротериторіальної структури малодинамічний, хоч зміни в територіальній структурі проходять істотні, особливо при переході на нові прогресивні і інтенсивні технології. Щоби виявити вказані зміни, потрібно від морфологічних методів вивчення особливостей ТСТ переходити до функціональ­но-просторового аналізу, де на перший план виходить аналіз територіальної взаємодії.

б) відношення як відображення просторових співвідношень і комплексів. Такий фундаментально-структурний підхід одержав теоретичне обгрунтування в багатьох роботах, особливо Н.Н. Колосовського. Однак в цьому випадку вимага­­єть­ся розкривати і внутрішні, і зовнішні взаємозв'язки тсриторіальних ком­плексів, що практично неможливо без спеціальних експедиційних досліджень.

в) відношення, що розкривають всезагальні зв'язки, які формують інтеграль- ні елемен­ти країни. Тут потрібні серйозні теоретичні обгрунтування процесу фор­мування інтегруючих всю територію елементів, про які говорилось при визначенні елементів територіальної структури Відповідні форми територіальної організації вивчені не досить глибоко.

Таким чином, логічні визначення ТСГ описує єдність територіальної спеці­алізації, економіко-географічного районоутворення і взаємодії всіх територіальних елементів господарства. При цьому ведучу роль відіграє фактор географічного розподілу праці, що викликає як протиріччя, так і взаємозв’язані процеси диферен­ціації і кооперування праці в межах країн з врахуванням їх ролі в світових госпо­дарських відношеннях.