- •Для країнознавства актуально розробити концепцію всього суспільства, але у зв’язку нерозробленістю цього, обмежимося структурою господарства.
- •2. Галузева структура є вираженням суспільного розвитку і розподілу праці. Відомо, що труд може розглядатися з двох сторін: з матеріально-речової
- •Які властивості р елементів т вносяться в аналіз?
- •Перейдемо до більш поглибленої характеристики територіальної структури 8.3 Декомпозиція тсг
- •Проблеми параметризації і оптимальності територіальної структури господарства країни (тсг)
- •Вивчення синхронності розвитку соціальної, галузевої, технологічної і
-
Які властивості р елементів т вносяться в аналіз?
Взаємодія елементів т проходить через їх властивості в першу чергу функціональні. Основною функціональною властивістю відокремлених територіальних елементів є спеціалізація територіального розподілу праці, а для інтегруючих все господарство елементів (інфраструктура, система розселення і т.д.) - їх системоутворюючі властивості. Спеціалізація - це “зчіпний прилад” між елементами т. Наприклад, житниці країн, найбільш крупні сировинні бази світового і внутрішньо-державного значення, металургійні центри, енергетичні базові райони, найбільші науково-дослідні центри, рекреаційні райони світового і загальнодержавного значення виступають в якості яскраво виражених територіально-функціональних елементів ТСГ.
R - відношення між властивостями. Як вже відзначалось відношення - це найбільш латентна (скрита) субстанція структури. В даному маються на увазі територіальні відношення, як будь які види зв'язків між територіальними елементами по обміну продукцією і послугами. Розрізняють наступні види відношень:
а) елементарні як відображення взаємного положення елементів. Територіальна близькість взаємозв'язаних елементів має істотне значення для ефективного функціонування і розвитку господарської системи. Але характеристикою взаємного положення не можна обмежуватися. Вивчити ТСГ морфологічно, тобто одержати “рисунок» взаємною положення, не досить. Справа в тому, що територіальна структура може змінюватися при попередній локалізації елементів, а її зміни зв’язані зі зміною або властивостей, або зв'язків. Так, в староосвоєних розвитих країнах “рисунок" макротериторіальної структури малодинамічний, хоч зміни в територіальній структурі проходять істотні, особливо при переході на нові прогресивні і інтенсивні технології. Щоби виявити вказані зміни, потрібно від морфологічних методів вивчення особливостей ТСТ переходити до функціонально-просторового аналізу, де на перший план виходить аналіз територіальної взаємодії.
б) відношення як відображення просторових співвідношень і комплексів. Такий фундаментально-структурний підхід одержав теоретичне обгрунтування в багатьох роботах, особливо Н.Н. Колосовського. Однак в цьому випадку вимагається розкривати і внутрішні, і зовнішні взаємозв'язки тсриторіальних комплексів, що практично неможливо без спеціальних експедиційних досліджень.
в) відношення, що розкривають всезагальні зв'язки, які формують інтеграль- ні елементи країни. Тут потрібні серйозні теоретичні обгрунтування процесу формування інтегруючих всю територію елементів, про які говорилось при визначенні елементів територіальної структури Відповідні форми територіальної організації вивчені не досить глибоко.
Таким чином, логічні визначення ТСГ описує єдність територіальної спеціалізації, економіко-географічного районоутворення і взаємодії всіх територіальних елементів господарства. При цьому ведучу роль відіграє фактор географічного розподілу праці, що викликає як протиріччя, так і взаємозв’язані процеси диференціації і кооперування праці в межах країн з врахуванням їх ролі в світових господарських відношеннях.