- •Зміст курсовОї роботи
- •1.Вступ
- •2. Характеристика вихідних матеріалів та вимоги до готової продукції.
- •2.1. Характеристика сировинних матеріалів
- •2.3. Ефективність виробництва і застосування конкретного виду заповнювача.
- •3.Технологічна частина
- •3.1. Обґрунтування вибору технологічної схеми
- •3.2 Режим роботи підприємства
- •3.3 Виробнича потужність
- •3 4. Опис технології виробництва.
- •3.5 Особливості структуроутворення заповнювача
- •3.6 Вибiр основного технологічного обладнання.
- •3.7Потреба сировинних матеріалів, палива, електроенергії
- •4. Контроль виробництва
- •5. Техніка безпеки, протипожежні заходи, охорона довкілля
- •6. Список використаної літератури.
3 4. Опис технології виробництва.
Привезену глину рівномірно розподіляють по площі складу(W=18-20%)і подають на виробництво. Глина подається в ящиковий живильник(СМК-78) потім стрічковим конвеєром(ІТП-5) подається на вальці для видалення каміння(КСМ-125). Подаємо вже очищену глину у вальці тонкого помелу(СМК-1096).
Після проходження цих операцій глина подається в глинозмішувач з паро зволоженням. Туди ж додається подрібнене кам’яне вугілля (фракцією 2,5 мм) та тирса. Отримана шихта має вологість W=14…20%
Шихта транспортується в барабанний гранулятор(ПЛ) , де отримують гранули, потім стрічковим конвеєром гранули транспортуються в агломераційну машину(СМ-961) для підсушування та спікання(20-40 хв.). Під решіткою у вакуум – камері відсмоктується повітря за допомогою вентилятора (димососа), утворюється розрідження що сприяє просочуванню повітря крізь шихту. Зверху шихту запалюють. За рахунок горіння вугілля в шихті утворюється висока температура (до 1400...1500оС). При цьому шихта спікається у поризовану склувату масу. Процес спікання здійснюється порівняно швидко. Гарячі гази, що просочуються вниз, підігрівають нижні шари шихти, а зона горіння поступово пересувається до колосникової решітки. Верхній шар за цей час, охолоджується повітрям, що просочується. Коли зона горіння палива доходить до колосникової решітки і процес агломерації закінчується одержують спучений аглопоритовий корж, який подрібнюється за допомогою коржерозмелювача. Охолодження здійснюється в шахтному холодильнику(Т=80…120 оС). Продукт за допомогою елеватора(ЛГ-200) та стрічкового конвеєра подається до валково-зубчатої дробарки(СММ-375) в якій відбувається первинне подрібнення(d=40…60 мм), потім матеріал потрапляє до валково-зубчатої дробарки в якій відбувається вторинне подрібнення(d=до 40 мм). Потім просіюємо це все через грохот(С-784), де відбувається розсіювання за фракціями, звідки щебінь(d=5-10мм,10-20мм, 20-40 мм) та пісок(0,16-1,25 мм, 1,25-5 мм) потрапляють на склад готової продукції.
3.5 Особливості структуроутворення заповнювача
При отриманні аглопоритного щебеню утворення пористої структури матеріалу пов’язано з цілим рядом процесів, що відбуваються в період приготування сировинних гранул (зерен), так і їх термообробці. До основних факторів, що забезпечують утворення пористою структури при спіканні алюмосилікатної сировини на агломераційних машинах є:
- пористість, що утворюється в період приготування сировинних гранул. При приготуванню шихти вихідні матеріали змішують, підсушують та окомковують, при цьому відбувається утворення пор в окремих мікрообємах шихти.
- пористість утворюється в період термічної обробки шихти. Вигоряння палива та органічних домішок в процесі агломерації є одним із суттєвих факторів, які впливають на утворення пористості аглопориту.
- просочування повітря і газів через шихту. Холодне і підігріте повітря, при взаємодії з розплавом, що утворюється в процесі спікання, різко його охолоджує. Тому в структурі отриманого аглопориту зберігаються наскрізні трубчасті пори. Більша частина таких пор проходить через всю товщу шару шихти.
- спучування окремих гранул шихти. Інтенсифікація процесів спучування гранул пов’язана з утворенням в зоні спікання чітко вираженого відновлювального газового середовища та швидким підвищенням температури в цій зоні, спікання в присутності рідкої фази як окремих гранул, так і всього шару шихти.