Зміст курсовОї роботи

1. Вступ………………………………………………………………………………..3

2. Характеристика вихідних матеріалів та вимоги до готової продукції…………5

2.1. Характеристика сировинних матеріалів………………………………………..5

2.2. Вимоги до готового продукту…………………………………………………..6

2.3. Ефективність виробництва і застосування конкретного виду заповнювача...8

3. Технологічна частина……………………………………………………………...9

3.1. Обґрунтування вибору технологічної схеми…………………………………..9

3.2. Режим роботи підприємства……………………………………………………11

3.3. Виробнича потужність………………………………………………………….13

3.4. Опис технології виробництва………………………………………………….14

3.5. Особливості структуроутворення пористого заповнювача………………….15

3.6. Вибір основного технологічного обладнання………………………………...17

3.7. Розрахунок потреби сировини, палива, електроенергії……………………....19

4. Контроль виробництва…………………………………………………………...20

5. Техніка безпеки, протипожежні заходи, охорона довкілля……………………23

6. Список використаної літератури………………………………………………...24

1.Вступ

Заповнювачі – природні або штучні матеріали визначеного зернового складу, які в раціонально підібраній суміші з в’яжучими речовинами та водою утворюють бетонну суміш.

Заповнювачі є основною складовою частиною бетонів, займаючи 85% його об’єму; вони утворюють жорсткий скелет бетону і цим самим зменшують його усадку і попереджують утворенню усадочних тріщин.

Застосування легких пористих заповнювачів дозволяє отримувати ефективні легкі бетони для теплоізоляції стінових панелей, монолітних стін та різноманітних несучих конструкцій. Заміна звичайних важких заповнювачів пористими, дозволяє суттєво змінити властивості бетонів у бажаному напрямку: зменшити густину, покращити теплоізоляційні властивості тощо.

Для приготування легких бетонів широко застосовують пористі мінеральні заповнювачі, які діляться на природні (вулканічного або осадового походження) та штучні (зокрема, з відходів промисловості).

Природні пористі заповнювачі отримують шляхом подрібнення на щебінь та пісок гірських порід вулканічного походження – пемзи, вулканічного шлаку, та вулканічного туфу, гірських порід осадового походження, пористих вапняків, вапняків – черепашників, вапнякових туфів, опоки, діатомітів та ін.

Штучні пористі заповнювачі отримують шляхом термічної обробки силікатної сировини з подальшим розсівом або подрібненням і розсівом. До штучних пористих заповнювачів належать: керамзитові гравій та пісок ; шлакова пемза – щебінь та пісок пористі з металургійного шлаку; щебінь та пісок аглопоритові; гравій, щебінь та пісок шунгізитові; щебінь та пісок зі спученого перліту; спучений вермикуліт та ін.

Пористі заповнювачі з відходів промисловості отримують шляхом переробки (подрібнення і розсіювання) пористих кускових паливних або відвальних металургійних шлаків, грубо дисперсних зол виносу та золошлакових сумішей ТЕС, цегляного бою та ін.

Згідно завданню курсової роботи, далі йтиметься про виробництво аглопоритового щебеню.

Аглопорит одержують спіканням (агломерацією) сировини яка може бути представлена глинистими, або піщано – глинистими породами, відходами від добування, збагачення та спалення твердого палива. Цей спосіб широко використовується у металургійній промисловості для агломераційних руд.

Використання аглопориту ефективне при виробництві високоміцного бетону, оскільки конструкції з такого бетону характеризуються меншою середньою густиною і їх собівартість на 10...12% менше від собівартості аналогічних конструкцій з важкого бетону. Як глинисту сировину доцільно використовувати легкоплавкі глини, що не здатні до спучення, або слабо спучуються, та суглинки з вогнетривкістю від 1150 до 1250^оС.

На цей час прийняті наступні варіанти технології одержання аглопориту:

1. З глинистої сировини нормальної вологості (14...20%);

2. З глинистої сировини з вологістю більше 20%;

3. З сланцеподібної та каменеподібної сировини (вологістю 2...13%) за безперервною схемою з охолодження аглопориту у барабанному холодильнику. Також можуть бути використані схеми, що передбачають застосування при підготовці сировини до спікання відходів виробництва, які містять паливо.