- •3. Форми грошей та їх еволюція
- •4. Вартість грошей
- •5. Функції грошей
- •6. Якісні властивості грошей
- •8. Сутність та економічна основа грошового обороту
- •12. Швидкість обігу грошей
- •13. Закон грошового обігу
- •14. Механізм зміни маси грошей в обороті.
- •Сутність та особливості функціонування грошового ринку.
- •17. Інституційна модель грошового ринку.
- •Структура грошового ринку.
- •Попит на гроші. Чинники впливу на попит на гроші.
- •20. Теорія переваги ліквідності Дж.М.Кейнса.
- •21. Пропозиція грошей. Чинники формування пропозиції грошей.
- •22.Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент.
- •23.Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •24.Сутність, призначення та структура грошової системи.
- •25.Види грошових систем та їх еволюція.
- •26. Створення та розвиток грошової системи України.
- •27. Державне регулювання грошового обороту і місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики
- •31,32 Сутність, види та закономірностірозвитк уінфляції
- •33 Причини інфляції
- •34 Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •35. Державне регулювання інфляції
- •36 Особливості інфляції в Україні
- •38 Сутність та види грошових реформ
- •39 Особливості проведення грошової реформи в україні
- •40,41 Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти
- •1. За повнотою конвертації:
- •2. За видами суб'єктів:
- •3. За характером економічних операцій, що обслуговуються конвертованою валютою:
- •42,43 Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
- •44 Валютний курс
- •46, Валютні системи та валютна політика.
- •47 Особливості формування валютної системи України.
- •58.Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту
- •59.Сутність та структура кредиту.
- •60.Теоретичні концепції кредиту
- •61. Стадії та закономірності руху кредиту. Принципи кредитування
- •62. Форми, види та функції кредиту
- •63. Характеристика основних видів кредиту
- •64. Економічні межі кредиту.
- •65. Позичковий процент
- •66. Роль кредиту в розвитку економіки
- •67. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- •74. Основні напрями д-ті цб
34 Економічні та соціальні наслідки інфляції
Інфляція призводить до відчутних наслідків у багатьох сферах суспільного життя, насамперед у соціальній та економічній. Якраз через ці наслідки інфляція постійно перебуває в центрі суспільної уваги, викликає занепокоєння в підприємців, політиків, усієї громадськості.
У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх.
Проте є соціальні групи населення, які не мають можливості захистити себе від втрат унаслідок інфляції. Це передусім пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, усі працівники з фіксованим доходом, зокрема службовці державних установ, науковці, студенти та ін.
Особливо негативно впливає інфляція на матеріальне становище людей похилого віку, що нерідко живуть за рахунок своїх заощаджень. Унаслідок інфляції ці заощадження помітно знецінюються чи навіть зникають зовсім.
Крім прямих втрат, яких зазнає через інфляцію значна кількість економічних суб'єктів, її негативними соціальними наслідками є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого економічного становища, загострення соціальних суперечностей, посилення групового егоїзму. Все це спричинює соціальну і політичну нестабільність у суспільстві, Що нерідко закінчується бурхливими потрясіннями, унаслідок яких установлюється в тій чи іншій формі диктатура.
Ще ширший діапазон негативних наслідків інфляції в економічній сфері. Особливо відчутно вона впливає на розвиток виробництва, торгівлю, кредитну і грошову системи, державні фінанси, валютну систему і на платіжний баланс країни.
35. Державне регулювання інфляції
Ідею регулювати інфляцію першими висунули представники кейнсіанської школи, їх ідея "контрольованої" інфляції сформувалась як складова кейнсіанської теорії державного регулювання економіки шляхом втручання в платоспроможний попит.
У нових умовах кейнсіанська ідея регульованої інфляції зазнавала серйозної критики з боку представників монетаристської школи. Головний недолік її вбачався в тому, що кейнсіанці не врахували у своїх оцінках наслідків інфляційних заходів уряду свідомої реакції економічних агентів (підприємців і найманих працівників) на майбутню інфляцію. Так, М. Фрідман висунув положення про "природний рівень безробіття", який визначається умовами ринку робочої сили і не може бути порушений ззовні. Якщо ж уряд заходами своєї політики (нагнітання попиту бюджетною і кредитною експансією) зменшить безробіття за його природний рівень, то це тільки прискорить інфляцію до галопуючих темпів. Адже підприємці, прогнозуючи зростання цін, застрахують свої доходи відповідними заходами в ділових контрактах, трудових угодах тощо. Тому очікуваного урядом перерозподілу доходів та посилення стимулювання виробництва не відбувається. Уряд змушений буде ще більше розширювати попит понад розміри, яких очікували підприємці, а це - прямий шлях до розкручування інфляційної спіралі. Позитивний ефект від таких дій уряду може бути лише короткостроковим. У довгостроковому ж плані вони містять у собі загрозу гіперінфляції.
Під впливом неомонетаристських ідей більшість країн Заходу відмовилася від прямого втручання в ціни і зарплату і спрямувала свої антиінфляційні заходи на створення сприятливих умов для дії законів ринку і всіляке стимулювання приватного підприємництва.