Програма курсу Модуль I. Росія в епоху революцій та воєн ( 1900-1920 рр.)

Змістовий модуль 1. Росія на початку XX ст. в умовах загальнонаціональної кризи.

Тема 1. Політичний та соціально-економічний розвиток Росії на початку XX ст. Перша російська революція 1905-1907 рр.

Особливості промислового та аграрного розвитку Росії на початку XX століття. Микола II, його уява про призначення самодержавної влади. Проблема модернізації державного механізму та економіки країни.

Особливості російського імперіалізму. Монополізація основних галузей промисловості. Регулятивна роль держави. Соціальні проблеми. Масштаби та форми соціальних виступів у місті та на селі в перші роки XX століття.

Пожвавлення опозиції на початку XX ст. Радикалізація земсько-ліберального руху. Розширення сфери нелегальної політичної діяльності. Утворення радикальних партій, їх програми і тактика.

Міжнародне становище Росії на початку XX ст. Передумови, хід і підсумки російсько-японської війни. Наслідки поразки Росії.

Причини, характер, етапи та особливості першої російської революції. „Кривава неділя”. Формування основних політичних сил революції. Булигінська Дума. Поява Рад. Повстання в армії та на флоті. Всеросійський політичний страйк. Маніфест 17 жовтня 1905 року. Оформлення основних ліберальних партій, їх програми і тактика. Монархічний та чорносотенний рух. Легальна діяльність радикальних партій. Грудневе збройне повстання як апогей революції.

Вибори до I і II Державних Дум, їх партійний склад. Обговорення аграрного питання. Новий виборчий закон. III Державна Дума, її склад і політична роль. Спад революційного руху. Криза опозиційних партій. Формування та особливості існування третьочервневої політичної системи.

Тема 2. Росія між двома революціями (1907-1917 рр.)

Програма реформ П.А. Столипіна. Аграрна реформа, її мета і зміст. Підсумки столипінського реформаторства.

Активізація суспільного руху, Ленський розстріл. Партії та політичні сили в IV Державній Думі. Дума та уряд. Падіння авторитету царської родини.

Балканська проблема в європейській політиці Росії. Причини російсько-німецьких і російсько-австрійських протиріч. Зближення Росії з Англією. Мета та інтереси Росії в Першій світовій війні. Військово-економічний потенціал країни. Основні етапи та підсумки воєнних дій на Східному фронті в 1914-1916 рр. Відношення до війни в уряді та у суспільстві. Наростання економічних, політичних і соціальних труднощів воєнного часу.

Зміни в державному апараті Росії в роки війни. Роль політичної активності російської буржуазії. „Прогресивний блок”. Його склад, завдання, діяльність. Поглиблення кризи влади, її причини та прояви. Наростання суспільного невдоволення в країні.

„Срібне століття” російської культури та його основні досягнення. Світове значення російської культури кінця XIX - XX ст.

Тема 3. 1917 рік в історії Росії

Переддень революції. Визрівання суспільно-політичної кризи у 1916 р. Господарський розвал. Погіршення положення мас, ріст страйків. Се­лянські хвилювання. Антивоєнний рух в армії і на флоті. Назріван­ня революційної ситуації.

Падіння самодержавства. Стихійність революційного вибуху. Страйк в Петрограді. Втрата владою контролю в столиці. Формування нових органів влади. Відречення імператора. Тимчасовий уряд і Петроград­ська рада. Виникнення двовладдя. Стан політичних сил в результаті революції. Криза праволіберальних партій. Програмні вимоги кадетів – політична лінія Тимчасового уряду. Роль земельного питання в розвитку револю­ції. „Земельні комітети”. Збереження основних структур влади. Курс на Установчі збори. Компроміс поміркованих соціалістів з владою. Принцип „революційного оборонства”. Більшовицька партія, її орієнтація на розвиток революції. Ріст впливу більшовиків.

Росія на переломі (липень 1917р.). Курс більшовиків на соціалістич­ну революцію. Використання невирішеного питання про мир, земельного і національного питань. Гасло „Вся влада Радам”. Криза у червні. Наступ на фронті та його провал. Липнева демонстрація, введення воєнного положення в Петрограді. Курс більшовиків на збройне взяття влади.

Корніловський заколот. Ідея воєнної диктатури, Державна нарада. Спроба введення військ в Петроград. Роль О. Керенського. Пору­шення балансу сил, підрив боєздатності російської армії.

Втрата Тимчасовим урядом підтримки з правого флангу, ріст за­грози зліва. Поглиблення суспільної кризи. Ріст рядів і популярності більшовицької партії та більшовизація рад. Повторне використання гас­ла „Вся влада Радам” - курс на збройне повстання. Перемога більшовицького збройного повстання. Сучасні оцінки подій жовтня 1917 року в історичній літературі.

Змістовий модуль 2. Формування більшовицького режиму в Росії.