- •© Сумський національний аграрний університет, 2008
- •1. Завдання для розв’язання задач з дисципліни
- •1.1. Методичні вказівки
- •1.2. Властивості ґрунту як об’єкта обробітку Завдання 1 (табл. 1)
- •1.3. Механіко – технологічні властивості добрив як об’єкта механізованого внесення в ґрунт Завдання 2 (табл. 2)
- •1. 4. Опір рослинних матеріалів деформаціям Завдання 3 (табл. 3)
- •1. 5. Математична обробка результатів досліджень сільськогосподарських матеріалів Завдання 4 (табл. 4)
- •2. Теоретичні відомості для виконання завдань 1…4
- •2.1. Властивості ґрунту як об’єкта обробітку
- •2.2. Механіко – технологічні властивості добрив як об’єкта механізованого внесення в ґрунт
- •2.3. Опір рослинних матеріалів деформаціям
- •Розв'язування
- •2.4. Обробка результатів дослідів методами математичної статистики
- •Розв'язування
- •Список рекомендованої літератури
- •Механіко–технологічні властивості сільськогосподарських матеріалів
- •Для нотаток
- •Для нотаток
2. Теоретичні відомості для виконання завдань 1…4
2.1. Властивості ґрунту як об’єкта обробітку
2.1.1. Абсолютну вологість ґрунту WA (%) обчислюють за формулою
, (1)
де mB – маса зразка ґрунту до висушування (вологий ґрунт), г;
mC – маса зразка ґрунту після висушування (сухий ґрунт), г.
2.1.2. Середню твердість ґрунту Т (кПа) визначають за формулою
, (2)
де – середня ордината діаграми, мм;
qПР – жорсткість пружини, Н/мм;
S – площа основи наконечника, см2.
Коефіцієнт об'ємного зминання ґрунту q (Н/см3) визначають за формулою
, (3)
де FA – сила вдавлювання наконечника до точки А діаграми, яка відповідає межі пропорційності між силою F і глибиною його занурення lA, Н;
hA – ордината, яка відповідає точці А діаграми;
lA – глибина занурення наконечника до точки А діаграми, см.
Роботу А (Дж), яка потрібна для заглиблення наконечника до межі пропорційності, обчислюють за формулою
. (4)
2.1.3. Статичний коефіцієнт тертя fСт визначають за формулою
, (5)
де – кут нахилу поверхні, з якої починає сповзати зразок матеріалу, до горизонту, град.
Кут (6)
де h – висота розміщення незакріпленого кінця поверхні над горизонтом, мм;
l – довжина поверхні (пластини), мм.
2.1.4. Липкість ґрунту Л (Па) визначають за формулою
, (7)
де F – сила відривання диска приладу від поверхні ґрунту, Н;
S – площа поверхні диска, мм.
Сила F (Н)
, (8)
де m – маса чашки з піском, кг;
g – прискорення вільного падіння, м/с2.
Нижче (табл. 5) наведено класифікація ґрунтів за зусиллям прилипання (липкістю)
Таблиця 5. Класифікація ґрунтів за зусиллям прилипання
Стан ґрунту |
Липкість ґрунту, кПа |
Граничнов'язкий |
> 1,5 |
Сильнов'язкий |
0,5 – 1,5 |
Середньов'язкий |
0,2 – 0,5 |
Слабков'язкий |
0,05 – 0,2 |
Розсипчастий |
0,01 – 0,05 |
2.1.5. Число пластичності ґрунту WПл визначають за формулою
(9)
де WB – верхня межа пластичності, тобто вологість, за якої ґрунт починає текти, %;
WH – нижня межа пластичності, тобто вологість, за якої ґрунт при розкочуванні в шнурок завтовшки 3 мм починає кришитися, %.
Нижче (табл. 6) наведено класифікацію ґрунтів за числом пластичності.
Таблиця 6. Класифікація ґрунтів за числом пластичності
Ґрунт |
Число пластичності за Аттербергом |
Глина |
36 |
Суглинок |
|
важкий |
24 – 36 |
середній |
18 – 24 |
легкий |
12 – 18 |
Супісок |
|
важкий |
6 – 12 |
середній |
0 – 6 |
легкий |
0 |
Пісок |
0 |