Загальна частина Будинок Митрополита в ансамблі Софіївського собору

У 1722–1730 роках звели Будинок митрополита. Він розташований напроти головного входу до Софії Київської. До створення цієї перлини українського бароко доклали зусиль кілька київських митрополитів. Споруджений за часів митрополита Варлаама Ванатовича, будинок спочатку був одноповерховим. Його наступник митрополит Рафаїл Заборовський спорудив другий поверх, у зведенні якого, ймовірно, взяв участь талановитий зодчий Й.Г. Шедель. Зрештою, наступник Рафаїла Заборовського — Тимофій Щербацький завершив будівництво, залучивши до цього зодчого С. Антонова.

Будинок митрополита має вигляд розкішного двоповерхового палацу, що завершується мансардою під дахом «із заломом». У ХVІІІ ст. він мав два головних фасади, прикрашені фронтонами, — східний і західний. Гранчасті виступи по кутах споруди, високий фронтон, гарно оформлені вікна надають зверненому на соборний майдан східному фасаду парадного характеру. Пишно оформлений і західний фасад споруди, який виходив на митрополиче подвір’я.

У 2005–2008 роках у Будинку митрополита здійснено колосальні ремонтно-реставраційні роботи, які відродили пам’ятку. В ній відкрито і відреставровано фрагменти унікального монументального живопису ХVІІІ ст., інтер’єри облаштовано автентичними кахельними грубами, обставлено антикварними меблями.

Крім музейного призначення, пам’ятка використовується для проведення конференцій, семінарів, презентацій та інших заходів культурно-просвітницького характеру.

Ремонтно-реставраційні роботи

Метою проекту реставрації було проведення ремонтно-реставраційних робіт Митрополичого будинку з максимальним відтворенням його інтер'єрів для подальшого використання приміщень пам'ятки для експозиційно-виставкових та офіційних представницьких заходів.

Комплексна реставрація Будинку митрополита – пам'ятки архітектури XVIII ст. – дозволить використовувати його площі під експозиційно-виставкові приміщення та для офіційних представницьких заходів. Вартість проекту – 15 млн. грн., термін завершення – 2006 р.

Генеральний замовник – Національний заповідник “Софія Київська”. Генеральний директор – Н.М. Куковальська. Ремонтно-реставраційні роботи Будинку митрополита виконує ЗАТ “Київське міжобласне спеціалізоване науково-реставраційне проектно-виробниче управління” корпорації “Укрреставрація”. Президент корпорації – М.І. Орленко. Голова правління – О.Ю. Колесник. Головний архітектор проекту – С.Б. Юрченко.

Історія

Розташований на 40 м на захід від Софійського собору. Будівництво розпочато у 1722 р. водночас з трапезною, брамою, будинком консисторії. Ймовірно, ініціатором будівництва був митрополит В. Ванатович ( 1722—1730 рр.) За В. Ванатовича закладені і вибудовані підмурки (підвали, льохи) і перший поверх споруди.

Значного впливу мало втручання в будівництво митрополита Рафаїла Заборовського ( 1731—1743 рр.) що знався на архітектурній справі і сам робив архітектурні креслення. За сприяння Р. Заборовського будівля отримала другий поверх, а брама — барокові оздоби. Свої додатки вніс і митрополит Г. Щербацький — за його сприяння зроблено мансарду, трикутний фронтон з вікнами і волютами, кінцівки башточок прикрашені рипідами (визолочені сонечка), додано розкішний дах з заломом. Ймовірно, що до будівельних робіт в митрополичому будинку залучали і архітектора Шеделя. Йоган-Ґоттфрід Шедель на той час перебував в Києві — до того ж мав європейську освіту і досвід будівництва в Німеччині і Петербурзі.

У 1838 р. була значно перебудована домова церква митрополитів на 2-му поверсі. В 19 ст. добудували двоповерхові приміщення у південно-західній частині та додали балкон на південному фасаді, збережений донині.

Музейне використання

З 2008 р. по закінченню реставраційних робіт в парадних приміщеннях відбулася виставка з музею Лувр, Париж.

За планом, частина приміщень буде відведена під експозицію Музея архітектури.

Будинок митрополитів — разом з ансамблем Софійського собору — внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.