5 Бурса

Північніше собору стоїть будинок бурси, зведений у 1763–1767 роках архітекторами М. Юрасовим і П. Паповим. Двоповерхова прямокутна споруда витягнута зі сходу на захід майже на 108 м. Два виступи на зверненому до собору південному фасаді утворюють перед бурсою парадний під’їзд. Споруді надає величності й високий дах «із заломом». Фасади розчленовано пілястрами, які надають витягнутій у довжину споруді чіткого ритму. У проміжках між пілястрами згруповано гарно оформлені вікна. Нині тут міститься Центральний архів-музей літератури і мистецтва України.

6 Брама Заборовського

У ХVІІІ ст. будинок митрополита мав окремий в’їзд з міста — тріумфальну браму Заборовського, до якої вела вулиця від Золотих воріт. Це одне з кращих творінь Й.Г. Шеделя, зведене до 1745 року на замовлення митрополита Рафаїла Заборовського на честь відновлення в 1743 році Київської митрополії. Від брами зберігся західний фасад з фронтоном і частина споруджених біля неї мурів. Саме біля брами Заборовського мури замкнули огорожу навколо садиби Софійського монастиря.

7 Південна башта

До південного крила Консисторії примикає кам’яна південна вежа — ще один в’їзд на монастирське подвір’я, влаштований за часів гетьмана Івана Мазепи. Це квадратна у плані двоповерхова споруда, яку увінчує масивна напівсферична баня з конусоподібним шпилем. На шпилі був прикріплений металевий флюгер у вигляді позолоченої постаті архангела Михаїла. Перший поверх споруди має склепінчастий проїзд. Над ним розташоване просторе приміщення. Нині тут — одне з фондосховищ заповідника. У товщі східної стіни — склепінчасте приміщення для сторожі. Зі сходу до вежі примикає зведений одночасно з нею найдавніший відрізок потужного цегляного муру, що поєднує її з дзвіницею. Мур навколо садиби Софійського монастиря споруджено впродовж першої половини ХVІІІ ст.

8 Братський корпус

З будинком митрополита з півночі сусідує братський корпус, зведений у середині ХVІІІ ст. під чернечі келії. Це витягнута майже на 60 м по осі північ-південь споруда. Спочатку будинок був одноповерховим, з відкритою галереєю на західному фасаді. Вже у 60-х роках ХVІІІ ст. над будинком надбудовано другий поверх. У ХІХ ст. до західного фасаду прибудовано двоярусну дерев’яну галерею зі сходами на другий поверх, симетрично влаштованими в її кінцях. Зараз у будинку розміщено фондосховище заповідника.

9 Хлібня

У 1722–1730 роках неподалік від трапезної побудували хлібню (пекарню), переобладнану після закриття монастиря під приміщення духовної Консисторії — органу єпархіального управління і суду. Спочатку будинок хлібні був одноповерховим, а в 1770–1783 роках був надбудований другий поверх. 1853 року будинок знову перебудовувався. Було змінено його внутрішнє планування і архітектурний декор фасадів. Внаслідок перебудов споруда втратила первісний бароковий вигляд. Нині хлібня — прямокутна у плані будівля, витягнута по осі північ-південь. На східному фасаді виступає оздоблений рустом ризаліт ХІХ ст. У ХІХ ст. вздовж вулиці Володимирської, на місці огорожі ХVІІІ ст., спорудили друге (південне) крило Консисторії. ЇЇ первісне (північне) крило виявилося вбудованим у нову споруду своїм південним торцем. Наразі у приміщеннях хлібні відкрито просторі виставкові зали.