Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет

Реферат на тему: Історико-правові та соціологічні аспекти в теорії права м. Д. Іванішева

Виконала: студентка І курсу 12 групи

Сегеді Тімея Йосипівна

Київ – 2011

ЗМІСТ

1. Вступ………………………………………………...........................................3

2. Життєвий шлях М.Д. Іванішева……………………………………………….4

3. Історико-правові аспекти у теорії права М.Д.Іванішева………………………5

4. Соціологічні аспекти у теорії Іванішева………………………………………9

5. Висновки………………………………………………………………………..13

6. Список використаних джерел…………………………………………………14

7. Додатки…………………………………………………………………………15

ВСТУП

У становленні й розвитку історико-правової нау­ки в Україні і Росії значну роль відіграв професор юри­дичного факультету Київського університету Микола Дмитрович Іванішев (1811—1874).

М. Д. Іванішеву — одному з перших українських юрис­тів — належить думка про необхідність вивчення сло­в'янського законодавства для пояснення стародавнього російського права. Щоправда, цю думку до нього ви­словлював і Г. М. Данилович, але не так рішуче.

Хоча багато розробок М. Д. Іванішева не були завершені і надруковані, проте він разом з іншими вченими Київського університету зміг піднести дореволюційну вітчизняну правову науку до світового рівня.

Всі його роботи за глибиною досліджень історії слов'янського законодавства ще в той період зацікавили німецьких, чеських і російських слов'янознавців, що ста­ло сильним поштовхом для розвитку слов'янської науки, яка зберегла пізнавальний інтерес і до сьогодні.

2. Життєвий шлях м.Д. Іванішева

Народився він у Чер­нігівській губернії в сім'ї священика, початкову освіту здобув у Київському духовному училищі та Київській ду­ховній семінарії [84, с. 755]. В 1835 р. М. Д. Іванішев за­кінчив Головний педагогічний інститут, де навчався на філософсько-юридичному відділенні, згодом, у 1836 р., був направлений на навчання до Німеччини під керівниц­твом Ф. К. фон Савіньї (1779—1861). Проте М. Д. Івані­шева більше цікавили слов'янські науки, а тому він пере­їхав до Праги, де познайомився з такими видатними вченими, як П. Шафарик, В. Танка, Ф. Палацький. Саме тут, за словами О. Ф. Кістяківського, «визначилося його майбутнє вчене покликання; тут він засвоїв прийоми своїх майбутніх занять; тут же він навчився вибирати предмети дослідження» [1, с. 3].

Після по­вернення М. Д. Іванішева із-за кордону міністр Уваров призначив його в 1838 р. в Київський університет на юридичний факультет «для використання на тій кафед­рі, яка мала потребу у викладачеві» [2, с. 4]. З 1839 р. М. Д. Іванішев працює на кафедрі законів державного благоустрою і благочестя. Київському університету він присвятив половину свого життя як професор і декан юридичного факультету, з 1848 по 1861 рр., як ректор з 1863 по 1865 рр., і почесний член вузу.

У 1865 р. М. Д. Іванішев отримав відрядження до Варшави з метою складання проекту кримінального су­дочинства. Як і більшість його сучасників—істориків пра­вознавства Росії та України він не обмежувався рамками професійної юридичної спеціалізації і цікавився питан­нями теорії права, міжнародним правом, державним правом, а також археологією. Так, спільно з ректором Київського університету М. А. Максимовичем організу­вав Археографічну комісію, де був керівником і редакто­ром юридичних пам'яток. В одній з експедицій під час розкопок Перепетиського кургану в 1845 р. М. Д. Івані­шев познайомився з Т. Г. Шевченком [3, с. 26]. Як відмі­чає М. П. Рудько, «з професором Іванішевим Шевченко за завданням комісії проводив влітку 1846 р. археоло­гічні розкопки у Васильківському повіті, на Київщині. Результати розкопок, опубліковані у виданих комісією «Древностях», мали значну наукову цінність і привер­нули увагу спеціалістів» [88, с. 8]. М. Д. Іванішев брав участь і в юридичній комісії при установчому комітеті у Варшаві, йому також було доручено скласти проект утво­рення археографічної комісії у Варшаві. На думку вчено­го, варшавська археографічна комісія могла б сприяти відновленню і поясненню історичної істини аналізом і виданням у світ історичних актів, які зберігалися в архі­вах. Все це свідчить про широкий аспект інтересів його наукової діяльності.