Компаративістика (порівняльне літературознавство)

Поняття «Свій» і «Чужий». В основі – Шарль Перо. «Сравнение древних и новіх авторов». Але фактичний теоретик-засновник – Теодор Венфей – намагався пояснити спільність казок Індії та Європи.

Сучасна компаративістика досліджує генетичні зв’язки. Яновський використав роман Кіплінга. Творче переосмислення, діалог письменників. Можна використовувати в аналізі на семінар. (спосіб оповіді, композиції, алюзії, епіграфи і т.д)

1. Форми присутності одного тексту в іншому – Цитати, алюзії, пастіш.

2. Типологічність – контакту не було, але є спільні ознаки.

3. Інтертекстуальність. Палімтест (на одній дощечки писали, зтирали, писали знову). Усі тексти, що автор прочитав за все життя.

Борфес дуже цікавий.

4. Порівняння сучасної літератури з іншими. Інтермедіальность. Худ. Текст поєднує різні форми мистецтва.

Найпримітивніший рівень – взяти переклад і оригінал.

Період Модернізму

Відмова від мімезесу. Мистецтво – це не відтворення дійсності. Це інша дійсність, яка часто суперечить реальності.

Школи: Феноменологічна школа, «Нова Критика», психоаналіз (фрейдизм, аналітична психологія Юнга, неофрейдизм, неоюнгіанство).

Радить почитати посібник Ніни Зборовської «психоаналіз в літературознавстві». (1 ч. теоретична, 2 – практична, аналіз текстів).

Фромм)))))))))), Лакан.

«Творчість – сповідь, або психоаналіз».

Структуралізм, герменевтика.

А) сенс твору може відкритися лише підготовленому читачеві

Б) непрозоре – неможливо через розумом зрозуміти.

Фройд поставив під сумнів можливість пізнати світ через розум, він відкрив підсвідоме.

Ніцше – «Бог помер», на місце Бога стає мистецтво. Апполонівське і Діонісійське. Модернізм це криза світогляду, криза мистецтва. Вивільнення від кризи – звільнення Діонісійського. Зруйновану в 19 ст стіну (віру в Бога) людина усвідомлює конечність свого буття.

Про це почитати.

Доба модернізму дала народження феномен «формальний метод в літературознавстві», що виникла в Росії в 20 рр 20 ст. Структуралізм виріс із формальної школи. Був заборонений. ТЕ, що вона тоді породила, прийшло до нас через Європу. Представники: Віктор Шкловський (лідер), В.Жермунський, Б.Томашевский, Б. Ейкенбаун, Пропп, Бахтін, Р. Якомбсон(з росії в празький кружок, потім в германії, після 90тих це повернулося),

Основні поняття:

1. Поетика – система прийомів

2. Розвиток літератури – заміна відпрацьованих форм на нові (до них була думка, що нова форма утворюється новим змістом). Отже, форму художнього твору вони зробили об’єктом свого вивчення. Напр.., вірші про любов – вічний зміст, можна зробити нову форму. Кожен митець намагається знайти нові способи нам про це розказати

3. Літературність – об’єкт їхніх пошуків. В основі літературності лежить динамічна формальна конструкція.

Аналізувати текст треба і форму. Тичина «Хор лісових дзвіночків». День!

День.

Це ехо, бо це хор.

Хай по полю, золотому полю – Ассонанс

Мова вимагає уваги як до змісту, так і до форми. Велика увага приділяється мові.

Як наша банальна мова стає літературною, художньою? Завдяки використанню певних прийомів.

Прийоми відкриті Шковським – прийоми сюжетоскладання – паралелізм, нанизування, обрамлення, контрастність, негативна кінцівка.

Класичний сюжет – рівновага (гармонія), рівновага руйнується, рівновага відновлюється. У добі модернізму трьочленна структура руйнується, рівновага не відновлюється.

Читать вредно! (Ємма Боварі).

Прийом отстранения: на прикладі роману «Война і Мір». Ілюзія новизни – побачити щось нове у сто разів прочитаному. Діккенс «Чарівна кісточка».

Формальна школа вплинула на розвиток літературознавства – празький літературний гурток.

Структуралізм

Домінування в творі естетичного. До цього було ідеалізм (що автор хотів сказати), а тепер – як він це робить.

Поетична мова інтерпретується у співвідношенні з мовною системою. Літературний твір має динамічний характер. Дослідник вивчає синхронно, але враховуючи діахронію.

Твір – певна система, де є свій центр. Багато запозичено із точних наук.

Найвідоміші структуралісти: Роман Якобсон «Лінгвістика і поетика», Ролан Барт «Від твору до тексту», Ц.Федоров, «аналіз поетического текста», Юрій Лотман «Структурна поетика»

Терміни:

Елемент, рівень, варіант, інваріант.

Завдання – виявити елементи, описати і як вони взаємодіють.

Строфіка, лексика (метафори, епітети и т.д.), граматика.

Структурна поетика цікавиться не смислом окремого твору, а закономірностями, якими вони цікавляться.