1. Організаційні моменти.

2. Лекція викладача.

Найвищою цінністю для Генріха Белля була людина, людське життя: Саме гуманізм є найпривабливішою рисою його творчості. Гуманізм високохудожніх і глибокозмістовних творів Белля привернув до нього увагу читачів усього світу: його книги перекладено 48 мовами. Про величезну міжнародну популярність Белля свідчить і той факт, що у 1972 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури. Генріх Белль завжди відстоював ідею миру між народами, брав участь у громадських акціях, спрямованих проти атомного озброєння, виступав із публіцистичними станнями, боровся за перемогу людяності і Добра в усьому світі. Пережите знаходило відображення у творчості, яка сама по собі була втручанням у життя.

Генріх Белль народився у Кельні 21 грудня 1917 року. У статті" Про самого себе " він писав: це був час, " коли мій батько, солдат ландштурму, охороняв міст, коли у найстрашніший і найголодніший рік світової війни у нього народилася восьма дитина, коли двоє дітей померли ще маленькими, коли мій батько проклинав війну і дурня-кайзера, пам'ятник якому він мені пізніше показував Атмосфера війни і негативне ставлення до неї входять у життя Белля з раннього дитинства. Кельн, у якому Белль народився і прожив майже все життя, відрізнявся стійкими традиціями католицизму як у побутовому, так і в моральному плані. Сила цих традицій особливо яскраво виявилась у неприйнятті націонал-соціалізму. Генріх Белль сприймав релігію насамперед як систему моральних норм. Діти в родині скульптора й теслі Віктора Белля виховувалися на гуманістичних ідеалах, почували відразу до воєн ( а згодом-до фашизму ). Після закінчення народної школи Генріх навчався у гуманітарній греко-латинській гімназії. У 1933 році влада в Німеччині перейшла до Гітлера. Родина Беллів сприйняла цю подію як особисте нещастя. Розбудова Третьої імперії почалась із страт і репресій. І хоча безпосередньо Беллям ніщо не загрожувало, їм були ненависні й нові порядки, й новий фюрер нації. Старший брат став членом підпільної антифашистської спілки католицької молоді, й Генріх не раз був присутній на імперії почалась із страт і репресій. І хоча безпосередньо Беллям ніщо не загрожувало, їм були ненависні й нові порядки, й новий фюрер нації. Старший брат став членом підпільної антифашистської спілки католицької молоді, й Генріх не раз був присутній на нелегальних засіданнях керівництва цієї спілки, що відбувалися в їхньому домі. Сам Генріх відмовився вступити до союзу гітлерівської молоді, що було виявом мужності, адже з двохсот гімназистів так вчинило лише троє. Коли Генріх зустрічав на вулицях рідного міста загін штурмовиків або ж гітлерівської молоді під прапором із свастикою, він швидко ховався у першому-ліпшому подвір'ї, щоб не віддавати честь. Белль писав пізніше, що в дитинстві та юності він пережив три ступені загрози своєму існуванню-економічний (пов'язаний зі світовою економічною кризою 1929-1932 рр.), політичний (прихід Гітлера до влади) і власне воєнний. І з кожним ступенем для нього все відчутнішою стала ворожість навколишнього світу. Ставлення Белля у тридцяті роки до нацистського режиму можна назвати станом " внутрішньої еміграції ", якою для нього були родина та її найближче оточення, де панували свої моральні цінності. Та відокремлене життя не могло тривати довго. У липні 1939 року Белля було мобілізовано " на кілька тижнів для участі в навчаннях У солдатській шинелі Генріх Белль пройшов усю війну, побував у багатьох країнах. На власні очі побачив страхіття війни, жорстокість фашизму; кілька місяців провів у полоні. Восени 1945 року повернувся додому; там його чекали руїни. Він відбудовує житло для себе й своєї родини ( одружився Белль у 1942 році). Війна стає предметом зображення вже у перших оповіданнях Белля, але цим творам ще бракує глибокого політичного осмислення подій і явищ. Справжній успіх у читачів і визнання в літературних колах принесли Беллю повість " Поїзд приходить вчасно " (1949) та збірка оповідань " Мандрівнику, коли ти прийдеш у Спа...?" ( 1950). Спадщина Белля велика і різноманітна: романи, оповідання, п'єси, вірші, переклади, рецензії, публіцистичні та літературно-критичні статті. У 1977-1978 роках вийшло зібрання його творів у десяти томах. Після цього Белль написав ще чимало нових книг. У перших творах Белля, присвячених подіям війни, підкреслюють її протиприродність, абсурдність. Автор виступає проти ідеалізації війни та її учасників, бо вони не герої, а жертви; ті ж, кому поталанило не загинути і повернутися, - то загублене покоління. Одним з найвизначніших творів про війну є роман Белля " Де ти був, Адаме?" (1951 ). Життя повоєнної Західної Німеччини зобразив Белль у романах " І не сказав жодного слова " ( 1953 )," Дім без господаря " ( 1954)," Більярд о пів на десяту " ( 1959 )," Очима клоуна " ( 1963 )," Груповий портрет з дамою " ( 1971 ). Починаючи з повісті" Втрачена честь Катаріни Блюм, або як виникає насильство й до чого воно може призвести " ( 1974 ), книги Белля набувають дедалі трагічного забарвлення. Це стосується й двох останніх романів -" Дбайлива облога " ( 1985 ) і" Жінки на тлі річкового пейзажу " ( 1986 ). І така тональність творів зрозуміла: минувшина у вигляді неонацистських та неофашистських організацій постійно нагадувала про себе. Своїми творами Генріх Белль попереджав, як небезпечно забувати минуле, застерігав, що " потенційні кати " живуть і сьогодні.

Творчості Г. Белля притаманні:

• тема війни в її антифашистській спрямованості та дегероїзованому ракурсі, часто - подана «з точки зору переможених»; порушення проблем провини німецького народу й моральної відповідальності за спровоковану Гітлером історичну катастрофу;

• нонконформістський пафос, бунт проти будь-яких форм пристосування до насилля та компромісів щодо захисту гуманістичних позицій;

• ствердження людяності, толерантності, думки про необхідність плекати особистість як засади моральних принципів суспільства другої половини XX ст.;

• подальший розвиток теми «маленької людини»;

• герой-аутсайдер, що виділяється на тлі маси своєю окремістю та слабкістю, котра, втім, є ознакою підвищеної чуйності й здатності до співчуття;

• настанова на ескізність твору (в основу сюжету нерідко покладені миттєві враження, які не мають ані початку, ані кінця), ускладненість композиції та образної системи, широке використання художніх можливостей внутрішнього монологу;

• поєднання зовнішньої життєподібності, посиленої прийомами «тривіальної» літератури, з глибоким психологічним аналізом, символічним підтекстом і тяжінням до притчових узагальнень;

• багатство символічних деталей та наскрізні лейтмотиви, спрощений ритм речень. «Солдатам - а я був солдатом - слід нарікати не на тих, проти кого їх послали воювати, а тільки на тих, хто послав їх на війну».

«Я прагну милосердя, а не жертв! І кажу весь час і настійливо: Бог - це Бог живих, а не мертвих».

«Чи були героями всі ті, хто волав, молився й проклинав у окопах, госпіталях, на сходах і в підвалах, на вантажних машинах, на возах, у залізничних вагонах?.. Геройська смерть, яку їм так щедро приписують, не більше як розмінна монета політики, а отже, фальшиві гроші».

«Гітлер і Сталін надто полегшили моєму поколінню діалог із комунізмом: перший відібрав у нас шанс, а другий позбавив небезпеки приєднатися до цього руху».

Питання для самоконтролю:

• У чому полягає сенс філософсько-естетичної концепції Г. Белля?

• Визначте особливості композиції оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа.. Чому воно так називається?

• З'ясуйте роль деталей у творі.

• Визначте особливості творчого методу Г. Белля.

Д/3: Підготуватись до роботи за двома творами: В. Бикова «Альпійська балада» та Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...».

Література

1. Лаврин Г. П. Епідемія жорстокості // «Зарубіжна література». - 1998. - №1.

2. Гладншева В. В. „Крик души «потерянного поколения»” // «Зарубежная литература». - 1998.-№3.

3. Горідько Ю. Л. Генріх Белль. Лауреати Нобелівської премії.

Тема: Василь Биков життя і творчість, «Альпійська балада».

План

1. Біографія письменника.

2. Аналіз твору «Альпійська балада».

Зміст заняття: