23. Культура Нового часу:

а) соціально-економічні передумови культури Нового часу

б) основні риси культури Нового очасу

в) розкрийте зміст терміну «раціоналізм»

а) Новий час – епоха розвитку та утвердження буржуазних відносин в Європі ХVII- початок XIX століття. В соціальному, політичному, культурному аспектах Новий час був продовженням Ренесансу. Суспільство прокладає свій шлях до визволення від феодальних пут.

б) Гаслом Нового часу стало: «Розум, раціоналізм і наука», які й визначили культурне обличчя епохи «Scientia – potential est» (Знання – сила) англійського філософа Френсіса Бекона вказує на інтелектуальний дух Нового часу. Освальд Шпенглер, нумецький філософ (1880-1936) називає європейську культуру «фаустівською». Саме герою трагедії Гете «Фауст» притаманний невтомний пошук сенсу людського існування. Цьому пошукові притаманні сумніви, коливання, страждання, рішучість та невпевненість. Певний компроміс між релігією та наукою стає можливим тому, що саме християнство....(не отксерилось)......................адаптувалось (пристосувалось) до вимог буржуазного суспільства. Саме протестантизм у формі люте6ранства, кальвінізма й англіканства сприяв розвитку класичного капіталізму. Людина, проте, не стає вольною особистістю, а перетворюється на «усереднену особистість», на придаток машини. Якщо середньовічній культурі був притаманний теоцентризм, а ренесансний – антропоцентризм, то для культури Нового часу з її натуралістично-механістичним баченням світу,. Структуруючим принципом стає не Бог і не людина, а держава. Саме вона в цю епоху стає головним гарантом нормального функціонування соціального організму. Космос з наукових позицій постав як годинниковий механізм, байдужий до людини – на відміну від релігійної картини світу, де людина відчуває піклування Богу.

в) «Раціоналізм» - це філософський напрямок (lat. rationalis – розумно), що протиставлений містиці (містика – від грецької – таємничі обряди). Раціоналізм – це переконання у безмежній силі людського розуму, його здатність пізнавати світ. Раціональне бачення світу притаманне культурі Нового часу.

24. Культура Нового часу:

а) соціально-економічні передумови культури Нового часу

б) назвіть основні мистецькі напрямки Нового часу

в) розкрийте особливість реалізму та романтизму

а) Новий час – епоха розвитку капіталістичних відносин. Новий час XVII – до початку 19-го століття, саме тоді культура західноєвропейських країн набула тієї розвиненої форми, яка виділила Європу із усього іншого світу й котру мають на увазі, коли говорять про європейську культуру в цілому. Велике значення для культурного розвитку Європи XVII мала наукова революція XVI-XVII століть, яка стала підгрунтям для формувння нового світогляду.

б) У XVII століть найбільш впливовішими напрямками мистецтва є бароко і класицизм. Бароко (ital. barocco – дивовижний, вибагливий, химерний) – стиль в архітектурі та мистецтві, для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Цей стиль виникає наприкінці XVI століття, хронологічно належить двом епохам – Ренесансу та Новому часу, охоплює XVII та XVIII століття, виникає в Італіі, розповсюджується в Європі. В Україні цей стиль отримав назву «козацьке бароко». В основі борочної картини світу – драматизм та напруженість, які висловлені в поєднанні протилежностей. Бароко притаманне гостре відчуття скороминучості людськог життя, що поглинає всіх і все, усвідомлення марності буття. Інша естетика, притолежна художнім засобам бароко, була втілена у стилі класицизму. Класицизм (lat. classicus – взірець) – напрям в європейському мистецтві XVII-XVIII століть, зразком для якої було класичне (давньогрецьке та давньоримське) мистецтво.

в) Реалізм (lat. realis – суттєвий) напрямок в мистецтві, що прагнув до максимально обєктивного віддзеркалення дійсності. Метоє реалізму була правда. В мистецтві реалізму панує думка, що сама дійсність є джерелом творчості. Найбільшого розповсюдження реалізм набув у ХІХ столітті, який часто називають веком реализма. Романтизм панує в Європі у кінці XVIII- на початку XIX століть. В якості джерела та ідеалу творчості вибрав життя духовної суверенної особистості, яка живе не розумом, а почуттями. Романтизм захоплений ідеєю захисту унікальності особистості, яка для романтиків – найвища цінність, краса якої - в піднесених почуттях, в романтичному герої цінується насамперед несхожість. Романтизм тяжіє до загадковості та таємничості.