- •Тема 7. Первісна культура Зміст теми
- •7.1. Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Давні цивілізації Сходу Зміст теми
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Генеза релігії, її ранні форми Зміст теми
- •14.1. Виникнення та особливості первісних вірувань
- •14.2. Ранні форми релігії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Національно-державні релігії Зміст теми
- •15.1. Етнічні релігії, їх сутнісні ознаки та класифікація
- •15.2. Ранні національні релігії
- •15.3. Пізні національні релігії
- •15.3.3.2. Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- •15.3.3.3. Конфуціанство – національна релігія Китаю
- •Тема 16. Світові релігії
- •16.1. Загальні риси світових релігій
- •16.2. Буддизм
- •16.2. Загальна характеристика буддизму
- •16.2. Основні напрямки буддизму
- •16.2. Буддійський культ
Питання для самоконтролю
1. На якому етапі розвитку людства виникає релігія? Які основні причини її виникнення?
2. Які Ви знаєте ранні форми релігії?
3. Які явища природи обожнюються в первісних суспільствах найчастіше й чому саме?
4. Дайте визначення магії та назвіть її основні види.
5. Визначте поняття «монотеїзм» та «політеїзм».
6. Що таке фетишизм? Як Ви вважаєте, чи існують сучасні прояви фетишизму?
8. Що таке табу і які його функції в первісному суспільстві?
9. Що являє собою тотемізм? Які його основні риси?
Тема 15. Національно-державні релігії Зміст теми
15.1. Етнічні релігії, їх сутнісні ознаки та класифікація.
15.3. Пізні національні релігії.
15.3.3.2. Специфіка індуїзму як національної релігії Індії.
15.3.3.3. Конфуціанство – національна релігія Китаю.
15.1. Етнічні релігії, їх сутнісні ознаки та класифікація
З виникненням у IV тисячолітті до н. е. перших великих цивілізацій змінюється зміст та функції релігійних вірувань. Оскільки родоплемінні стосунки поступилися місцем державному об’єднанню людей, індивіди вже мали підкорятися державному примусу та закону. Структура суспільства, що склалася, виявилася внутрішньо глибоко суперечливою: свобода небагатьох забезпечувалися поневоленням більшості. У суспільстві, роз’єднаному ворожнечею і нерівністю, необхідна була інтегруюча і регулююча духовна сила, що і стало однією з найважливіших функцій релігії. Боги в уяві людей давніх цивілізацій виступили як зосередження влади над природою і людським суспільством.
Поділ суспільства на класи, таким чином, призвів до зміни характеру і змісту релігії порівняно з первісними віруваннями. Релігія стає значно складнішою, головними об’єктами поклоніння виступають уже не духи, а боги, і з’являється релігійна організація, що контролює дотримання релігійних обрядів, захист існуючих порядків та впровадження релігійних ідей.
У різних цивілізаціях формуються певні релігійні уявлення, вірування, культи, які засвідчують неповторну своєрідність етносів, що є їх носіями. Процес формування релігій у кожній окремо взятій країні, етносі, регіоні був обумовлений конкретно-історичними, природними та етнокультурними факторами, які в комплексі віддзеркалюють усю складність етногенезу та культурогенезу певних народів. Релігійні системи, що функціонували чи продовжують функціонувати в межах окремих державних утворень або переважно серед представників певних етнічних груп прийнято називати етнічними, етнічно-державними, або національними, які поділяють на ранні та пізні.
15.2. Ранні національні релігії
До ранніх національних релігій відносяться: релігія Стародавнього Єгипту; релігія Давньої Месопотамії; Давньогрецька релігія; Давньоримська релігія; релігії Мезоамерики. Усі ранні національні релігії були політеїстичними (від грецьк. poly – багато, theos— бог), тобто багатобожні. Серед багатьох богів, як правило, виділялася невелика група головних, а серед них – верховний бог. Останнього шанували як царя богів і людей, законодавця і охоронника законів. Інші головні боги вважалися його помічниками, які відповідали за окремі cфери земного і "потойбічного" життя.
Для ранніх етнічних релігій характерним було зародження вчень про “загробну” (посмертну) віддяку, тобто наявність причинного зв’язку між поведінкою людини у земному житті та її долею у загробному житті. Ці вчення визнають посмертну винагороду для одних людей (праведників) і посмертну кару для інших (грішників).
Для цих релігій також були притаманні обов’язковість і складність жертвоприношень. У жертву богам приносили: пшеницю, виноград, млинці, мед, молоко, вино, пахучу траву, дику птицю, півнів, кіз, овець, свиней, биків, собак, коней. Чимало національних релігій знали і людські жертвоприношення. Так, жителі Карфагена, які були прихильниками давньофінікійської релігії, в жертву богу війни Молоху приносили не тільки військовополонених, а й власних дітей-первістків. Є також відомості про людські жертвоприношення у давньовавилонській, давньоєгипетській, давньогрецькій та низці інших ранніх національних релігій.