- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •1.1.Фізіологічні критерії безпеки життєдіяльності людини. Основні поняття:
- •Навчальний матеріал до завдання
- •Загальні принципи керування фізіологічними процесами
- •Аналізатори, їх значення для життєдіяльності і забезпечення захисту людини від небезпек.
- •Зоровий аналізатор.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий і нюховий аналізатори
- •Питання для самоконтролю
- •Людина в екстремальних ситуаціях.
- •Основні принципи організації та надання першої медичної допомоги.
- •Питання для самоконтролю:
- •Шок, його види та характеристика.
- •Питання для самоконтролю:
- •Наслідки дії екстремальних факторів на органи кровообігу, перша медична допомога допомога.
- •Біль у ділянці серця та за грудиною.
- •Прискорене серцебиття та перебої в роботі серця.
- •Задишка, ядуха.
- •Набряки.
- •Ціаноз (синюха).
- •Гостра судинна недостатність.
- •Алгоритм 1.1. Діагностичний і лікувальний пошук при гострій судинній недостатності
- •Гостра серцева недостатність.
- •Гострі форми ішемічної хвороби серця (іхс).
- •Алгоритм 1.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) при приступі стенокардії.
- •Алгоритм 1.3. Діагностичний і лікувальний пошук при інфаркті міокарда.
- •Алгоритм 1.4. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при гіпертонічній кризі
- •Питання для самоконтролю:
- •1.5. Наслідки дій екстремальних факторів на органи дихання.
- •Забезпечення прохідності дихальних шляхів:
- •Застосування штучної вентиляції легень. Алгоритм 1.5. Діагностично-лікувальний (перша медична допомога) пошук при гострій недостатності дихання
- •Напад бронхіальної астми.
- •Алгоритм 1.6. Діагностично-лікувальний (перша медична допомога) пошук при приступі бронхіальної астми
- •Алгоритм 1.7. Діагностично-лікувальний (перша медична допомога) пошук при легеневій кровотечі
- •Алгоритм 1.8. Діагностично-лікувальний (перша медична допомога) пошук при кровотечі з носу
- •Питання для самоконтролю:
- •1.6. Коматозні стани, перша медична допомога.
- •Коми цукрового діабету.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.7. Гострі отруєння,перша медична допомога.
- •Алгоритм 1.9. Діагностичний пошук гострих отруєнь.
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Алгоритм 1.10. Пошук невідкладних дій (перша медична допомога) при гострих отруєннях
- •Алгоритм 1.11. Пошук невідкладних дій (перша медична допомога) симптоматичної допомоги при гострих струєннях.
- •Отруєння рослинами і отруйними грибами
- •Отруєння при укусах змій, комах.
- •1.8. Опіки, перша медична допомога. Термічні ураження.
- •Опікова хвороба
- •Питання для самоконтролю:
- •1.9. Утоплення, перша медична допомога.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.10. Ураження електричним струмом, перша медична допомога.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.11. Термінальний стан людини, долікарська реанімація.
- •Організаційні основи серцево-легеневої реанімації.
- •Штучна вентиляція легень.
- •Непрямий масаж серця.
- •Питання для самоконтролю:
- •Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Основні поняття
- •Алгоритм 2.4. Транспортна іммобілізація
- •У яких випадках треба негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця постраждалого?
- •Штучне дихання здійснюють (для дорослих) з частотою:
- •Марлю або тканину накладають на рот потерпілого під час штучного дихання для:
- •Потерпілому підкладають валик під лопатки і закидають голову максимально перед проведенням штучного дихання назад з метою:
- •Які дії того, хто проводить зовнішній масаж серця?
- •У чому полягає перша допомога при забитті?
- •Які характерні ознаки вивиху кінцівки?
- •Що треба зробити при переломі стегнової кістки?
- •Як слід надати першу допомогу постраждалому при травмі голови?
- •На скільки ступенів поділяються опіки в залежності від глибини ураження?
- •У чому полягає перша допомога при невеликих за площею термічних і електричних опіках першого або другого ступенів?
- •Як треба діяти при хімічних опіках?
- •Перша допомога при знепритомленні складається з таких дій:
- •Ви виявили на своєму тілі кліща. Як від нього звільнитися?
- •У чому полягає перша допомога постраждалому при харчових отруєннях?
- •При отруєнні через органи дихання необхідно:
- •Ключ до тестових завдань:
Загальні принципи керування фізіологічними процесами
Організм людини - складне утворення, яке створено мільярдами клітин і об'єднується у тканини і численні органи. Органи з свою чергу об'єднуються у фізіологічні і функціональні системи, внаслідок чого і досягається врівноваження організму із зовнішнім середовищем або адекватне пристосування організму до дії факторів середовища. Така ідеальна координація нервових процесів і окремо, вегетативних, пояснюється тим, що організм є саморегулюючою системою.
В основі керування складними внутрішніми функціями нашого організму лежить діяльність центральної нервової системи.
У той же час, не всі відділи ЦНС наділені однаковою "владою".
На основі загальної схеми біологічного керування внутрішнього середовища сьогодні розглядають три основних рівня системи керування вегетативними процесами і руховими реакціями людини.
Нормальна діяльність всіх трьох основних рівнів управління вегетативними функціями і руховою сферою людини можлива тільки при тісному контакті і на основі постійного отримання інформації про відомості, що відбуваються у внутрішніх органах організму, тобто на основі зворотних зв'язків.
Аналізатори, їх значення для життєдіяльності і забезпечення захисту людини від небезпек.
Пізнання оточуючого світу завжди починається з відчуття, яке дозволяє розпізнати окремі властивості і якості предметів, Але у світі не існує ізольованих властивостей і якостей. Вони характерні тільки деяким предметам і явищам. Тому на базі відчуття формується сприйняття, яке створює можливість пізнати предмет або явище в цілому. В свою чергу, на основі відчуття і сприйняття виникає уявлення, яке створює додаткові можливості людини для пізнання світу.
Нервова система через рецептори постійно сприймає безперервний потік подразників, а також різну інформацію про процеси, що відбуваються як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі. Імпульси, що виникають при подразненнях рецепторів через нерви досягають різних відділів центральної нервової системи і повідомляють о впливах.
Вперше термін "аналізатор" був застосований І.М.Сєченовим. Пізніше, діяльність аналізаторів була вивчена І.Л.Павловим, який психічну діяльність людини розглядав як роботу двох механізмів: "І - механізм утворення тимчасових зв'язків між агентами зовнішнього світу і діяльності організму, або механізм умовних рефлексів ... і II - механізм аналізаторів, приладів, які мають власну ціль аналізувати складність зовнішнього світу, розподіляють його на окремі".
Периферійна система (схема) будь-якого аналізатора є "системою приладів" нашого тіла, яку називають рецепторами.
Рецептори, що сприймають подразнення з навколишнього середовища - є екстерорецепторами, які поділяються на контактні і дістантні.
Перший тип рецепторів: температурні, смакові, тактильні (відчуття дотику, тиску) сприймають подразнення при безпосередньому контакті з предметами.
Другий - зорові, слухові, нюхові - подразнювач знаходиться на значній відстані від організму.
Рецептори, що сприймають подразнення із внутрішнього середовища організму - є інтерорецепторами, які в свою чергу поділяються на:
А) вісцерорецептори (повідомляють про стан внутрішніх органів);
Б) пропріорецептори і вестибулорецептори (повідомляють про стан опірно-рухового апарату, положення його частин у просторі і русі тіла, та про стан судин).
Всі рецептори в залежності від характеру подразників поділяють на:
Механічні: тактильний, больовий, руховий, вестибулярний;
Хімічні: смаковий, нюховий, хеморецептивний;
Світловий: зоровий;
Звуковий: слуховий;
Температурний: шкіряний.
Загальною властивістю рецепторів є висока чутливість і адаптація, сприйняття кожним відділом рецепторів тільки одного виду рецепторів.
Провідниковий відділ аналізаторів передає збудження з центру і складається з доцентрових нервових волокон.
Центральний або мозковий відділ - різні ділянки кори великого мозку, де нервові імпульси набувають нових якостей. Вони стають основою для виникнення відчуття елементарного технічного акту, що в свою чергу допомагає створенню більш складних психічних актів - сприйняття, уявлення, абстрактного мислення.
Порушення діяльності будь-якого відділу аналізатора порушує його роботу в цілому.
Для нормального сприйняття оточуючого середовища необхідна узгоджена діяльність всіх аналізаторів. Зміни функціонального стану або порушення роботи одного з аналізаторів викликають зміни діяльності іншого.
Прикладом взаємодії аналізаторів є явища іррадіації та індукції.
Спільні властивості аналізаторів:
-
Висока чутливість. Величина чутливості оцінюється по мінімальній силі подразника і залежить від умов навколишнього середовища і функціонального стану організму.
-
Здатність виявляти (розрізняти) відмінність за інтенсивністю між подразниками.
-
Здатність пристосовуватися до дії постійних подразників (адаптація).
-
Здатність тренуватися, що впливає на підвищення чутливості і прискорення адаптації.
-
Здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника.
-
Здатність тісної функціональної взаємодії.
Таким чином, кожен аналізатор має три функціональних елементи: рецепторний, провідниковий і центральний.
На рівні рецепторного відбувається первинний аналіз подразників (елементарний відбір біологічно значимої інформації для організму).
Послідуючий аналіз інформації відбувається у підкірці і корі головного мозку.
Кількість інформації, яка рухається від рецепторів до ЦНС зменшується по мірі наближення до кори головного мозку. Цей принцип роботи аналізатору називають інформаційною лійкою:
Він запобігає отриманню мозком помилкового сигналу, та підвищує надійність інформації.
Аналізатори поділяють на дві групи:
Зовнішні - зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, шкіряний.
Внутрішні-руховий, вестибулярний, аналізатор внутрішніх органів.