1.8. Чому для територіальної громади і місцевої ради важливо

мати добротний і збалансований статут?

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вперше

в сучасній історії місцевого самоврядування країни з метою врахування історичних,

національно-культурних, соціально-економічних та інших регіональних і місцевих

особливостей здійснення функцій місцевої влади представницьким ОМС надано право

розробляти і приймати статути територіальних громад.

Статут територіальної громади – це документ нормативно-процедурного характеру,

який відображає характерні риси взаємовідносин всередині даної територіальної спільноти

жителів, включаючи і представницький ОМС.

Функціонально роль статуту територіальної громади полягає у врегулюванні

особливостей здійснення місцевого самоврядування на території громади в межах,

визначених чинним законодавством України.

Статут територіальної громади в певному сенсі є конституцією цієї громади,

несхожою на аналогічні документи для інших громад. Тому вимога «в межах, визначених

чинним законодавством України» не означає, що в статуті не можуть бути відображені ті

специфічні і характерні взаємовідносини у даній громаді та ОМС, які притаманні лише їм і

виражають волю цієї громади.

Під функціями статуту розуміють регуляторний і реформаторський вплив на різні

сфери життя територіальної громади. Зокрема, виділяють такі його функції:

- легітимізація громади та її суб’єктів;

- визначення умов для ефективного публічного управління в громаді;

- встановлення загальних норм і правил взаємовідносин між суб’єктами громади;

- встановлення правового поля діяльності для суб’єктів громади;

- забезпечення системного управління і стратегічного планування розвитку громади;

- створення передумов реформування задля покращення рівня і якості життя жителів

громади;

- визначення прав, свобод і обов’язків, а також – гарантій, системи відповідальності та

способів захисту для суб’єктів громади.

Статут територіальної громади має відповідати наступним критеріям:

- реальність та відповідність чинному законодавству;

- політична нейтральність, що забезпечує умови для сталої і послідовної політики ради

(зміна міської чи сільської владної команди і міського (селищного, сільського) голови

не мала б впливати на статут);

- системний підхід як за структурою, так і за змістом розділів;

- креативність, що полягає у поєднанні ефективності, гнучкості і демократичності

управління для представницького ОМС.

Типова структура статуту територіальної громади наведена у додатках.

До розроблення або внесення змін до статуту доцільно залучати досвідчених юристів та

створювати для цього рішенням сесії ради дорадчі комітети або робочі групи з

представництвом: депутати і секретар ради; керівники провідних підрозділів виконкому ради

та комунальних підприємств; представники неурядових організацій (НУО) і керівники

органів самоорганізації населення та ОСББ. Очолювати дорадчий комітет чи робочу групу

доцільно голові або секретарю ради. Хід розроблення статуту слід проводити максимально

прозоро для громади.

В структурі і тексті статуту треба уникати як дрібної декларативності так і надмірної

деталізації та повторюваності чинних правових норм (особливо тих правових норм, які

належить відобразити у регламенті роботи ради).

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

12

Відсутність статуту територіальної громади фактично робить її не ідентифікованою,

невизначеною, офіційно та інформаційно-промоційно не закріпленою у правовому та

інформаційному полі серед інших громад. Серед іншого, це, зокрема, створює проблеми з

поданням заявок на міжнародні конкурси проектів різноманітних програм технічної

допомоги, в яких рада могла б виступити аплікантом заявки чи партнером проекту.

Збалансований, політично нейтральний, реальний і відповідний системному підходу

статут територіальної громади може стати тим наріжним каменем життєдіяльності і громади,

і ради, об який розіб’ються немало конфліктів з політичним чи іншим підґрунтям,

включаючи конфлікти і протистояння всередині депутатського корпусу або ж конфлікти по

лінії «голова – виконком – депутати».

Звичайно ж, проект статуту територіальної громади може бути винесений на громадські

слухання. Він обговорюється і приймається на пленарному засідання сесії ради та

реєструється в установленому законом порядку в органах юстиції.

Поради

Кожному з депутатів місцевої ради варто мати копію статуту територіальної

громади. Ознайомившись з документом, слід оцінити його рівень обговоренням в постійних

комісіях та визначити актуальність внесення змін чи доповнень. Якщо статуту немає

взагалі, то безсумнівно варто ініціювати його розроблення і прийняття з урахуванням

вищенаведених зауважень до організації створення головного документа громади.

Питання для самоперевірки по темі І

1. На яких головних принципах будуються різні форми територіальної публічної влади в

Україні?

2. На яких загальних і спеціальних принципах організовується і функціонує місцеве

самоврядування в Україні?

3. Вкажіть періодизацію історії розвитку місцевого самоврядування в Україні?

4. Які нормативно-законодавчі системи і підсистеми становлять в Україні правову

основу місцевого самоврядування?

5. Розкрийте поняття системи місцевого самоврядування.

6. Які ознаки властиві для поняття територіальна громада?

7. Які є види представницьких органів місцевого самоврядування?

8. Охарактеризуйте специфіку органів самоорганізації населення.

9. Яка функціональна роль статуту територіальної громади?

10. Як краще організовувати розробку чи внесення змін до статуту територіальної

громади?

Питання для самостійного опрацювання по темі І

1. Місцеве самоврядування в Конституції України.

2. Історія місцевого самоврядування у вашому рідному (чи найближчому) селі, селищі,

місті. Чи укладається вона у наведену періодизацію?

3. Європейська Хартія місцевого самоврядування та організація територіальної

публічної влади в Україні.

4. Актуальність змін ролі і функцій районних та обласних рад.

5. Бар’єри і перешкоди в розробленні і прийнятті статутів територіальних громад.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

13

Тема ІІ. Права, обов‘язки та відповідальність депутата