11.4. Як найкраще використати досвід транскордонного співробітництва

європейських муніципалітетів в Україні?

Під транскордонним співробітництвом (ТКС) розуміють спільні дії, спрямовані на

встановлення, розвиток і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних,

екологічних, культурних та інших гуманітарних відносин між територіальними громадами,

їх представницькими і виконавчими органами місцевої чи регіональної влади двох держав у

межах їхньої компетенції, визначеної національним законодавством кожної із держав та

міжнародно-правовими актами.

Як відбувалось становлення, розвиток і зміцнення впливу ТКС у спільноті

європейських країн? Нині діюча система ТКС у Європі пройшла тривалий шлях еволюції,

поступово набуваючи рис сучасної моделі співпраці громад. Кожен із зазначених елементів

ТКС європейських країн заслуговує на увагу українських громад, оскільки особливості їх

становлення і розвитку доцільно вивчати з метою творчого використання позитивного

досвіду при розбудові ТКС громад України з громадами європейських країн.

Формування законодавчого забезпечення почало набувати конкретного змісту з

прийняттям у вересні 1966 року Консультативною Асамблеєю Ради Європи Рекомендації №

470 про європейську співпрацю між місцевими органами влади, в якій містилась

рекомендація Комітету Міністрів ЄС розробити проект конвенції з цього питання. Розвиток

законодавства у сфері ТКС значно пожвавився з початком процесу розробки Європейської

рамкової конвенції про ТКС між територіальними громадами або органами влади. Власне

пропозиція підготувати проект конвенції була озвучена в листопаді 1975 року в Парижі на

першій конференції європейських міністрів, відповідальних за місцеве самоврядування.

Через рік, на своїй другій конференції в Афінах міністри рекомендували Комітету Міністрів

ЄС прийняти проект, який було підготовлено Комітетом у справах Муніципальної та

Регіональної Співпраці. Після підтримки Парламентською Асамблеєю Ради Європи та

Конференцією Місцевих і Регіональних Влад проект конвенції було представлено Комітету

Міністрів у березні 1977 року. Впродовж наступних 2-х років йшло остаточне

доопрацювання даного проекту, логічним завершенням якого стало його схвалення

Парламентською Асамблеєю у 1979 році. Підписання конвенції відбулося у травня 1980

року в Мадриді під час четвертої конференції європейських міністрів, відповідальних за

місцеве самоврядування.

Конвенція спрямована на підтримку та полегшення укладання транскордонних угод

між місцевою та регіональною владою в межах їхньої компетенції. Угоди можуть

стосуватися розвитку території, захисту навколишнього середовища, регіонального розвитку,

взаємної допомоги в надзвичайних ситуаціях, а також заснування транскордонних об’єднань

місцевих органів влади.

Прийняті у 1995 та 1998 роках відповідно Перший та Другий Додатковий протоколи до

Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними

громадами або владами мали за мету посилити конвенцію, зокрема, через визначення права

територіальних громад за певних умов укладати угоди про ТКС, визначення чинності для

національного законодавства актів і рішень, які ухвалюються в рамках угод про ТКС, а

також правової дієздатності органів, які створюються згідно з такими угодами. Територіальні

громади та влади були також наділені правом залучатися до міжтериторіальної діяльності

(тобто співробітництва не лише із сусідніми регіонами, але й з тими, з якими є спільні

інтереси) і укладати між територіальні угоди відповідно до власних повноважень, згідно з

визначеними процедурами та національним законодавством.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

112

Рамкова конвенція разом із протоколами є стрижнем загальних правових засад

співробітництва місцевих та регіональних органів влади в рамках спільного прикордоння у

Європі, слугуючи своєрідним орієнтиром для нових держав-членів та претендентів на

членство у процесі їхніх реформ.

Становлення правового забезпечення створило умови для реалізації програм розвитку

ТКС європейських країн. Системним програмам підтримки ТКС у їх сучасній інтерпретації

передувала активізація різноманітних регіональних програм, в яких була поставлена мета -

вирішувати конкретні проблеми, наявні у тому чи іншому регіоні. Так, основним

інструментом вирівнювання розвитку регіонів у межах ЄС став створений у 1975 році

Європейський фонд Регіонального Розвитку. Три спеціалізовані фонди, які займалися

структурними змінами у сільському господарстві та розвитком сільських територій,

вирішенням проблем безробіття та реформуванням промисловості, а також

реструктуризацією рибної галузі, були засновані відповідно у 1962, 188 і 1994 роках.

Розширення Європейського Союзу до 27 країн представляє собою безпрецедентний

виклик конкурентоспроможності та згуртованості об’єднання. Також постає потреба

вирівнювання розвитку регіонів ЄС та надання допомоги в реалізації економічного та

людського потенціалу для досягнення сталого розвитку в усіх регіонах.

Розвиток ТКС в країнах Європи супроводжується активною участю неурядових

організацій, ініціатива яких часто є необхідною в процесі обміну досвідом, співпраці різних

регіонів і громад.

Досвід Європейського Союзу у сфері ТКС свідчить про необхідність підтримки усіх без

виключення її складових: правового та інституційного забезпечення, централізованої

координації розробки та впровадження цільових програм підтримки регіональної співпраці

та стимулювання ініціативи на місцях для оптимального вироблення рішень, спрямованих на

розв’язання конкретних проблем на рівні окремих регіонів.

Розширення ЄС на схід призвело до значної диференціації соціально-економічного

розвитку окремих територій в рамках єдиної Європи. Його вирівнювання навряд чи може

бути забезпечене в суто директивному порядку. Навпаки, як свідчить практика, значно

ефективнішою є ініціатива окремих громад чи регіонів різних країн, підкріплена

механізмами ТКС.

Досвід розвитку ТКС у країнах ЄС повинен стати творчим надбанням місцевого

самоврядування України, яка прагне до інтеграції з європейською спільнотою країн.

Поради

Ознайомтесь більш детально з проблематикою транскордонного співробітництва в

Україні: правові засади; практика форм і методів реалізації; інституції; партнерство і

побратимство міст, селищ і сіл.

З якими проблемами ТКС ви зіштовхувались на рівні місцевої ради? Що потрібно

зробити на рівні держави, на ваш погляд, для того щоб знизити бар’єри і перешкоди ТКС

для громад і місцевих рад?

Питання для самоперевірки по темі ХІ

1. В чому сутність виконання Україною у повному обсязі Європейської Хартії місцевого

самоврядування?

2. В якій частині досвід системних реформ у Словаччині і Польщі є цінним для України?

3. Якими є спільні риси успішних системних реформ у Словаччині і Польщі?

4. Чим регламентується транскордонне співробітництво в країнах Європи?

Питання для самостійного опрацювання по темі ХІ

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

113

1. Історія створення і розвитку Ради Європи та Європейського Союзу.

2. Досвід здійснення політики системних реформ і децентралізації влади у Словаччині і

Польщі.

3. Правові засади транскордонного співробітництва в Україні.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

114

Зміст

Тема І. Правове поле та огляд системи місцевого самоврядування ................................................... 4

1.1. Якими є конституційно-правові засади і принципи місцевого самоврядування в Україні? ......... 4

1.2. Як розвивалось місцеве самоврядування в Україні в історичному аспекті? .................................. 5

1.3. Що становить правову основу місцевого самоврядування в Україні? ............................................ 6

1.4. Що таке система місцевого самоврядування та з яких елементів вона складається? .................... 8

1.5. В чому сутність поняття територіальна громада? ............................................................................. 8

1.6. В чому сутність понять і які є представницькі органи місцевого самоврядування? ..................... 9

1.7. Як створюються і що можуть органи самоорганізації населення? ................................................ 10

1.8. Чому для територіальної громади і місцевої ради важливо мати добротний і збалансований

статут? ....................................................................................................................................................... 11

Тема ІІ. Права, обов‘язки та відповідальність депутата ..................................................................... 13

2.1. Який правовий статус депутатів місцевих рад? .............................................................................. 13

2.2. Які додаткові права та обов’язки має депутат місцевої ради у порівнянні з виборцями? .......... 14

2.3. Які форми і методи роботи депутата місцевої ради найбільш ефективні? ................................... 16

2.4. В чому полягає відповідальність депутата місцевої ради перед виборцями щодо своєї

депутатської роботи? ................................................................................................................................ 18

Тема ІІІ. Організація роботи місцевої ради і депутатів ....................................................................... 21

3.1. В чому сутність завдань і повноважень ОМС? ................................................................................ 21

3.2. Як створити ключовий документ діяльності ОМС – збалансований регламент ради? ............... 24