4.2 Гігієна праці

4.2.1 Шкідливості в лабораторії, майстерні

При роботі в лабораторії дипломного проектування шкідливі фактори, такі як пил, газ, пари, шум, вібрація - відсутні.

4.2.2 Метеорологічні умови

У зв'язку з тим, що дана робота виконується сидячи й супроводжується нервово-психічною напругою, її можна віднести до категорії легка 1а й легка 1б. Категорія робіт зі ступеня важкості визначається відповідно до ДСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99. Виходячи з категорії робіт зі ступеня важкості оптимальні норми метеорологічних умов для аудиторії №307 у холодний і теплий періоди року приведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оптимальні і допустимі норми температури, відносної вогкості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
		Оптимальна
1	2	3	4	5
Холодний	легка 1а	22-24	40-60	0,1
	легка 1б	21-23	40-60	0,1
Теплий	легка 1а	23-25	40-60	0,1
	легка 1б	22-24	40-60	0,2

Для підтримки оптимальних умов мікроклімату в аудиторії №307 необхідно:

• робити вологе прибирання 1-2 рази на тиждень;

• робити сухе прибирання 2-3 рази на тиждень;

• здійснювати регулярне провітрювання приміщення та іонізацію повітря.

4.2.3 Вентиляція

Для лабораторії обчислювальної техніки застосований природний спосіб вентиляції. Природна вентиляція приміщень обумовлюється різницею температур зовнішнього й кімнатного повітря й силою вітру.

Вітровий напір повітря робить на одну сторону будинку тиск, вганяючи повітря в приміщення, а з вітряної сторони за рахунок розрідження відсмоктує повітря із приміщення. Повітрообмін залежить від виду будівельного матеріалу стін будинку.

Вибір системи кондиціювання для приміщення.

У цей час розповсюдженою тенденцією є установка місцевого кондиціонера з метою нормалізації параметрів мікроклімату. У даній ситуації при обліку норм метеорологічних умов, рекомендується встановити кондиціонер. При цьому роблять установку кондиціонерів типу "Спліт".

Робота даного кондиціонера базується на принципі холодильного циклу, в основі якого лежить властивість рідин поглинати тепло при випарі й виділяти при конденсації. Основними вузлами кондиціонера є:

• компресор - стискає фреон і підтримує його рух по холодильному контурі;

• конденсатор - радіатор, розташований у зовнішньому блоці. Назва відбиває процес, який відбувається при роботі кондиціонера, перехід фреону з газоподібної фази в рідку (конденсація);

• випарник - радіатор, розташований у внутрішньому блоці. У випарнику фреон кипить і переходить із рідкого стану в газоподібне (випар).

Вибір "Спліт" - кондиціонера здійснюють по потужності (охолодження) з обліком всіх тепловиділень у приміщенні - зовнішніх, від обладнання, системи освітлення, працівників. Орієнтовно, розрахунок необхідної потужності (Qк) "Спліт" - кондиціонера можна зробити по формулі:

кондиціонера можна зробити за формулою (4.2):

Q=Q_з+ Q _ос+ Q _л+ Q _осв, (4.2)

де Q_з - надходження тепла зовні в приміщення.

Орієнтовно Q_з розраховуємо за формулою (4.3):

Q_з=q*V, (4.3)

де Q_з - коефіцієнт, який приймається в межах 30…40 Вт/м³;

V – об’єм приміщення, V=100,8 м³;

Через те що вікна в аудиторії №307 виходять на південний схід, то

q=35 Вт/м3.

Q_ос – виділення тепла від оснащення, кВт (орієнтовно для персонального комп’ютера та пристроїв копіювальної техніки Q_ос=0,3 кВт,). В аудиторії №307 розташовано 15 комп’ютерів, тому:

Q_ос=4,5 кВт;

Q_л – виділення тепла від людей (при спокійній роботі Q_л=0,1кВт для однієї людини). Для наших розрахунків беремо кількість людей, які знаходяться в аудиторії № 307 в кількості 12-25 людей.

Q_осв – виділення тепла від джерела світла, кВт (визначається добутком кількості одночасно ввімкнених ламп та потужності однієї лампи) [18].

Виконуємо розрахунки:

Q_з = 35100,8 = 3528 Вт = 3,528 кВт

Q_ос = 4,5 кВт

Q_л= 0,112 = 1,2 кВт

Q_осв = 4100 Вт = 400 Вт = 0,4 кВт

Q_к = 3,528 + 4,5 + 1,2 + 0,4 = 9,628 кВт

Найближчий по потужності кондиціонер розроблений фірмою Sumsung.

Технічні дані:

• виробник: Sumsung

• модель: Plazma S36LHP-NEO

• застосування: кондиціонер настінний

• система охолодження: сплит-система

• холодоагент (фреон): R22

• клас кондиціонера: економ

• холодопродуктивність: 10,4кВт

• тепло продуктивність: 10,4кВт

• споживана потужність: 4,20кВт

• шум: 47Дб

• розміри: 349х1499х205мм

4. Висвітлення

Основні поняття природного освітлення. Основними поняттями, що характеризують світло, є світловий потік, сила світла, освітленість і яскравість. Світловим потоком називають потік променистої енергії, оцінюваний оком по світловому відчуттю. Раціональне освітлення сприяє поліпшенню працездатності та безпеки. Світло робить позитивний вплив на обмін речовин, серцево-судинну систему, нервово-психічну сферу. При недостатньому освітленні і поганій його якості відбувається швидке стомлення зорових аналізаторів, підвищується травматичність. Дуже висока яскравість викликає явище засліплення, порушення функції ока.

Види освітлення. Природне: обумовлено прямим сонячним промінням і розсіяним світлом небозводу. Міняється залежно від географічної широти, часу доби, ступеня хмарності, прозорості атмосфери. По пристрою розрізняють: бокове, верхнє, комбіноване.

Штучне: створюється штучними джерелами світла. Застосовується за відсутності або недоліку природного освітлення. За призначенням буває: робочим, аварійним, евакуаційним, охоронним, черговим. По пристрою буває: місцевим, загальним, комбінованим. Влаштовувати одне місцеве освітлення не можна. Раціональне штучне освітлення повинне забезпечувати нормальні умови для роботи при допустимій витраті засобів, матеріалів і електроенергії. При недостатності природного освітлення використовується суміщене (комбіноване) освітлення. Останнє є освітленням, при якому в світлий час доби використовується одночасно природне і штучне світло.

Джерела освітлення. Частіше всього застосовують газорозрядні лампи (галогенові, ртутні...), оскільки великий термін служби (до 14 000 годин) і велика світлова віддача. Недоліки: стробоскопічний ефект (пульсація світлового потоку, яка приводить до стомлення зору через постійну переадаптації очей). Лампи розжарювання застосовуються, коли за умов технологічного середовища або інтер'єру застосування газорозрядних ламп недоцільне. Достоїнства: теплові джерела світла, простота і надійність. Недоліки: малий термін служби (1000 годин), світлова віддача мала (ККД). Світильник: лампа з арматурою, основне призначення - перерозподіл світлового потоку в необхідному напрямі; захист лампи від дій зовнішнього середовища. По виконанню: відкриті, закриті, пиленепроникні, вологозахисні, вибухозахисні. По розподілу світлового потоку: прямого світла, відображеного світла, розсіяного світла.

Забезпечення нормального мікроклімату і повітряного середовища на виробництві. Чинниками метеорологічних умов виробничого середовища є: температура повітря, його відносна вологість, швидкість переміщення повітря і наявність тепловипромінювань. Для забезпечення нормальних умов діяльності людини параметри мікроклімату нормуються. Норми виробничого мікроклімату встановлені ДСТУ 12.1.005-88 ССПТ «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони». Вони єдині для всіх виробництв і всіх кліматичних зон. Вентиляція може бути природною (аерація) і механічною. Залежно від об'єму вентильованого приміщення розрізняють загально обмінну і місцеву вентиляцію. За способом дії розрізняють вентиляцію приточування, витяжну і приточування-витяжну, а також аварійну. Незалежно від типу до вентиляції пред'являються наступні загальні вимоги: об'єм повітря приточування повинен бути рівний об'єму витяжного повітря; елементи системи вентиляції повинні бути правильно розміщені в приміщенні; потоки повітря не повинні піднімати пил і не повинні викликати переохолодження працюючих; шум від системи вентиляції не повинен перевищувати допустимого рівня. У основі пристрою вентиляції лежить повітрообмін, тобто об'єм повітря приміщення, замінюваний в одиницю часу L (м/ч).

Природне освітлення. Природне освітлення створюється сонячним світлом через світлові отвори. Основною характеристикою природного освітлення служить коефіцієнт природного освітлення (КПО), тобто відношення природної освітленості усередині будівлі Ївши до одночасно зміряної зовнішньої освітленості горизонтальної поверхні (Ен). Для встановлення необхідного нормативного значення КПО, необхідно врахувати розмір об'єкту розрізнення, тобто розряд зорової роботи, контраст об'єкту розрізнення і фону, а також характеристику фону. Крім цього, враховується місцеположення будівлі (коефіцієнтом світлового клімату m) і орієнтування приміщення по сторонах горизонту.

Приміщення, де здійснюється робота з використанням ПЕОМ, повинні мати природне й штучне висвітлення. Згідно СНіП II-4-79 лабораторія перебуває в II світловому поясі без стійкого сніжного покриву.

Характеристика зорової роботи в лабораторії: розряд IV, підрозряд - б (найменший розмір об'єкта розрізнення понад - 0,5 - 1,0 мм, характеристика зорової роботи - середньої точності, контраст об'єкта із фоном - середній, характеристика фона - світлий). Природне висвітлення робочих місць - однобічне, бічне. Коефіцієнт природного висвітлення КЕО при бічному висвітленні КЕО=1,3.

При незадовільному висвітленні знижується продуктивність роботи користувачів ПЕОМ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність. Система, висвітлення повинна відповідати таким вимогам:

Розрахунок освітлення робочого місця оператора.

Одним з основних питань охорони праці є організація раціонального освітлення виробничих приміщень і робочих місць.

Для приміщення, де знаходиться робоче місце оператора, використовується система загального освітлення.

Нормами для даних робіт встановлена необхідна освітленість робочого місця ЕН=300 лк (для робіт високої точності, коли якнайменший розмір об'єкту розрізнення рівний 0.3 – 0.5 мм).

Розрахунок системи освітлення виробляється методом коефіцієнта використовування світлового потоку, який виражається відношенням світлового потоку, падаючого на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп. Його величина залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризується коефіцієнтами віддзеркалення стін і стелі.

Загальний світловий потік визначається по формулі (4.4):

, (4.4)

де ЕН – необхідна освітленість робочого місця по нормі (ЕН=300 лк);

S – площа приміщення, м2;

z1 – коефіцієнт запасу, який враховує знос і забруднення світильників (z1=1.5, табл. VII-5, [15]);

z2 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення (z2=1.1, стор. 139 [15]);

 – коефіцієнт використовування світлового потоку вибирається зтаблиць залежно від типу світильника, розмірів приміщення, коефіцієнтів віддзеркалення стін і стелі приміщення.

Визначимо площу приміщення, якщо його довжина складає Lд=8 м, а ширина Lш=4,5 м:

=84,5=36 м²

Виберемо з таблиці коефіцієнт використання світлового потоку за наступними даними:

• коефіцієнт віддзеркалення побіленої стелі Rп=70%;

• коефіцієнт віддзеркалення від стін, забарвлених в світлу фарбу Rст=50%;

=1.029

де h_П – висота приміщення = 2.8 м.

Тоді по таблиці 7 [11] знаходимо (для люмінесцентних ламп i=1.029) =0.38.

Визначаємо загальний світловий потік:

лм

Найприйнятнішими для приміщення ВЦ є люмінесцентні лампи ЛБ (білого світла) або ЛТБ (тепло-білого світла), потужністю 20, 40, 80 або 100 Вт.

Світловий потік однієї лампи ЛТБ40 складає F1=3100 лм, отже, для отримання світлового потоку Fобщ=лм необхідно N ламп, число яких можна визначити по формулі (4.5):

(4.5)

Підставимо значення, одержані вище:

ламп.

Таким чином, необхідно встановити 16 ламп ЛТБ40.

Електрична потужність всієї освітлювальної системи обчислюється по формулі (4.6):

, Вт (4.6)

де P1 – потужність однієї лампи = 40 Вт,

N – число ламп = 16.

Вт.

Для спрощення задачі використовуватимемо лампи по 80 Вт, тоді одержимо кількість ламп 8.

Для запобігання засвідчення екранів дисплеїв прямими світловими потоками, світильники загального освітлення розміщають збоку від робочого місця, паралельно лінії зору оператора і стіні з вікнами.

Таке розміщення світильників дозволяє робити їх послідовне включення залежно від величини природної освітленості.

4.2.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

На робочих місцях основними джерелами шуму є вентилятор системного блоку, накопичувачі й принтери. Також слід зазначити, що джерелом шуму може бути вулиця.

Рівень шуму на робочому місці у всіх навчальних приміщеннях із ВДТ і ЕОМ не повинен перевищувати 50дБа (санітарні норми припустимого шуму в приміщеннях житлових і суспільних будинків і на території житлової забудови N3077-84, п.7.2).

Припустимі норми вібрації на робочих місцях із ВДТ і ЕОМ приведені у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Припустимі норми вібрації

Середньо геометричні частоти октавних полос, Гц	Припустимі значення
	По віброприскореню		По віброскорості
	мс-2	дБ	мс-1	дБ
	Осі X, Y
2	5,3x10	25	4,5x10	79
4	5,3x10	25	2,2x10	73
8	5,3x10	25	1,1x10	67
16	1,0x10	31	1,1x10	67
31,5	2,1x10	37	1,1x10	67
63	4,2x10	43	1,1x10	67
Кореговані значення і їхні рівні у дБ W	9,3x10	30	2,0x10	72

Для того, що б зменшити рівень шуму необхідно винести в інше приміщення принтери ударної дії й обладнати стіни шумоізолючим матеріалом.

4.2.6 Електромагнітні, іонізуючі випромінювання

Кожне обладнання, яке виробляє або споживає електроенергію, створює електромагнітне випромінювання. Це випромінювання концентрується навколо обладнання у вигляді електромагнітного поля. Уважається, що електромагнітне випромінювання може викликати розлади серцево-судинної системи, нервової системи, зниження імунітету й аномалії в процесі вагітності (пагубний вплив на плід).

Головним джерелом електромагнітних випромінювань в аудиторії №307 є 15 персональних комп'ютерів. Від задньої частини монітора комп'ютера йде випромінювання, яке значно перевищує випромінювання від лицьової сторони. Тому слід передбачити розташування комп'ютерів по периметру кабінету таким чином, щоб за моніторами не перебували люди. Правильне розташування комп'ютерів у значній мірі знизить вплив електромагнітних випромінювань.