Київський славістичний університет

Інститут славістики та міжнародних відносин

Кафедра філософії та політології

ЛОГІКА

навчально-методичний комплекс

за кредитно-модульною системою

організації навчального процесу

для студентів денної та заочна форм навчання

Київ-2010

Навчально-методичний комплекс (програма, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи та кредитно-модульна система оцінки знань студентів) з курсу „Логіка”. – Київ: Київський славістичний університет, 2010 – 48 с.

Укладач: Грицаєнко Петро Михайлович

кандидат філософських наук.

Рецензенти: Скрипка Петро Іванович, кандидат філософських наук, професор кафедри філософії та політології Київського славістичного університету.

Комаха Лариса Григорівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри логіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Рекомендовано рішенням кафедри філософії та політології

від „ __ ” ________ 2010 р., прот. № ____

Схвалено на засіданні Науково-методичної ради Київського славістичного університету

від „ __ ” _______ 2010 р. прот. № ___

Зміст

1. Опис навчальної дисципліни……………………………...…4

2. Тематичний план навчальної дисципліни…………………..7

3. Зміст навчальної дисципліни……………………………..…9

4. Плани лекцій………………………………………………...16

5. Плани семінарських занять…………………………..…….18

6. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи……...32

7. Зразки завдань до модульного контролю та критерії їх оцінювання…………………………………………………..37

8. Питання до заліку…………………………………………...39

9. Література…………………………………………………...44

Опис навчальної дисципліни

Навчально-методичні матеріали з курсу логіки містять адаптовану для гуманітарних спеціальностей програму, плани лекцій, плани семінарських та практичних занять, тести, задачі, вправи для самостійної роботи студентів, контрольні роботи, критерії оцінювання, структурований список рекомендованої літератури.

Мета дисципліни: навчити студентів логічно мислити за допомогою наукових понять і термінів, запобігати помилковим судженням і умовиводам, забезпечувати правильність побудови думок, уміння логічно і аргументовано доводити власну думку або спростовувати хибні положення, реалізовувати можливості логічного мислення у практичній та професійній діяльності; створити логічний базис для засвоєння всіх навчальних дисциплін, наукової роботи студентів.

Предмет дисципліни: ключеві поняття та закони логіки, структура і форми правильного мислення.

Знати: в чому полягає специфічність логічного мислення; зміст, систему категоріального та понятійного апарату логіки; основні функції та можливості логіки; логіко-символічні моделі.

Вміти: застосовувати логічне мислення на практиці, раціонально формувати світоглядні орієнтири цінності; здійснювати коректну оцінку соціальної дійсності та вибирати оптимальний шлях особистісних і суспільно-необхідних змін.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності: Нормативна навчальна дисципліна “логіка” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як “Історія політичних та економічних вчень”, “Основи психології та педагогіки”, “Країнознавство”, “Менеджмент і маркетинг”, “Міжнародні відносини”, “Міжнародні економічні відносини”.

Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна “логіка” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять 1 – 5 теми, до другого 6 – 10 теми.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою у кінці семестру.

Форми поточного контролю: оцінювання виступів на семінарських заняттях; оцінка домашніх завдань щодо питань для самостійного опрацювання. Студент може отримати максимально 5 балів за усні відповіді та доповнення змістовних модулів (доповнення − 2 бали, доповідь чи змістовна відповідь − 3 бали) та за присутність на семінарському занятті − 2 бали. Додатково оцінюється самостійна та індивідуальна робота – від 3-5 балів.

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи (до 20 залікових балів).

Шкала оцінювання та формула і порядок розрахунку оцінок змістовних модулів та підсумкової комплексної роботи (іспиту).

Шкала оцінювання:

За шкалою Університету (100-бальною системою)	Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету		Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	5	А	відмінно
85-89	добре	4	В	добре (дуже добре)
75-84			С	добре
65-74	задовільно	3	D	задовільно
60-64			E	задовільно (достатньо)
35-59	незадовільно	2	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	незадовільно	2	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни