- •1.Передумови та тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії.
- •3.Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних партій Росії і Австро-Угорщини (др. Пол. 19-початок 20 ст.).
- •4.Суспільно-політична та національна проблематика в програмах політичних партій підавстрійської України.
- •5.Суспільно-політичні та національні питання в програмах загальноросійських політичних партій.
- •6.Політичні партії Сх. України та їх підходи до суспільно-політичної і національної проблематики.
- •7.Україна і революція 1905-07 рр..
- •8.Діяльність укр. Парламентських громад в і-ї та іі-ї Державних думах Росії.
- •9.Укр депутати у Віденському парламенті, Галицькому сеймі та Буковинському ландтазі. Виборча реформа 1907 р.
- •10.Розвиток національної освіти, науки і культури у підавстрійській Україні у 1890-х – 1913 рр..
- •11.Розвиток науки та освіти на укр. Землях у складі Російської імперії в др. Пол. 19 – початку 20 ст..
- •12.Укр культура і духовне життя на початку 20 ст..
- •13.Ліберальна і демократична інтелігенція в українському національному русі на початку XX ст.
- •14.Робітничий і соціал-демократичний рух в Україні наприкінці XIX - початку XX ст.
- •15.Національна політика самодержавства в Україні (1907-1914 рр.). Справа Бейліса.
- •16. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •17. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •18. Ставлення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •19. Створення та бойовий шлях корпусу усс.
- •20. Соціально-економічне становище українських територій у роки Першої світової війни.
- •21. Суспільно-політичні сили та інститути влади Наддніпрянської України в період революції 1917-1920 рр.
- •22. Політичні процеси в Надніпрянській Україні у 1917 р.: діяльність партій та організацій, вибори до органів самоуправління, створення рад.
- •23. Відносини між уцр і Тимчасовим урядом Росії, політичні умови і результати.
- •24. Революційні події у Петрограді в жовтні 1917 р. Та їх вплив на Україну.
- •25. Брест-Литовська конференція та українське питання.
- •26. Встановлення радянської влади: передумови,причини, наслідки
- •27. Аграрне питання в Україні у період революційних перетворень і громадянської війни
- •29. Соціально-економічне становище та політичне становище в Україні у період радянсько-польської війни. Політика радянської влади у Сх. Галичині
- •28. Зовнішня політика Директорії унр. Участь делегацій унр і зунр у Версальській мирній конференції та українське питання на ній.
- •29. Соціально-економічне та політичне становище України у період радянсько-польської війни. Політика радянської влади у Сх. Галичині.
- •30.Процес міжнародного визнання усрр (Ризький та Рапалльський договори).
- •31.Робітничо-селянський Союзний договір між усрр і рсфрр. Укладення усрр Союзного договору 31 грудня 1922 р., становлення союзних інституцій в Україні.
- •32.Особливості соціально-економічної політики в усрр у 1922-1928 рр.
- •33.Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •33.Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •34.Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •35.Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр (урср) 1929 і 1937 рр.
- •36.Соціальні наслідки політики індустріалізації та колективізації в усрр.
- •37.Сталінські репресивні заходи та їх наслідки для укр. Суспільства.
- •38.Центри укр. Еміграції в Польщі, Чехословаччини й Румунії.
- •39.Діяльність укр. Політичної й військової еміграції. Її вплив на міждержавні відносини в 1910 – 1930-ті рр..
- •40.Суспільно-політичне життя на західноукр. Територіях у 1920-ті рр.. Політика пацифікації ю.Пілсудського в Сх. Галичині.
- •41.Діяльність укр. Політичних партій і рухів на зх.Укр. Територіях у 1930-ті рр..
- •42.Особливості функціонування націоналістичних організацій на зх.Укр. Землях.
- •43. Комуністичний рух на зх.Укр. Землях.
- •44.Карпатська Україна як спроба створення Укр.. Держави у 1939 р.
- •45.Конституційний устрій Польщі, Чехословаччини і Румунії та його значення для умов розвитку укр. Суспільного руху.
- •46.Кооперативний рух в Україні: особливості в усрр і на зх.Укр. Територіях.
- •47.Діяльність укр. Національних партій в усрр на початку 1920-х рр.. І національних секцій в структурі кп(б)у.
- •48. Центри української еміграції в Європі, їх політична, культурна, просвітницька діяльність.
- •49.Сутність заходів ю.Пілсудського у рамках політики «санації» і суспільне життя на укр. Землях.
- •50.Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920 – 1930-ті рр..
- •51.Характер і наслідки урбанізації в Радянській Україні у 1920 – 1930-ті рр..
24. Революційні події у Петрограді в жовтні 1917 р. Та їх вплив на Україну.
Жовтневий переворот в 1917 р. (Велика Жовтнева соціалістична революція) — події в Росії, внаслідок якої владу захопили більшовики. Жовтневий переворот докорінно змінив хід історії на територіях колишньої Російської імперії та значним чином вплинув на хід світової історії.
16 жовтня за пропозицією Троцького був створений Військово-революційний комітет Петроградської Ради (ВРК).
21 жовтня на мітингу в Смольному була прийнята резолюція про підтримку ВРК гарнізоном, після чого ВРК зажадав від командування військовим округом Петрограду підкорятися його наказам. У відповідь Тимчасовий уряд зажадав, щоб ВРК розпустився, обіцяючи у такому разі відмовитися від переслідувань.
Відбувається історичне закрите засідання вождів більшовиків, на яке Ленін прибуває таємно в гримі робітника. За пропозицією Леніна було вирішено виступити точно в день відкриття II з'їзду Рад — 25 жовтня, щоб поставити з'їзд перед фактом, що відбувся, не розкриваючи при цьому своїх планів заздалегідь.
24 жовтня (у ніч на 25-е) загони матросів, прибулі з Кронштадта за наказом ВРК, займають телефонну станцію, телеграф і Державний банк. Війська гарнізону залишилися в казармах. Незначний опір чинили лише загони юнкерів.
25 жовтня (у ніч на 26-е) озброєні загони ВРК, не зустрічаючи опору охорони, пройшли в Зимовий палац і заарештували членів Тимчасового уряду. Керенський утік до Гатчини за допомогою.
Вплив на Україну:
На відміну від Петрограду та Москви, в Києві за владу конкурували не дві, а три політичні сили: Тимчасовий уряд в особі Виконавчого комітету міської Думи, більшовики і Центральна Рада. Тимчасовий уряд, серед всіх військ київського гарнізону міг розраховувати лише на юнкерів військових училищ і деякі окремі частини, більшовиків підтримували військові частини, що розміщувалися в заводі «Арсенал». Ці сили були приблизно рівні, тому результат подій визначили частини, що знаходилися під контролем Центральної Ради, та в яких переважали українці.
Окрім незначних епізодів, озброєних зіткнень не було — сторони обмежилися з'ясуванням своїх сил. Оцінивши ситуацію, Центральна Рада направила вірні частини проти сил Тимчасового уряду. Після цього війська вірні Тимчасовому уряду капітулювали. В результаті влада в Києві перейшла до Центральної Ради.
9 листопада Рада опублікувала 3-й Універсал, що підводив підсумок подіям: Україна проголошувалася «Українською Народною Республікою» із збереженням федерального зв'язку з Росією. Крім того в Універсал були включені декларативні заяви про майбутні соціальні реформи: відміну права власності на землю і введення 8-годинного робочого дня.
25. Брест-Литовська конференція та українське питання.
Мирна конференція в Брест-Литовську велася в три етапи - з 22 грудня 1917 р. до 3 березня 1918 р.
На першому етапі (22 — 28 грудня 1917 р.) глава радянської делегації А. Йоффе запропонував проводити відкриті засідання з правом публікації їхніх протоколів і обговорити умови демократичного миру згідно з Декретом про мир. З січня 1918 р. в Брест-Литовськ прибула делегація Української Народної Республіки на чолі з В. Голубовичем. Делегація УНР у Бресті офіційно оголосила, що не визнає радянський уряд і почала сепаратні переговори з Німеччиною та Австро-Угорщиною. В Україні тоді встановилося двовладдя — в Києві Центральна Рада, а в Харкові — уряд радянської України. Відступивши під натиском радянських військ у Західну Україну, Центральна Рада дала згоду на укладення мирного договору з Німеччиною та її союзниками. Але коли в Брест прибула делегація радянської України, Німеччина й Австро-Угорщина відмовилися її визнати й вирішили укласти договір з урядом Центральної Ради, допомогти йому повернутися в Україну ціною своєї воєнної окупації й українських продовольчих поставок. Договір між Центральною Радою й представниками Четверного союзу був підписаний у Бресті 9 лютого 1918р. Згідно з договором німецькі війська мали окупувати всю Україну, допомогти відновити владу Центральної Ради. Окупувавши Україну, німецькі війська згодом розігнали Центральну Раду й надали владу гетьману П. Скоропадському. Брестський договір Центральної Ради з Четверним союзом приніс Україні німецьку воєнну окупацію протягом понад 8 місяців і масове економічне пограбування.
На другому етапі мирних переговорів радянської Росії з Четверним союзом у Бресті (9 січня — 10 лютого 1918 р.) радянську делегацію очолив Л. Д. Троцький, який зайняв досить дивну позицію. Він не виконав вказівок В. І. Леніна, офіційно визнав делегацію Центральної Ради й дав привід німцям зірвати переговори та перейти в збройний наступ проти радянської держави.
Третій етап переговорів відбувся 1 — 3 березня 1918 р. в Бресті. Тепер німецький уряд вимагав прийняти ультиматум протягом 48 годин, а ще через три дні підписати мирний договір і ратифікувати його у двотижневий термін. Умови німців були настільки несприятливі, що навіть Й. В. Сталін, який до цього підтримував В. І. Леніна, запропонував поки що договір не підписувати. На засіданні ЦК партії Ленін заявив: «Ці умови треба підписати. Якщо ви їх не підпишете, то ви підпишете смертний вирок радянській владі через 3 тижні». 1 березня радянська делегація в Бресті заявила, що змушена «прийняти умови, які зі зброєю в руках продиктовані Німеччиною Російському урядові».