План семінарського заняття:

1. Загальна характеристика давніх цивілізацій.

2. Особливості культури Давнього Єгипту.

3. Давньоєгипетська релігія.

4. Основні культурні досягнення Давнього Китаю.

5. Конфуціанство та його вплив на культуру Китаю.

6. Конфуціанство: історія та сучасність.

7. Культура Давньої Індії.

8. Індуїзм - національна релігія Індії.

9. Індуїзм: історія, віровчення, культ.

10. Буддизм: виникнення, віровчення та культ. Основні течії.

Тематика рефератів та доповідей:

1. Міфологія Давнього Єгипту.

2. Людина і світ в культурі Давнього Єгипту.

3. Таємниці єгипетських пірамід.

4. Мистецтво Давнього Китаю.

5. Науковий геній Давнього Китаю.

6. Роль традицій в історії та культурі Давнього Китаю.

7. Класичні книги китайської освіченості.

8. Основні досягнення в сфері матеріальної, духовної та художньої культури Давньої Індії.

9. Історико-культурні передумови виникнення буддизму.

10. Течії буддизму та їх особливості.

Індивідуальні завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізувати економічні та соціокультурні передумови виникнення давніх цивілізацій та їх спільні риси.

3. Проаналізувати, як світоглядні домінанти Давнього Єгипту знайшли своє відображення в образотворчому мистецтві та архітектурі.

4. Проаналізувати внесок давніх єгиптян в скарбницю світової культури.

5. Проаналізувати внесок духовної культури Давнього Єгипту у світову культуру.

6. Дайте характеристику основних культурних досягнень Давнього Китаю.

7. Охарактеризуйте основні положення конфуціанської етики.

8. Дати характеристику художніх традицій Давнього Китаю.

9. Доведіть, що вчення Конфуція є раціоналістичним за своїм змістом, але релігійним за формою.

10. Проаналізуйте місце конфуціанства в культурно-історичному житті Давнього Китаю.

11. Охарактеризуйте основні релігійно-філософські системи Давнього Китаю.

12. Дайте характеристику основних культурних досягнень Давньої Індії.

13. Проаналізуйте соціально-економічні та духовні передумови виникнення індуїзму.

14. Охарактеризуйте основні релігійно-філософські системи Давньої Індії.

15. Проаналізуйте особливості буддизму як релігійно-філософського вчення.

Тема: Антична культура

Зміст теми: 1. Особливості становлення античної культури. 2.Особливості культури Давньої Греції. 3. Релігія Давньої Греції. 4. Культура Давнього Риму. 5. Релігійні вірування давніх римлян. 7. Античне мистецтво.

Особливості становлення античної культури

На початку І тисячоліття до нашої ери провідна роль в суспільному розвитку переходить від давньосхідних цивілізацій до нового культурного центру, що виник в Середземномор’ї і отримав назву антична цивілізація. До античної цивілізації відносять історію і культуру Давньої Греції і Давнього Риму. Ця цивілізація базувалась на якісно інших соціально-економічних і політичних засадах, ніж цивілізації Сходу, і виявилась значно динамічнішою од них.

Античність є культурним та історичним фундаментом суча­сної Європи. Величезна культурна спадщина стародавньої Греції та Риму цілком справедливо вважається колискою європейської цивілізації. Саме античний світ заклав основи європейських філософських, правових, політичних, ху­дожніх та наукових систем, котрі виникнули набагато пізніше.

Античною традиційно називають греко-римську культуру, що розвивалась у період з ІІІ тис. до н.е. до сер. V ст. н.е. Епоха античності починається з утворення грецьких полісів – міст-держав – на початку І тисячоліття до нашої ери і завершується з падінням Римської імперії в V столітті нашої ери.

У своєму розвитку антична культура пройшла ряд етапів, виступила в різних історичних модифікаціях, представлених культурою Давньої Греції, елліністичною культурою, культурою Давнього Риму. При цьому “прелюдією” античної культури була ще більш давня крито-мікенська культура, або егейська цивілізація, котра існувала одночасно з давньосхідними культурами. Центрами цієї егейської цивілізації були Кріт та місто Мікени на півдні Греції.

Незважаючи на суттєві відмінності між культурою Давньої Греції, елліністичною і давньоримською, вони належать до одного історико-культурного комплексу, мають ряд загальних типологічних рис. Це пов’язане, перш за все, з тим, що давньогрецька та давньоримська культури формувались на базі в принципі схожих форм соціальної організації: і давньогрецький поліс, і римська „цівітас” епохи Республіки являють собою різні варіанти античної громадянської общини.

Громадянська община об’єднувала повноправних вільних громадян, кожний з яких мав право на земельну власність та на участь у вирішенні державних питань. Така форма організації соціального життя визначила шкалу основних цінностей античного суспільства:

• ідеал першочергової значимості громадянської общини як основи блага окремої людини;

• ідея верховної влади народу;

• орієнтація на земні інтереси; в античному світогляді немає ідеї бога-творця, що стоїть поза світом і встановлює незмінний та вічний світовий і соціальний порядок (як це мало місце у східних народів);

• на відміну від культур Сходу з їх теоцентризмом антична культура звернена до людини, яка знаходиться в центрі уваги філософії та мистецтва.

Суспільна свідомість античного соціуму носила в основному раціональний характер. Світ сприймався як реальний, хоча визнавалось надприродне, і це мало суттєвий вплив на різні сторони життя. Тому при характеристиці античної культури необхідно проаналізувати релігійні уявлення давніх греків і римлян. Для релігії Давньої Греції характерним є політеїзм, з розвинутою міфологією і олімпійською ієрархією богів. Вони не були творцями світу, а захопили його у готовому ви­гляді, під час боротьби з титанами. Стародавня грецька міфологія вважала, що світ сам по собі віч­ний і не потребує творця.