Процес управління мобільністю персоналу підприємства в сучасних умовах повинен передбачати:

• планування руху персоналу підприємства;

• аналіз руху персоналу підприємства;

• порівняння показників руху персоналу з аналогічними показниками підприємств-конкурентів;

• виявлення тенденцій у русі персоналу підприємства;

• оцінку впливу виявлених тенденцій на кінцеві результати діяльності підприємства та на психологічні характеристики трудового колективу;

• застосування економічних і неекономічних методів мотивації персоналу;

• розробку заходів щодо стабілізації трудового колективу та покращення соціально-психологічних параметрів колективу.

Недоодержання продукції внаслідок зниження продуктивності варто очікувати протягом двох місяців, тому що саме за такий термін робітника слід попередити про звільнення. Разом з тим відпадає необхідність у розрахунку недоодержання продукції внаслідок відсутності робітника на робочому місці, тому що воно ліквідується. Саме на цей показник припадає найбільша частка збитку.

Модульний підхід до характеристики збитку чи витрат, маючи універсальний характер, може бути застосований і для оцінки ефективності створення та розвитку на підприємстві елементів власної соціально-побутової інфраструктури як передумови скорочення плинності, залучення й закріплення кваліфікованіших кадрів.

3. Регулювання трудової діяльності персоналу: поняття, чинники, які впливають на ефективність трудової діяльності.

Регулювання трудової діяльності персоналу — це системно організований процес забезпечення й підтримання високоефектив­ної праці кожного окремого працівника й трудового колективу в цілому; це найважливіше й постійне завдання менеджменту персоналу в організації.

Ефективність трудової діяльності персоналу залежить і формується під впливом багатьох різнопланових чинників. Їх можна умовно поділити на дві групи. Перша охоплює підготовчі заходи, у процесі виконання яких створюються необхідні умови для діяльності персоналу.

Друга група чинників спрямована на підтримання встановленого ритму виробництва, виконання календарних графіків поставок замовникам і т. ін.

До першої групи чинників доцільно зарахувати такі заходи:

1. визначення мети діяльності;

2. планування діяльності;

3. ресурсне забезпечення.

До другої групи належать такі заходи:

1. поточне обслуговування виробництва, трудових, транспорт­них та інших процесів;

2. оперативне регулювання виробничих і трудових процесів;

3. облік, контроль та оцінювання результатів діяльності .

4. Створення умов для ефективної діяльності персоналу

Визначення мети діяльності. Створення умов для ефективної діяльності персоналу має починатися з визначення її мети. Головну мету діяльності організації доцільно розподілити на окремі часткові цілі, щоб на їхньому виконанні можна було зосереджувати людські та інші ресурси.

Планування діяльності. Це складний комплекс економічних розрахунків та обґрунтувань, наслідком яких має бути повна інформація про кількісні та якісні показники виробництва, строки поставок замовникам, необхідні ресурси, їхню вартість, фінансові джерела тощо.

Кадрове забезпечення — охоплює заходи з професійного добору, розстановки кадрів, виробничої та соціальної адаптації, професійного навчання й підвищення кваліфікації, створення й підтримання в трудових колективах сприятливого соціально-психо­логічного клімату.

Нормативно-правове забезпечення — це комплекс внутріш­ніх нормативних документів, які широко використовуються в менеджменті персоналу для регулювання трудової діяльності. Такими документами є:

1. колективний договір організації;

2. правила внутрішнього трудового розпорядку;

3. посадові інструкції;

4. правила експлуатації технологічного та іншого устаткування;

5. норми й правила з охорони праці та техніки безпеки.

Організаційно-економічне забезпечення охоплює:

1. розроблення штатного розпису організації в цілому та її структурних підрозділів;

2. складання графіків змінності;

3. установлення норм і лімітів витрачання всіх видів ресурсів;

4. розроблення календарних графіків виробництва, відвантаження продукції;

5. складання графіків планово-попереджувального ремонту устаткування;

6. розроблення ефективних систем матеріального й морального заохочення працівників.

Інженерно-технічне забезпечення охоплює: