4.4.5. Підсумки порівняння

Отже, дві ведучі технології побудови розподілених об'єктних середовищ мають подібні базові принципи і безліч розходжень у деталях реалізації. Обидві технології мають солідний багаж проектів на їхній основі, що наочно демонструють численні «історії успіху» на Web-вузлі консорціуму OMG (www.omg.org) і домашній сторінці СОМ (www.microsoft.com/com). Приклади конкретних реалізацій систем на базі CORBA групуються за галузями промисловості, і їхній список дуже довгий — аерокосмічна індустрія, банківська справа і фінанси, хімічна промисловість, охорона здоров'я, виробництво, видавничі компанії, роздрібна торгівля, телекомунікації, урядові і наукові організації і, нарешті, реклама і маркетинг.

СОМ також може похвалитися значною кількістю інсталяцій. Однак донедавна в її єпархію входили переважно настільні системи і мережі масштабу робочої групи чи групи підрозділу. Подібні СОМ-застосунки довели свою надійність і ефективність. Додатковий плюс — інтеграція з мовами програмування й інструментальними засобами, що спрощує розроблення застосунків на базі СОМ. Без Windows-систем зараз не обходиться більшість підприємств, тому СОМ/DСОМ неминуче буде важливим елементом корпоративних архітектур. Питання в тім, чи зможе ця технологія взяти на себе складні застосунки корпоративного масштабу, як це робить CORBA (для чого вона, власне, і створювалася).

Побудова розподілених об'єктних систем — не тільки організація викликів віддалених методів об'єктів. Необхідно шукати ефективне рішення таких проблем, як розгортання, забезпечення захисту, керування транзакціями і координоване використання розподілюваних ресурсів, обробка виняткових і помилкових ситуацій, підтримка асинхронних комунікацій і забезпечення високої продуктивності. СОМ пройшла серйозний шлях від підтримки складених документів до розподілених об'єктів. Тепер її успіх як технології корпоративного масштабу залежить від того, наскільки ефективними будуть зусилля Microsoft у вирішенні перерахованих вище завдань. Відсутність чіткої формалізації архітектури, орієнтація на оптимізацію під окрему мову або платформу, а не на загальні рішення, типовий для корпорації процес внесення змін за принципом «ad-hoc» ("спеціально підібраний до даного випадку", "епізодичний") — усе це аргументи не на користь СОМ.

З іншого боку, у СОМ, безумовно, є серйозні напрацювання, що дозволяють розраховувати на успіх. Сервер транзакцій MTS здатний значно підвищити продуктивність клієнт-серверних застосунків. Повна інтеграція MTS і служби асинхронних взаємодій MSMQ з базовими можливостями СОМ у специфікації СОМ+, а також засобу підтримки успадкованих застосунків на мейнфреймах і тісний взаємозв'язок СОМ і її служби з операційною системою роблять цю модель привабливою базовою технологією для побудови об’єктно-орієнтованих розподілених застосунків. Але тільки для тих обчислювальних середовищ, що спираються на Windows.

У порівнянні із СОМ, CORBA являє собою чітку і повну об'єктну архітектуру, початково орієнтовану на гетерогенне середовище. Використання IDL для всіх визначень елементів архітектури робить модель погодженою, чітко організованою і легко розширюваною. Концепція відображення в мови програмування забезпечує взаємодію об'єктів, створюваних у різних мовних середовищах. Поняття об'єктного посилання забезпечує строгу ідентифікацію об’єкту і спрощує роботу з розміщення об’єкту.

CORBA забезпечує реальну багатоплатформенність. Реалізації CORBA численні і належать багатьом виробникам (з їхнім повним списком і описом продуктів можна познайомитися у Web за адресою www.corba.org/vendors). Ці продукти підтримують великий діапазон апаратних платформ, у тому числі мейнфрейми, мінікомп’ютери і Unix-системи. Однак розмаїтість реалізацій має і свої недоліки, насамперед потенційну проблему несумісності.

Ряд продуктів дозволяє співіснувати об’єктум СОМ/CORBA. Взаємодія об'єктів CORBA з OLE/COM визначається в специфікації Part B COM-to-CORBA Interworking, що являє собою розширення специфікації моста COM-CORBA (визначеної ще в специфікації CORBA2.0), що підвищує продуктивність завдяки використанню DistributedCOM (DCOM). Специфікація моста містить у собі відображення (тобто трансляцію) з мови визначення інтерфейсу (IDL) платформи CORBA на мову IDL платформи COM (він зветься MIDL) і протокол зв'язку між компонентами. Підтримку змішаного середовища СОМ/CORBA забезпечують у своїх системах, наприклад, компанії Iona, Visual Edge і NobleNet. Так, Iona одержала ліцензію від Microsoft на використання технології СОМ у системі Сомet, що дозволяє організувати «міст» між об’єктуми в різних архітектурах. Безпосередню інтеграцію СОМ, CORBA, RPC і Java забезпечує система Nouveau компанії NobleNet.

Контрольні запитання та завдання:

1. Назвіть базові концепції технології CORBA.

2. Опишіть процес розроблення CORBA-сервера.

3. Опишіть процес розроблення клієнта в технології CORBA.

4. Які основні принципи об’єктних моделей СОМ та CORBA.

5. Назвіть базові об’єкти та інтерфейси в технологіях СОМ та CORBA.

6. Зробіть порівняння специфікацій СОМ та CORBA.