Питання 3

Економічне зростання здійснюється за рахунок інвестицій. Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті яких створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями є:

• грошові засоби;

• цільові банківські вклади;

• паї;

• цінні папери;

• рухоме і нерухоме майно;

• майнові права;

• ноу-хау;

• інтелектуальні цінності.

Інвестиції залежать від таких факторів як :

• очікувана норма прибутку;

• рівень процентної ставки,

• податкові ставки,

• технічний прогрес,

• сподівання,

• внутрішньополітичний клімат,

• міжнародне становище,

• динаміка населення,

• ситуація на фондовому ринку.

В економічному зростанні важливу роль відіграють іноземні інвестиції. Це довгострокові вклади капіталу зарубіжними власниками в об’єкти вітчизняної економіки. Вони бувають :

• прямі – це інвестиції в різні галузі вітчизняної економіки, що дають вкладнику право контролю над підприємством, у яке вкладено капітал;

• портфельні – це інвестиції в іноземні займи, акції і облігації іноземних підприємств.

Інвестиційну діяльність необхідно підтримувати на державному рівні. Держава повинна не тільки створити сприятливі умови для інвестиційної діяльності підприємців, а й взяти на себе функції безпосереднього інвестора.Збільшення інвестицій веде до збільшення обсягів виробництва. В кінцевому підсумку приріст національного доходу через певний час буде більшим, ніж приріст початкових інвестицій, тобто він стає помноженою величиною початкових інвестицій. В цьому суть мультиплікаційного ефекту. Мультиплікатор залежить від того яку частку доходів суспільство витрачає на споживання: чим вища схильність до споживання, тим більший мультиплікатор, тим суттєвішим є економічне зростання. Щоб економічне зростання було постійним, необхідно стимулювати інвестиційний процес. Цю проблему вирішує акселератор. Ефект акселератора – це прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій, тобто інвестицій що породжені зростанням реального ВВП. Акселератор як і мультиплікатор діє двояко: з одного боку, приріст споживчого попиту стимулює інвестиційні витрати, а з іншого – падіння темпів зростання попиту призводить до зменшення інвестицій.

Отже, економічне зростання неможливе без інвестицій, бо чим більші інвестиції, тим більший обсяг виробництва.

Семінарське заняття

Економічні цикли: суть, види. Економічні кризи. Етапи дослідження природи економічних циклів.

Циклічність – це загальна закономірність економічного розвитку.

Промисловий цикл – розвиток економіки від початку однієї кризи до початку наступної кризи. Цикл включає в себе 4 фази (на графіку).

Фази економічного циклу в їхній послідовності та взаємозв’язку.

Криза є найскладнішою і найсуперечливішою фазою економічного циклу. Криза – це рецесія, падіння.

Криза характеризується такими ознаками:

• порушення макроекономічної рівноваги;

• перевиробництво з наступним падінням обсягів виробництва;

• нагромадження товарної маси в оптовій торгівлі;

• падіння товарних цін;

• зростання безробіття;

• падіння рівня реальної заробітної плати, прибутків, життєвого рівня населення;

• зниження платоспроможного попиту населення;

• порушення грошово-кредитних зв’язків;

• знецінення основного капіталу;

• наростання системи взаємних неплатежів;

• зростання рівня відсотка, падіння курсу акцій;

• нестача грошової маси, високі темпи інфляції;

• масове банкрутство підприємств;

• зростання соціальної напруженності в суспільстві.

Є два види кризи:

• криза недовиробництва – це такий стан економіки, який характеризується падінням обсягів виробництва;

• криза перевиробництва – це такий стан економіки, який характеризується затоварюванням виробництва.

Депресія (застій, стагнація) – це післяшокова ситуація. Вона характеризується:

• припиненням спаду виробництва;

• призупиненням падіння цін, вгамуванням інфляційних процесів;

• масовим безробіттям;

• нежвавим рухом капіталу, відсутністю нових інвестицій;

• високою нормою відсотка;

• низькою заробітною платою;

• стабілізацією і поступовим зменшенням товарних запасів.

В умовах депресії поступово наростають позитивні тенденції: відновлюються господарські зв’язки, зменшуюються товарні запаси. Розпочинається фаза пожвавлення.

Пожвавлення – найбільш сприятлива фаза. Економіка вперше досягає передкризового рівня. Пожвавлення характеризується такими ознаками:

• початок оновлення основного капіталу;

• модернізація виробництва;

• підвищення цін на товари;

• зростання прибутків, заробітної плати;

• скорочення безробіття;

• підвищення рівня виробництва;

• зростання позичкового відсотка.

Піднесення (економічний бум). Економіка досягає найвищої точки (піку).

Характерні риси:

• перевищення передкризового рівня виробництва;

• значне підвищення цін;

• скорочення безробіття;

• масове оновлення основного капіталу;

• нарощування обсягів виробництва;

• зростання прибутків;

• повна зайнятість;

• зростання пропозиції вільного грошового капіталу, розширення попиту на кредит.

Все це призводить до перегріву капіталу, створення умов для майбутнього падіння.

Цикли за тривалістю бувають:

1. малі – це цикли тривалістю 3-4 роки;

2. середні – це цикли, які тривають 7-10 років;

3. довгі (великі) – це цикли, які тривають 50 і більше років.

Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються в сфері грошових відносин. Їх ще називають грошовими циклами. За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту. Наслідками малих криз є кредитна заборгованість підприємств, інфляція, збільшення масштабів фіктивного капіталу, зростання банківського відсотка. Конкретними формами вияву є кризи платіжних засобів, позичкового капіталу.

Середні цикли мають матеріальною основою фізичне оновлення основних засобів виробництва, і зокрема, їх активної частини – знарядь праці. Середні цикли ще називають базисними. Це цикли відтворювального процесу, вони відображають циклічність розвитку не лише виробництва, але й обміну, розподілу і споживання.

Теорія довгих циклів викладена М. Кондратьєвим у працях “До питання про поняття економічної статистики, динаміки і кон’юнктури” , “ Великі цикли економічної кон’юнктури”. Кондратьєв науково обгрунтував матеріальну основу довгих циклів. Довготривалі цикли зумовлені внутрішніми чинниками економічного зростання. Вони безпосередньо пов’язані з циклічністю в розвитку виробничих сил суспільства. Матеріальною основою довгих циклів є структурне оновлення технологічного способу виробництва, яке здійснюється двома шляхами:

еволюційно:

• коли поліпшуються і вдосконалюються існуючі технології.

революційно:

• коли відбуваються якісні зміни в матеріалізації наукових знань.

Довгий цикл має таку структуру:

• нисхідна фаза – період зміни базисних технологій і технологічних структур виробничої системи суспільства;

висхідна фаза – період тривалого піднесення економічного та науково-технічного розвитку суспільства. Кондратьєв обгрунтував інвестиційну теорію довгих хвиль, побудував односекторну модель економічного росту. Ця модель припускає нерівномірність науково-технічного прогресу.

Самостійна робота

Ефекти мультиплікації та акселерації. Неокейсіанські та неокласичні теорії економічного росту.

В економічній літературі є різні теорії економічного росту. Зокрема, представник неокейнсіанського напрямку А. Хансен створив інвестиційну теорію, згідно з якою нерівномірність капітальних вкладень у товарно-матеріальні запаси, основний капітал, будівництво житла, породжує циклічні коливання. Інвестиційна нерівномірність пояснюється тим, що якщо один з взаємозв’язаних факторів відхиляється від рівноважного стану, то інші фактори реагують на це не відразу. Поєднання відставання і випередження породжує явище “никання” – це механізм циклічного пристосування пропозиції до попиту. Хансен використовує поняття “автономні інвестиції” – це інвестиції, що не залежать від поточної господарської кон’юнктури. Їх головною причиною є науково-технічний прогрес. Автономні інвестиції запускають у хід механізм мультиплікатора – співвідношення доходу, отриманого від автономних інвестицій і величини цих інвестицій. Прирощення інвестицій викликає приріст доходу і не лише в одній галузі, а в інших, пов’язаних з нею галузях. В результаті загальне прирощення доходу може виявитися більшим, ніж первинне прирощення автономних інвестицій.

Протилежною за змістом є монетариська теорія.

Монетаристи на чолі з Фрідменом висунули ідею забезпечення стабільності економіки і довели, що циклічність економічного розвитку має грошову природу. Саме зростання грошової маси в обігу провокує інфляцію. Тому грошова сфера має бути основним об’єктом державного контролю. Фрідмен сформулював грошове правило збалансованої довгострокової монетарної політики, згідно з яким збільшення грошової маси має бути систематичним, стабільним, плановим процесом, незалежним від циклічних коливань. Фрідмен пропонував визначити оптимально необхідну кількість грошей, яка б не впливала на вартість і ціну. Таку кількість грошей можна визначити за допомогою рівняння обміну, відповідно до якого загальна ціна створеного в межах країни продукту дорівнює розмірам грошової маси, помноженої на швидкість обороту. Між динамікою грошової маси і динамікою національного продукту існує зв’язок, тому грошова емісія має бути орієнтованою на приріст валового національного продукту. Фрідмен пропонує підтримувати темп приросту грошової маси на рівні 3-5 % на рік.

Теорію раціональних очікувань створив Р. Лукас. Теорія раціональних очікувань заперечує політику державного регулювання економіки. На думку прихильників цієї теорії економічні агенти, виходячи з знання закономірностей функціонування економіки, прогнозують її розвиток. Очікування від прогнозів будуть тоді раціональними, коли оптимальною є економічна поведінка суб’єкта.

В кінці XX ст. винииикають теорії економічного зростання, що розкривають зв’язок між темпами розвитку економіки і економічною свободою. Економічна свобода передбачає недоторканність приватної власності, свободу вибору економічних дій. Економічна свобода обмежується з боку держави таких інструментів, як конфіскація приватної власності, створення нерівних змін умов господарської діяльності. Для забезпечення економічного зростання необхідне проведення урядом індустріальної політики, формування високоефективної структури виробництва за рахунок розвитку наукомістких галузей.

Завдання:

1. Опрацювати питання, рекомендовані для самостійного вивчення.

2. Дати письмову відповідь на запитання:

В чому суть інвестиційної теорії економічного зростання?

Як, на Вашу думку, можна використати інвестиційну теорію економічного зростання в Україні?

Як вплине на економічне зростання в Україні використання монетариської теорії?