1. Зміст навчання філологічних дисциплін у вищій школі:

2. підготовку майбутніх викладачів дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» до педагогічної діяльності в умовах адаптації вищої освіти в Україні до Європейської системи ECTS;

3. опанування змісту мовної освіти у вищих навчальних закла­дах;

4. вивчення наукових основ створення навчальних планів, про­грам і методичних посібників;

5. формування вміння планувати навчально-виховний процес у вищих закладах освіти, створювати програмно-методичне за­безпечення мовознавчих курсів;

6. формування вміння організовувати та проводити лекційні, практичні заняття з мовознавчих дисциплін;

7. розвиток вмінь у майбутніх викладачів раціонально та науко­во обґрунтовано організовувати самостійну роботу студентів;

8. стимулювання науково-методичної творчості студентів, прагнення вдосконалювати свою педагогічну освіту;

9. формування вміння майбутніх викладачів мовознавчих і лінгводидактичних дисциплін правильно контролювати та оці­нювати знання, вміння і навички студентів;

10. розвиток вмінь раціонально добирати, а в разі необхідності виготовляти дидактичний матеріал, наочність до занять від­повідно до їх пізнавальної мети;

11. розвиток навичок своєчасного й умілого використання техні­чних засобів навчання і засобів мультимедіа для проведення занять з української мови;

12. знайомство з кращим педагогічним досвідом викладачів ви­щих навчальних закладів України;

13. виховання у студентів особистісних якостей майбутнього педагога, відповідального ставлення до виконання ролі ви­кладача, прагнення постійно займатися самоосвітою, само­розвитком, самовдосконаленням.

2. Мета навчання філологічних дисциплін у вищій школі.

Метою курсу є підготовка студентів до виконання обов'язків викладача філологічних дисциплін у вищому навчальному закладі, проведення науково-пошукової роботи, керівництва дослідниць­кою роботою студентів; організації навчально-виховного процесу найефективнішими формами, найдоцільнішими методами та при­йомами навчання на сучасному етапі розвитку вищої школи.

3. Вимоги до підготовки вчителів іноземної мови та фахівців з іноземної філології.

Основні вимоги до теоретичної підготовки Вчитель іноземної мови повинен знати і розуміти:  основні етапи розвитку методики навчання іноземних мов;  основи теорії формування комунікативної компетенції учнів, яка склада­ється з: мовленнєвої компетенції; мовної (лінгвістичної) компетенції; соціокультурної компетенції; соціолінгвістичної компетенції; країнознавчої компетенції; навчальної компетенції; стратегічної компетенції; дискурсивної компетенції тощо. Основні вимоги до практичної підготовки Вчитель іноземної мови повинен уміти реалізовувати:  комунікативно-навчальну функцію, яка складається з інформаційного, мотиваційно-стимулюючого і контрольно-коригуючого компонентів, тобто кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми і засоби навчання іншомовного спілкування:  виховну функцію, тобто вирішувати завдання морального, культурно- естетичного, трудового виховання учнів засобами іноземної мови з урахуванням особливостей ступеня навчання;  розвиваючу функцію, тобто прогнозувати шляхи формування і розвитку інтелектуальної та емоційної сфер особистості учня, його пізнавальні їх і розумових здібностей у процесі оволодіння іншомовним мовленням:  освітню функцію, тобто допомагати учням в оволодінні уміннями вчи­тися, розширювати свій світогляд, пізнавати себе та іншу систему понять, через яку можуть усвідомлюватися інші явища Крім основних чотирьох вищезазначених функцій, учитель має бути здат­ним здійснювати:  гностичну функцію, тобто аналізувати свою професійну діяльність і нав­чальну діяльність учнів, добирати підручники та посібники, прогнозу­вати труднощі засвоєння учнями мовного і мовленнєвого матеріалу, а також оволодіння мовленнєвою діяльністю, вивчати та узагальнювати досвід інших вчителів у галузі навчання іноземних мов;  конструктивно-плануючу функцію, тобто планувати і творчо конструю­вати навчально-виховний процес у цілому і процес навчання конкретного матеріалу з урахуванням особливостей ступеня навчання; планувати навчально-комунікативну діяльність учнів на уроці та в позакласній роботі; здійснювати у комплексі різні види індивідуалізації навчання іноземної мови: мотивуючий, регулюючий, розвиваючий, формуючий;  організаторську функцію (в органічному зв’язку з гностичною та кон- структивно-плануючою функціями), тобто реалізовувати плани (поуроч­ні. серії уроків, позакласних заходів) з урахуванням особливостей ступеня навчання; творчо розв’язувати методичні завдання у процесі навчання і виховання з урахуванням провідних характеристик учнів певного навчального закладу, вносити до планів методично правильні корективи з метою досягнення бажаного результату, виходячи з цілей навчання іноземної мови в конкретному типі навчального закладу. Для успішного виконання вищезазначених функцій учитель має насамперед оволодіти курсом методики навчання іноземних мов.