- •Хмельницький - 2003 Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 2. Виробництво і його основні чинники
- •Питання 2
- •Семінарське заняття
- •Самостійна робота
- •Основні риси виробництва
- •Основні моменти процесу праці
- •Виробництво
- •Фактори виробництва
- •Ефективність виробництва
- •Показники економічної ефективності
- •Показники соціальної ефективності виробництва
- •2.3. Незайнятість ресурсів і перспективи економічного зростання
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Кооперативна власність
- •Самостійна робота
- •У скороченому вигляді ця формула має вираз
- •Завдання
- •Література
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини
- •Література
- •Питання 1
- •Р Натуральне виробництво iзниця мiж натуральним I товарним виробництвом
- •Еволюцiя товарного виробництва
- •Питання 2
- •Рiзниця мiж конкретною I абстрактною працею
- •Питання 3
- •Різниця між золотими і паперовими грішма
- •Різниця між паперовими і кредитними грішми
- •Семінарське заняття Закон вартості та його функції. Теорії вартості. Теорії грошей. Закон грошового обігу.
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 7. Загальні основи ринку
- •Література
- •Ринок виконує такі функції:
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки. Підприємництво.
- •Література
- •Питання 1
- •Одноосібні володіння – це підприємство, власником якого є одна особа або сім’я. Ця форма має такі переваги:
- •Питання 2
- •Питання 4
- •Семінарське заняття
- •Тема 9. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •1. Процес зародження капіталізму як принципово нової економічної формації.
- •Література
- •Економічна теорія: Політекономія /За ред Базилевича в.Д. – к.: Знання – Прес, 2001.
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 10. Перехідна економіка та її закономірності
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 11. Роль держави в ринковій економіці
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 12. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід
- •Література:
- •Розширене відтворення
- •Тема 13. Економічне зростання і його чинники
- •Питання 1
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Тема 14. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини
- •Література
- •Економічна теорія: Політекономія / За ред. Базилевича в.Д. – к.: Знання – Прес, 2001.
- •Основи економічної теорії /За ред. Чухна а.А. – к.: Вища школа, 2001.
- •Панчишин с.М. Макроекономіка: Навчальний посібник. – к.: Либідь, 2002.
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Функція споживання
- •Функція заощадження
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 15. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
Завдання
-
Опрацювати питання, рекомендовані для самостійного вивчення.
-
Дати письмову відповідь на запитання:
-
Як монополіям та олігополіям вдається утримувати монопольну владу?
-
Що таке транснаціональні корпорації?
-
Чому в умовах змішаної капіталістичної економіки не існує чистого монополістичного капіталізму?
-
Якими особливостями характеризується сучасний капіталізм?
Література
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю. Політична економія. В 2-х частинах.- К.:
ІЗМН, 1997.
2. Гальчинський А. С. Основи економічних знань: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1998.
-
Основи економічної теорії: Політекономічний аспект/За ред. Климка Г.Н., Нестеренка В.П. – К.: Вища школа, 1998.
-
Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Чухна А.А. – К.: Вища школа, 2001.
Тема 10. Перехідна економіка та її закономірності
Методична мета: студенти повинні знати суть, особливості, типи і основні ознаки перехідної економіки; завдання реформування економічної системи; вміти обгрунтовувати необхідність і реальні можливості переходу до ринкових відносин; визначати особливості підприємництва в перехідній економіці.
План
-
Суть і особливості перехідної економіки.
-
Типи перехідної економіки.
-
Завдання реформування економічної системи. Роздержавлення та приватизація як основа ринкових перетворень.
Література
1. Економічна теорія: Мікроекономіка і макроекономіка / За ред. Ватаманюка В.А.- К.: Вища школа, 2002.
-
Економічна теорія: Політекономія / За ред. Базилевича В.Д.- К.: Знання-Прес, 2001.
-
Основи економічної теорії / За ред. Чухна А.А. – К.: Вища школа, 2001.
Питання 1
У процесі свого розвитку будь-яка система проходить декілька стадій: становлення, зрілість, занепад. Стадія становлення означає низхідний рух старої системи та висхідний рух нової системи. Трансформаційна (перехідна) економіка є особливим станом еволюційного процесу суспільного розвитку в період зміни його соціально-економічних форм. Причинами трансформації є:
-
урівноваженість як необхідна передумова самооновлення;
-
багатовимірність системних перетворень;
-
динамічність узгодження складових елементів системи;
-
поєднання тенденцій світового еволюційного розвитку та національних особливостей трансформаційних перетворень.
Перехідні економіки можна класифікувати за аспектами цивілізаційного та формаційного процесів.
Аспект цивілізаційного процесу:
- від неоліту до бронзового віку;
- від бронзового до залізного віку;
- від залізного до передіндустріального віку;
- від передіндустріального до індустріального віку;
- від індустріального до постіндустріального віку.
Аспект формаційного процесу:
- від первісного до рабовласницького ладу;
- від рабовласницького ладу до фоедалізму;
- від феодалізму до капіталізму;
- від соціалізму до капіталізму ( для постсоціалістичних країн).
Для перехідної економіки характерні такі ознаки:
-
нестійкість: пояснюється тим, що в перехідних системах змінюється сам механізм розвитку, що порушує стійкість системи;
-
невизначеність: пояснюється здатністю елементів системи до самоорганізації;
-
багатоваріантність самоорганізації системи: пояснюється різноманітністю устремлінь, цілей, бажань стосовно майбутнього суспільного устрою;
-
історичність: зумовлена характером умов переходу, природними, економічними, регіональними, політичними та соціальними особливостями країн, які формують специфіку моделей переходу;
-
суперечності перехідних економік є суперечностями розвитку. Це суперечності між старим і новим в надрах самої економічної системи.
В сучасних умовах здійснюється перехід від командно-адміністративної економіки до ринкової. Командна економіка сформувалася в Радянському Союзі у 20—30-х роках. Адміністративно-командною економікою називають товарну форму виробництва, основою якої є державна власність на матеріальні ресурси і продукти, а всі питання, пов'язані з виробництвом, розподілом та споживанням продукції, вирішують центральні планові органи. Цю економічну модель часто називають директивно-плановою.
Панівною силою в політичному та економічному житті радянського суспільства була комуністична партія. Вона вважала себе авангардом робітничого класу. Комуністи розглядають ринкову економіку як нестабільну, як утілення хаосу та нерівності. Ринки, на їхню думку, породжують інфляцію, безробіття й несправедливий розподіл доходів. Лише праця людини вважається джерелом усіх доходів суспільства.
У капіталістичній економіці, стверджує марксистська ідеологія, робітники перебувають у гіршій суспільній позиції. Вони позбавлені факторів виробництва. Капіталісти експлуатують робітників, оплачуючи їм лише вартість робочої сили, а не повну вартість, яка створена працею найманих працівників. Решту доходу, який створили робітники, капіталіст привласнює у вигляді додаткової вартості. Згідно з марксистською ідеологією, ринкова економіка є останньою експлуататорською системою, в якій з робітників визискують додаткову вартість. Завдання комуністів полягає в тому, щоб створити безкласове суспільство, вільне від експлуатації людини людиною. Для цього потрібно знищити приватну власність, замінити її державною, а ринковий механізм — директивним централізованим плануванням.
Радянська держава володіла всіма матеріальними ресурсами — землею, природними багатствами, засобами транспорту і зв'язку, банківською системою та всіма промисловими підприємствами. Заклади роздрібної й оптової торгівлі, більшість житла в містах також перебували у власності держави.
У командній системі основні проблеми організації економіки — що, як і для кого виробляти — визначали урядові директиви, а не ринковий механізм. Командна економіка функціонує відповідно до планів, які розробляють на вершині управлінської піраміди й доводять підприємствам до виконання. Ієрархічне управління передбачає підпорядкування інтересів нижчих одиниць (споживачів, виробників) інтересам вищих (територіальних об'єднань, галузевих міністерств тощо). Держава зрівнює доходи більшості споживачів. Підприємництво як одне з джерел зростання доходів забороняється. Зрівняльність гарантує невисокий рівень доходів і споживання всім, у тому числі тим, хто не хоче працювати краще. У суспільній свідомості насаджуються ідеали колективізму, підпорядкування особистих інтересів суспільним, ініціатива та пошук стримуються.
Командна система радянського типу в певні історичні періоди змогла швидко нагромаджувати ресурси, перерозподіляти їх на користь деяких пріоритетних напрямів чи галузей, усунути безробіття, забезпечити відповідний рівень освіти, медичного обслуговування. Проте вона не була життєздатною Це зумовлювалося дією таких чинників:
1) нарощування виробництва за будь-яку ціну вимагало застосування дедалі більшої кількості праці, землі й капіталу. Однак із часом цей метод економічного зростання себе вичерпав. Унаслідок несприятливих демографічних процесів темпи зростання населення і робочої сили різко уповільнилися. Природні умови обмежували залучення в сільськогосподарський оборот нових земель. Окремі спроби використання земель із низькою родючістю для виробництва зерна були невдалими. Екстенсивний розвиток економіки став неможливим. Командна економіка виявилася неспроможною освоїти інтенсивний шлях економічного зростання — підвищення ефективності використання наявних ресурсів замість збільшення їхньої кількості;
2) зростали витрати на виробництво енергії, видобування сировини, внаслідок чого ціни на промислову продукцію постійно зростали, що підірвало стабільність сфери цін, фінансів підприємств і доходів держави;
3) надмірна централізація породила такі негативні явища, як корупція і хабарництво, що ще більшою мірою підривало стимули до праці.
4) неспроможність створити дійову систему стимулювання в сільському господарстві перетворило його на збиткову галузь, яка виснажувала економіку, бо вимагала величезних субсидій та дотацій;
5) в командній економіці не вдалося знайти продуктивного показника, яким оцінюють успішність діяльності підприємств. Основним же показником успішної діяльності підприємства в командній економіці було виконання ним кількісного завдання з виробництва продукції, встановленого згори. Це призвело до негативних наслідків. Якість, асортимент продукції та витрати виробництва набули вторинного значення. Це спричинило нечуване марнотратство ресурсів, яких дедалі більше не вистачало.
6) з розвитком економіки ускладнюються взаємозв'язки між окремими секторами, галузями, підгалузями та виробництвами. Продукція стає технічно складнішою. В економіці доводиться координувати більше господарських зв'язків. Традиційні методи планування уже не спрацьовують. Командна економіка переростає свій плановий механізм;
7) основним недоліком командної системи була відсутність дійових економічних стимулів, особливо до праці та нововведень. Працівники підприємств не отримували жодної особистої вигоди від поліпшення якості продукції або впровадження нових ефективних методів виробництва, а отже, не були в цьому заінтересовані. Більше того, вони чинили опір інноваціям. Із упровадженням нової техніки й технологій зростали виробничі планові завдання, виконати які було практично неможливо. Інновації не впроваджувалися також унаслідок відсутності конкуренції. Спроби частково модернізувати командну систему успіху не мали. Адміністративно-командна система розвалилася. З позитивної сторони зарекомендувала себе ринкова економіка.