- •2 Курс факультетів кримінальної міліції, громадської безпеки,
- •Тематичний план
- •2 Курс юридичний факультет нні права та безпеки
- •Анотація навчальної дисципліни
- •Вивчення дисципліни “Міжнародне право” передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника, при якому він повинен:
- •3. Володіти:
- •Пошук джерел інформації
- •Розподіл матеріалу на змістовні модулі Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Поняття, джерела та особливості
- •Міжнародного публічного права
- •Тема 2. Територія в міжнародному праві
- •Тема 3. Міжнародне право захисту прав людини та основних свобод
- •Тема 4. Право міжнародних договорів
- •У результаті вивчення тем першого модуля курсанти, студенти, слухачі повинні:
- •Змістовний модуль 2. Тема 5. Право зовнішніх зносин
- •Тема 6. Право міжнародних організацій
- •Тема 7. Міжнародна боротьба зі злочинністю
- •Тема 8. Міжнародне морське та повітряне право
- •Тема 9. Право Європейського Союзу
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Теми семінарських занять тема № 1. Поняття, джерела та особливості міжнародного публічного права
- •Основні нормативні акти (за органом, який видав), в тому числі акти міжнародного права:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Тема № 2. Територія у міжнародному праві
- •Основні нормативні акти (за органом, який видав), в тому числі акти міжнародного права:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Тема 3. Міжнародне право захисту прав людини
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Тема 5. Право зовнішніх зносин
- •Основні нормативні акти (за органом, який видав), в тому числі акти міжнародного права:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Тема № 7. Міжнародне співробітнецтво у боротьбі зі злочинністю
- •Основні нормативні акти (за органом, який видав), в тому числі акти міжнародного права:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Тема № 8. Міжнародне морське та повітряне право
- •Основні нормативні акти (за органом, який видав), в тому числі акти міжнародного права:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Тема 9. Право європейського союзу
- •Основні нормативні акти (за органом, який видав), в тому числі акти міжнародного права:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Тема 3. Міжнародне право захисту прав людини
- •Тема 5. Право зовнішніх зносин (2 години) Питання для самостійного вивчення:
- •Тема № 6. Право міжнародних організацій (2 години) Питання для самостійного вивчення:
- •Тема № 7. Міжнародне співробітнецтво у боротьбі зі злочинністю (2 години) Питання для самостійного вивчення:
- •Тема № 8. Міжнародне морське та повітряне право (2 години) Питання для самостійного вивчення:
- •Тема 9. Право європейського союзу (2 години) Питання для самостійного вивчення:
- •Тема № 2. Територія у міжнародному праві Тема реферату:
- •Завдання№1
- •Тема 3. Міжнародне право захисту прав людини та основних свобод Теми рефератів:
- •Завдання № 1
- •Завдання № 2
- •Завдання № 3
- •Завдання №3 Прокоментуйте Закон України “Про міжнародні договори України” 2004 р. Щодо його відповідності Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
- •Тема 5. Право зовнішніх зносин
- •Тема 9. Право європейського союзу
- •Критерії оцінювання різноманітних видів навчальної роботи
- •Шкала оцінювання академічних успіхів курсанта/студента/слухача:
- •Інформаційне та МетодичнЕ забезпечення Основні нормативні акти (за органом, який видав):
- •Підручники:
- •Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
- •Інтернет ресурси
Тема 3. Міжнародне право захисту прав людини та основних свобод
Міжнародно-правовий захист прав людини – нова галузь міжнародного права. Історія становлення, значення Статуту ООН і його положень для розвитку галузі. Основні напрямки розвитку галузі – створення універсальних позитивних юридичних актів, юридичних актів, пов'язаних із грубими порушеннями прав людини, у тому числі невід'ємних – природних прав, створення юридичних актів, що регулюють статус людини в особливо несприятливих ситуаціях.
Зобов'язання держав щодо фізичних осіб, що знаходяться під її юрисдикцією.
Поняття населення держави – громадяни, негромадяни, осіб які мають підтвердження приналежності до громадянства іншої, третьої держави, і не мають такого.
Поняття подвійного громадянства. Проблеми подвійного громадянства. Зміна позицій держав щодо небажаності подвійного громадянства.
Правове положення біженців, види біженців. Конвенція про статус біженців 1951 р., Протокол про статус біженців 1961 р., угоди країн СНД про режим біженців.
Поняття “права людини” як основне при визначенні правового режиму всіх категорій населення на території держави.
Правовий зміст основного принципу міжнародного права поваги прав і основних свобод людини в Статуті ООН і документах, що його конкретизують: Пактах про права людини 1966 р., факультативних протоколах до них, договорах, що захищають найважливіші права людини, наприклад, Конвенції про попередження злочину геноциду... 1948 р., Конвенції проти катувань і інших жорстоких, нелюдських чи принижуючих гідність поводжень видів покарання 1984 р., договорах, що захищають окремі категорії фізичних осіб, наприклад Конвенції про права дитини 1989 р. і ін.
Права держав як членів співтовариства, що виникають у зв'язку з порушенням прав людини в окремій державі. Можливості Міжнародного Суду ООН, Ради Безпеки ООН, регіональних організацій щодо захисту прав людини.
Пріоритетний характер категорії “природних”, невід'ємних прав людини й особливості їх захисту.
Обов'язок держави і співтовариства вживати заходів щодо боротьби з геноцидом, расовою дискримінацією, апартеїдом, катуваннями як міжнародними злочинами.
Практика співробітництва держав у боротьбі з міжнародними злочинами – рабством, торгівлею людьми і ін.
Міжнародні універсальні механізми співробітництва держав щодо захисту прав людини – система ООН, її головні органи, Верховний комісар з захисту прав людини, комітети, комісії, спеціалізовані установи – ЮНЕСКО та ін.; конвенційні органи – комітети і комісії, створені для контролю за дотриманням окремих договорів, наприклад, Пакту про політичні і цивільні права 1966 р., Конвенції проти катувань 1984 р. і ін. Значення створення міжнародних трибуналів і судів з захисту прав людини.
Захист прав людини на регіональному рівні. Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р. і Соціальна хартія 1961 р., Американська конвенція з прав людини 1969 р., Африканська хартія прав людини і народів 1981 р., та ін. Регіональні механізми захисту – Європейський Суд з прав людини, органи ОБСЄ.
Імплементація державами міжнародно-правових зобов'язань через національні механізми.