3. Володіти:

• термінологією та основними поняттями, які використовуються у міжнародному праві;

• необхідними знаннями з міжнародної проблематики для орієнтування курсантів у чинному міжнародному законодавстві;

• навичками практичного застосування у подальшій професійній діяльності курсантів міжнародно-правових норм, інших нормативно-правових актів.

4. Практично засвоїти: правову природу інститутів міжнародного права (міжнародний захист прав людини і громадянина, специфіку утворення норм міжнародного права та їх реалізацію, процес укладання міжнародних договорів, порядок діяльності суб’єктів міжнародного права)

Все це зумовлює необхідність самостійного ознайомлення та вивчення курсантами спеціальної літератури з міжнародного права, рекомендованої в методичних вказівках до тем та іншої, його нормативних джерел та документів міжнародних організацій.

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення курсу “Міжнародне право” та опанування його методичних засад. Семінари повинні сприяти розвиткові творчої самостійності курсантів. Поглибленню їх інтересу до вивчення даного курсу, розвитку культури мовлення, формування навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним, курсанти мають використовувати інші джерела особливо періодичні видання.

Основою ефективного розгляду положень міжнародного права на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота курсантів. Самостійну роботу треба починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати та законспектувати в зошиті для семінарських занять відповідний матеріал, звертаючи увагу на нові незрозумілі терміни та словосполучення, та по можливості з’ясувати їх зміст.

Готуючись до семінару потрібно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам записати в словники та засвоїти їх.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування та обговорення рефератів, проведення письмової контрольної роботи, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується при вирішенні питання про допуск до заліку на основі поточних оцінок. Основні питання тем виносяться до реєстру питань, які вводяться в залікові білети або в тестові завдання.

Семінар - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення курсантами питань програмного матеріалу.

Основні завдання семінарів з міжнародного права полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень про міжнародно-правові явища, набуття навичок опановувати їх з позицій загальнолюдських цінностей.

Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності курсантів, інтересу до наукових досліджень, формуванню навичок та вмінь публічного виступу і участі в дискусії, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим в роботі юриста.

Готуючись до семінару необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх.

При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб в ньому, по можливості, містилось:

• чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття міжнародного права, суб’єктів міжнародних правовідносин, міжнародних злочинів і т.д.);

• обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;

• аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, положеннями міжнародно-правових актів і практики їх реалізації;

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Об’єм реферату має відповідати 10-12 аркушів стандартного паперу формату А4. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов’язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.

Основою ефективного розгляду положень міжнародного права на семінарських заняттях є засвоєння лекційного матеріалу та самостійна робота курсантів у конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, курсант ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словниками чи іншими офіційними джерелами.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо міжнародно-правових явищ і, головне, усвідомлення набутих знань з міжнародного права.

Перелік питань, які виносяться на залік складається з питань, що розглядаються на семінарських заняттях та питань для самостійного вивчення і може включати окремі теми рефератів.

Після закінчення вивчення навчальної дисципліни курсанти, студенти, слухачі повинні:

• орієнтуватися в системі міжнародно-правових відносин;

• правильно тлумачити й застосовувати міжнародно-правові норми та інших нормативно-правових актів;

• аналізувати міжнародно-правові акти.

Курсант, студент, слухач вважається таким, що успішно засвоїв навчальний матеріал, за умови вільного володіння понятійним апаратом та вміння застосувати його у практичній діяльності.

Самостійна робота курсантів, студентів, слухачів складається з:

• роботи на заняттях в процесі прослуховування і конспектування лекцій;

• вивчення лекційного матеріалу;

• опрацювання нормативних джерел;

• підготовки рефератів, реферативних повідомлень та доповідей з актуальних питань міжнародного права;

• підготовки до семінарських занять шляхом опрацювання основної і додаткової літератури;

• вирішення практичних завдань;

• підготовки наукових доповідей для участі у роботі наукового гуртка кафедри, науково-практичних заходах;

• узагальнення всіх отриманих знань для підготовки до заліку з навчальної дисципліни;

• роботи на ЕОМ та в мережі Інтернет.