1. Топоніміка Козятина.

Вперше назва «Базарна площа» у Козятині з 'явилася в проекті першого

плану 1874 року. Наявність Базарної площі уже в першому плані міста – ще раз

підтверджує, що саме ця дата є вихідною в його історії. ЇЇ поява свідчить про те,

що місто розвивалося досить швидкими темпами, росло його стратегічне зна-

чення на терені тодішньої держави.

З 1874 року в містечку запроваджувалися ярмарки, які проводилися один

раз на тиждень, пізніше – два рази на тиждень.

За спогадами старожилів Григорія Михальського і Арона Кукшпана це міс-

це, де мала розташуватись Базарна площа, було пусткою – болотом. Тут ріс

очерет в зріст людини, в якому водилось багато дичини. Ми, діти, ходили полю-

вати палицями на диких качок. Це болотисте місце було звалищем сміття ,

шлаку. Якщо корова чи кінь ненароком заходили в болото, то їх витягували мо-

тузками. Щоб добратись до них, клали драбини.

В 80-тих роках дев’ятнадцятого століття болотисте місце було засипане сміт-

тям і шлаком і на цьому місці організували ярмарок.

Базарна площа стає центром, навколо якого розплановуються вулиці провул-

ки, інші забудови. За історією Базарної площі можна прослідкувати дальшу

розбудову міста. Вона в перших планах- проектах містечка займає досить

велику територію. Межі площі проходили на рівні сучасної вулиці В.Стуса (Пу-

шкінський сквер ) до старого приміщення вокзалу станції Козятин (по вулиці

Винниченка ). З метою закріплення на залізниці кваліфікованих спеціалістів

залізничників правління виділяло безкоштовно по півдесятини забудовникам.

Таким чином були заселені приїжджими спеціалістами з Росії перші вулиці Ко-

зятина, які розташовувались навколо площі і розбудовувались на самій

площі. Це – вулиці Большая, Козятинська, Драгунська, Новоселецька, провулок

Дистанціонний. Після 1888 року появляються вулиці Вокзальна, Поштова, Ста-

ровокзальна, Сєверна, Кузнєчна, Антоновецька, Стефанецька, Базарна, Нова і

провулок Водопровідний. Так, як в основному торгівлею та наданням побуто-

вих послуг займалося єврейське населення, то в районі Базарної площі з я-

вилась ціла вулиця Єврейська ( В.Стуса )⁷.

З часом площа зменшувалася за рахунок продовження і розширення ву-

лиць: Старовокзальної ( Куйбишева, Винниченка ), Драгунської ( Червоноармій-

ської, Леніна ), Новоселецької (Лібкнехта, Грушевського), Єврейської ( В.Стуса),

провулка Водопровідного ( вул. Склярова зараз ), Поштової ( в минулому Воро-

вського, зараз – П. Орлика ).

В 1874 році на забудову Базарної площі поміщик Мар 'ян Васютинський ви-

ділив безкоштовно дві десятини землі. Решту землі виділили за рахунок земель

селянського товариства. Новий план розбудови міста був розроблений у 1884

році. За цим планом під квартирну забудову відводилося 32, 5 десятини, під

Базарну площу – 3,4 десятини, на вулиці – 10,7 десятин. Земля на той час була

дуже дорога, як у містечку, так і в приміській зоні. Базарна площа, яка займала

великий шматок землі в центрі міста, довгий час не забудовувалася , хоч плани

будівництва на цій території виношувались. Наприклад, хотіли побудувати цер-

кву і костьол, а також приміщення пожежного обозу і спостережну вежу. Були

наміри побудувати тут житлові і нежитлові будинки. Але все це не знаходило

підтримки в столиці губернії. Звичайно, мали місце кілька несанкціонованих бу-

дівель. Згодом на території Базарної площі побудували пожежний обоз і спос-

тережну вежу (на території сучасного Пушкінського скверу) за затвердженим

проектом від 28.07. 1910 року.

Із спогадів старожила міста Едмунда Мончинського : « Пожежна команда

розташовувалась в одноповерховому будиночку, на місці теперішнього тан-

цювального майданчика Пушкінського скверу. З вежі пожежник спостерігав

за околицею міста. Поруч стояли коні, діжка з водою і ручний насос. Нача-

льником пожежної охорони тоді був Жеребицький».

В кінці 19 –го на початку 20-го століття територія колишньої Базарної площі

скоротилась за рахунок центральних вулиць міста, які по ній проходили. В цей

час інтенсивно забудовувались вулиці Єврейська і Старовокзальна. В ре-

зультаті цього утворилось з однієї великої Базарної площі дві невеликі площі.

Це територія сучасного Пушкінського скверу ( називалась вона тоді верхньою

площею ). Друга площа – це територія сучасної Центральної площі ( тоді нази-

валась нижньою площею ). Верхня і нижня площі кожна розвивалась своїм

шляхом. Після революції пожежна служба з верхньої площі була перенесена

на Червоноармійську вулицю ( зараз Леніна ). В 30-тих роках торгові ряди бу-

ли знесені. Базар перенесений на околию міста, поближче до Водокачки. Сьо-

годні тут розташований Центральний ринок. Тоді і зникло з ужитку поняття

« Базарна площа». Верхня площа була засаджена деревами і зараз є Пуш-

кінським сквером. Вивчаючи історію Базарної площі, можна сказати, що вона

відображає історичне минуле міста. Внаслідок подій 19-го і 20-го століть ви-

гляд площі сильно змінився. В центральній частині вона стала продовженням

головних вулиць Козятина. Одна її частина перетворилася на сквер Пушкі-

на, інша – стала Центральною площею міста, поки що без офіційної назви.

Центральна площа сьогодні є улюбленим місцем відпочинку жителів міста.

На ній відбуваються різні масові заходи.

Не можна обійти увагою такої окраси міста в минулому, як фонтани. Їх було

аж сім. За спогадами старожилів два фонтани в місті були побудовані ще в 30-

ті роки 20 ст. Один знаходився на території сучасної школи№2 біля Вознесенсь-

кої церкви, яка з 20-тих років була приміщенням для міського Будинку піонерів.

Цей фонтан функціонував до знесення церкви у 1964 році. Другий фонтан був

у скверику по вул. Васьковського поряд зі старим двоповерховим приміщенням

залізничного училища, який зруйновано під час війни. У 1954 році на території

Пушкінського скверу був зведений фонтан. А в 50-тих роках великий фонтан бу-

ло встановлено і в парку залізничників біля вокзалу, який був місцем відпочинку

багатьох жителів у вихідні і святкові дні, особливо в День залізничника – першу

суботу і неділю серпня. У 1957 році до проведення Всесвітнього фестивалю мо-

лоді студентів в Москві було зведено фонтан на привокзальній площі «Малень-

кі пустуни». А в привокзальному скверику з західної сторони вокзалу обладнано

фонтан «Юні натуралісти». Обидва фонтани зі скульптурами. В 70-тих роках на

території залізничного училища по вул. О.Кошового побудували фонтан з мета-

левими фігурами пінгвінів. В другій половині 70-тих років фонтани прийшли в

занепад і не функціонували.