3.2 Відмова у відкритті виконавчого провадження

Державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Згідно ст. 26 ЗУ “Про виконавче провадження” у разі

• строк пред'явлення для примусового виконання якого минув

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву у 10-денний строк, якщо інше не встановлено законом.

• Неподання виконавчого документу про виконання рішення, зазначеного у ст. 3 ЗУ “Про виконавче провадження”

• Наявності інших обсавин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження держаний виконавець виносить постанову, яку не пізніше наступного дня надсилає заявникові.

Постанова про відмову відкритті виконавчого провадження може буди оскаржена до суду або до начальнику відповідного відділу Державної виконавчої служби в 10-денний строк з моменту її одержання.

По інших виконавчих документах пропущені строки поновленню не підлягають.

3.3 Відкладення відкриття виконавчого провадження

Державний виконавець у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону, повертає виконавчий документ у 3-денний строк органу, який його видав, про що виносить постанову про відкладення відкриття виконавчого провадження та повідомляє заявника.

У постанові зазначається, на якій підставі повертається виконавчий документ, і встановлюється строк для усунення порушень. Копія постанови надсилається заявнику та органу, який видав цей документ.

У разі усунення допущених порушень у встановлений строк виконавчий документ вважається поданим у день первісного надходження. Порушення встановленого строку не перешкоджає повторному направленню виконавчого документа державному виконавцю в загальному порядку.

Постанова про відкладення відкриття виконавчого провадження може буди оскаржена до суду або до начальнику відповідного Державної виконавчої служби в 10-денний строк з моменту її одержання.

3.4 Відкладення проведення виконавчих дій

На підставі ст. 32 ЗУ “Про виконавче провадження” державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій на підставі ухвали суду.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

Постанова про відкладення проведення виконавчих дій може буди оскаржена до суду або до начальнику відповідного відділу Державної виконавчої служби в 10-денний строк з моменту її одержання.

3.5 Зупинення виконавчого провадження

У статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначені обставини при яких виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, а саме:

1) смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення існування сторони - юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

2) визнання стягувача або боржника недієздатним;

3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;

4) оспорювання боржником виконавчого документа у судовому порядку, якщо таке допускається законом;

5) прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

6) винесення постанови про зупинення виконання відповідного рішення посадовою особою, якій законом надано таке право;

7) подання до суду позову про виключення майна з опису;

8) порушення арбітражним судом провадження у справі про банкрутство боржника.

А у статті 35 цього ж Закону визначено, що виконавче провадження може бути зупинено у разі:

1) звернення державного виконавця до суду або іншого органу, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню;

2) прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань;

3) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні;

4) знаходження боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі;

5) подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі;

6) оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

7) знаходження боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають.

Зупинення виконавчого провадження проводиться в порядку та строки чітко визначені в Законі.