Розділ 2 гірська порода як джерело радіації та врахування негативного впливу радіації гірських порід при використанні їх у будівництві

2.1 Природний камінь

У наш час головними критеріями у галузі будівництва та оформлення навколишнього простору стали екологічність і натуральність матеріалів. Відмовившись від різних синтетичних замінників, ми приходимо до матеріалів, які вже багато століть використовуються для будівельних і оздоблювальних робіт, - до дерева і природному каменю.

Взагалі кажучи про радіоактивність каменя, розмову варто відразу звести до радіоактивності гранітів. Справа в тому, що саме граніти утворилися в результаті виливу магми, і отже в них присутня деяка кількість радіоізотопів, так само як практично у всьому, що витягується із земних надр, наприклад, в бетоні або у водопровідній воді. Що ж стосується різних осадових і метаморфічних порід осадового походження (мармури, вапняки, пісковики, глинисті сланці, кварцити і т.д.), то стосовно їх про радіоактивність говорити взагалі не коректно.

Згідно з нормами радіаційної безпеки населення всі матеріали з природного каменю діляться на 3 класи радіобезпеки. Нормування проводиться по параметру «Питома ефективна активність». Матеріали, які відносять до першого класу, використовуються у знову споруджених житлових і громадських будівлях, при цьому питома ефективна активність не повинна перевищувати 370 Бк/кг. Другий клас - матеріали, що використовуються в дорожньому будівництві в межах території населених пунктів і зон перспективної забудови, а так само при зведенні виробничих споруд, ефективна активність не повинна перевищувати 740 Бк/кг. Для матеріалів, що використовуються в дорожньому будівництві поза населеними пунктами і відповідних третього класу не повинна бути більше 1500 Бк/кг.

На будівельний ринок європейських країн граніт допускається тільки при наявності спеціального сертифіката. При цьому оптові продавці, що піклуються про свою репутацію, як правило, перестраховуються і самі беруть проби закуповуваного каменю [7].

При цьому такі жорсткі вимоги існують тільки в Росії. У США і Європі норми радіоаціонной безпеки в кілька разів нижчі. І граніти, віднесені у нас до другого і навіть третього класу, використовуються в житлових приміщеннях в багатьох країнах зовсім безбоязно.

Свого часу будівельний ринок США також сколихнула хвиля радіофобії. Внаслідок цього за дослідження питання взялася комісія з радіаційної безпеки при президентові США. Результатом дослідження став звіт професора Дональда Ленгмюра, стаття «Граніт і радон: проблеми не існує», опублікована в журналі "Dimensional Stone". Головний висновок, зроблений американськими вченими полягає в тому, що кількість виробленого радону з гранітного облицювання в 13500 разів менше, ніж з водопровідної води і в 270000 разів менше, ніж вміст радону в повітрі зовні житла, і відповідно не може впливати на загальний радіофони приміщення.

У зв'язку з цим не можна не визнати, що розмови, які ведуться про радіоактивність природного каменю, несуть в собі певну частку абсурдність. Природна радіоактивність існує мільярди років, вона присутня буквально всюди. Радіоактивні матеріали увійшли до складу Землі із самої її появи. Та й сама людина злегка радіоактивниа - у тканинах людського тіла одним з головних джерел природної радіації є калій-40 і рубідій-87.

Чому вірити і яким матеріалами віддати перевагу, споживач вибирає сам. Хочеться тільки нагадати про те, що багато замінники з ламінованого ДВП виділяють в атмосферу фенол-формальдегідні смоли, які, як і випаровування від пластику, що використовується при виробництві всіх інших замінників граніту, завдають набагато більше явний шкоди здоров'ю, ніж мізерно мала радіоактивність природного каменю[7].