1. (+63) Алгоритм система правил виконання обчислювального процесу, що при написанні комп'ютерних програм описує логічну послідовність операцій. Для візуального зображення алгоритмів часто використовують блок-схеми. Властивості: 1) скінченність (необхідна умова реальності); 2) масовість (алгоритм робиться для класу однотипних задач;) 3) дискретність (розбиття процесу на окремі кроки) 4) елементарність (кожен крок алоритму має бути простим) 5) детермінованість (однозначність процесу виконання алгоритму, визначеність). Алгоритм дозволяє відбирати з даних, отриманих на певному кроці виконання, результативні дані, після чого алгоритм зупиниться. Способи опису алгоритму: 1) формульний 2) словесний 3) графічний 4) табличний 5) алгоритмічний. За допомогою алгоритму, кожний конкретний результат отримується за скінченну кількість кроків із скінченної множини даних. Якщо для певних початкових даних процес виконання алгоритму завершується із отриманням результату, кажуть, що до таких даних алгоритм застосовний. Проте в деяких ситуаціях процес виконання алгоритму для певних початкових даних продовжується постійно, тоді алгоритм називають незастосовним.

2. (+70) Зазвичай, ПК складаються з 3 частин: # системного блоку; # клавіатури, що дозволяє вводити символи в комп'ютер; # монітора - для зображення текстової і графічної інформації. Комп'ютери випускаються й у портативному варіанті - ноутбук. Тут системний блок, монітор і клавіатура вкладені в один корпус: системний блок захований під клавіатурою, а монітор зроблений як кришка до клавіатури. Хоча з цих частин комп'ютера системний блок виглядає найменш ефектно, саме він є в комп'ютері "головним". У ньому розташовуються всі основні вузли комп'ютера: # електронні схеми, що керують роботою комп'ютера (мікропроцесор, оперативна пам'ять, контролери пристрою і т.д.); # блок харчування, що перетворює електроживлення мережі в постійний струм низької напруги, подаваний на електронні схеми комп'ютера; # дисководи для гнучких магнітних дисків, використовувані для читання і запису на гнучкі магнітні диски (дискети); # накопичувач на жорсткому магнітному диску, призначений для читання і запису на незнімний твердий магнітний диск (вінчестер).

3. В Microsoft Excel доступні 2 команди для фільтрація діапазонів: Автофільтр, який включає фільтр за виділеним фрагментом, для простих критеріїв добору; Розширений фільтр для складніших критеріїв добору. Автофільтр може працювати з простими критеріями (1 умова), складними критеріями (максимум 2 умови за 1 полем) і складеними критеріями, які можуть містити стільки умов, скільки полів у списку, але при цьому використовують максимум 2 умови за 1 полем. Критерії заносяться під час роботи Автофільтра, а результати запиту можна зберегти як на поточному аркуші так і в іншому. Створення автофільтра користувача: 1) Виділіть будь-яку комірку у списку. Якщо автофильтр не включений, виконаєте команду Дані - Фільтр - Автофільтр. У верхній комірці кожного стовпця з'являється список, що розкривається. 2) Клацніть на стрільці списку, що розкривається, поруч з тим заголовком, що буде використовуватися в фільтрі користувача, виберіть у меню значення Умова. Відкривається вікно діалогу Автофильтр користувача. 3) Клацніть на І списку з операторами і вкажіть оператор відносин (=, >, < і т.д.), що буде застосовуватися у фільтрі, після чого клацніть на першому списку зі значеннями і введіть границю для критерію. При необхідності задання ІІ діапазону встановіть перемикач «і» (для записів, що задовольняють обом критеріям) чи «Або» (для записів, що задовольняють хоча б 1 з критеріїв). Потім виберіть оператор відносин з ІІ списку і границю критерію з ІІ списку значень. 4) Натисніть кнопку ОК, щоб застосувати автофільтр користувача.

4. Надбудови - програми, які доповнюють Excel додатковими командами. «Пакет аналізу» містить низку засобів аналізу даних, що заощаджує час при складних розрахунках. В Excel існує 3 типи надбудов: надбудови Excel, користувацькі надбудови та надбудови COM, які можуть виконуватися в 1 або декількох додатках Microsoft Office. Деякі надбудови можна установити при установці Excel, інші - доступні на веб-вузлі Microsoft Office. Як користувацькі надбудови можна використовувати програму Visual Basic (візуальна версія мови програмування високого рівня Basic). Ця мова розроблена для створення додатків на базі Microsoft Windows. Для того, щоб вирішити нелінійні рівняння н-го порядку, спочатку потрібно створити діапазон вхідних даних Х (Х, при яких значення функції = 0 - корені р-ня. Дії: таблиця – 1-ий стовпчиу Х, 2-ий - У. Найчастіше, корені лежать [-1;1], якщо це не так, відрізок збільшують. У стовпчику записуємо функцію, яку можна власноруч проаналізувати або створити графік. Після отримання вхідних даних потрібно визначити діапазон Х де ф-ія міняє знак. Саме тут і будуть корені р-ня. Для того, щоб знайти найточніше значення, викликається додаток «Подбор параметров». Треба визначити середні значення Х, а далі скопіювати формулу: Правка – Специальная Вставка. Подбор параметров дозволить підбирати значення для клітинки в якій є формула, змінюючи при цьому результат (Х).

5. Перевірка даних включає 3 компоненти: умова (визначає вірний набір), необов’язкове повідомлення (при виділенні користувачем комірки з правилом), повідомлення про помилку (відображається при вводі невірних даних). Створення: виділіть комірку чи діапазон, які підлягають перевірці, потім виберіть команду “Перевірка” з меню “Дані”. Введіть умову перевірки правильності даних, що вводяться на вкладці “Параметри”. Для цього виберіть відповідні умови в списку поля “Тип даних”. Для видалення всіх правил перевірки спочатку виділіть всі комірки з правилами, потім виберіть команду “Проверка” з меню “Данные” і перейдіть на вкладку “Параметри”. Кнопка “Очистить все”, після - “ОК”. Таким чином, видаляться повідомлення для введення, повідомлення про помилку і параметри перевірки. Прапорець “Распространить изменения на другие ячейки с тем же условием” використовується, якщо створюється набір правил перевірки для діапазону комірок, тоді Ехсеl записує всі ці параметри разом з діапазоном. Якщо потім змінити параметри окремої комірки, зв'язок цієї комірки з діапазоном буде знищено. Обраний прапорець цієї області змусить Ехсе1 автоматично розширити виділення, застосувавши всі нові зміни до початкового діапазону, в який входить комірка. Установка прапорця, проте, ніяк не вплине на інші комірки, параметри для яких ви визначали окремо, навіть якщо ці параметри аналогічні параметрам всього діапазону.

6. Розширений фільтр (РФ) може працювати з усіма типами критеріїв, при цьому кількість умов у складних і складених критеріях необмежена, а результати запиту за бажанням користувача можуть бути автоматично скопійовані у вказане місце поточного робочого аркуша. На відміну від Автофільтра, де критерії заносяться під час його робото, РФ може працювати тільки коли критерії для пошуку даних попередньо створені користувачем і занесені у визначений діапазон комірок таблиці, який бажано розміститити над списком і відокремити від списку хоч 1 порожнім рядком. Простий критерій складається з 2 комірок, розміщених у таблиці вертикально: верхня комірка містить точну копію заголовка поля списку, в якому перевіряється умова пошуку даних, а нижня комірка містить безпосередньо саму умову пошуку. Складний критерій містить у собі декілька простих критеріїв, сполучених або по вертикалі — декілька умов на 1 поле, або по горизонталі - 1 умові на декілька полів. Критерії, сполучені по горизонталі, поєднуються зв’язкою «И», тобто записи зі списку за таким критерієм вибираються у випадку, коли всі прості критерії, що входять у складний критерій, виконуються. Критерії, сполучені по вертикалі, поєднуються зв’язкою «ИЛИ», тобто записи зі списку за таким критерієм вибираються, коли хоча б 1 із простих критеріїв, що входять у складний критерій, виконується. Складений критерій — це сукупність декількох складних критеріїв — містить по декілька умов на декілька полів. Обчислювальний критерій може бути різновидом простого або складного критерію, де як умова - функція або формула. Записи за таким критерієм вибираються зі списку за значенням, отриманим у результаті обчислення цієї формули або функції.

7 . Фільтри – набір умов для вибирання множини записів або для сортування записів. Типи: 1. Фільтр по виділеному фрагменту – відбирає записи з використанням значень, які вибираються у таблиці, запиті або у полі форми в режимі таблиці. Створення: Відкрити таблицю, запит або форму (Обєкт) - Виділити значення, яке повинні містити записи - Вибрати меню Записи / Фильтр / Фильтр по выделенному. Для видаленняє: Записи / Удалить фильтр. 2. Звичайний фільтр – дозволяє відібрати записи шляхом уведення критеріїв у порожню таблицю, запит або форму. Створення : Відкрити Обєкт - Записи / Фильтр / Изменить фильтр (на екрані зявиться таблиця введення критеріїв) - У відповідних полях увести умову відбору записів (для пошуку записів, які у конкретному полі мають порожні або непорожні значення, необхідно ввести вираз IS NULL або IS NOT NULL - Записи / Применить фильтр. 3. Розширений фільтр – створює складні критерії відбирання записів. Створення: Відкрити Обєкт - Записи / Фильтр /Расширенный фильтр - Додати поля, в яких будуть задані умови, задати порядок сортування, задати шукане значення або ввести вираз у рядок Условие отбора для кожного поля - Записи / Приминение фильтра .

8. =ДМИН (база_даних; поле; критерій) повертає найменше число в стовпці чи списку бази даних, що задовольняє заданим умовам. База_даних (БД) - інтервал осередків, що формують БД, що являє собою список зв'язаних даних, у якому рядки даних є записами, а стовпці - полями. Верхній рядок списку містить назви стовпців. Поле визначає стовпець, використовуваний функцією. Аргумент «поле» може бути заданий як текст з назвою стовпця в подвійних лапках ("Вік"), або як число, що задає положення стовпця в списку(1 - для І поля). Критерій - інтервал осередків, що містить умови, що задаються. =ДМАКС (база_даних; поле; критерий) підсумовує числа в стовпці чи списку бази даних, що задовольняють заданим умовам. =ДСРЗНАЧ (база_даних; поле; критерий) усереднює значення в стовпці чи списку бази даних, що задовольняють заданим умовам.

9. За допомогою матриць досить легко вирішувати складні системи рівнянь. Вирішення: 1. Метод Крамера: Нехай є система n лінійних рівнянь з n невідомими такого виду: an₁x₁+an₂x₂+..+an_рx_р=b_{р ,} або у матричному вигляді АХ=В, де А - матриця коефіцієнтів, В - стовпчик вільних членів, Х - стовпчик невідомих. Правило Крамера. Якщо матриця А має зворотню матрицю А^-1, то система має єдиний розвязок. Х=А^-1В або Х_і=D_i/D , де i=1,2,3…n_. D_i - визначник, який ми отримаємо з визначника D шляхом заміни i-го стовбчика на стовбчик вільних членів. Далі нобхідно застосувати фільтри. Масивами можна вважати не лише матриці, а й таблиці, наприклад таблицю:

	Компанія 1	Компанія 2	Компанія 3
період 1	Число11	число 21	число 31
період 2	Число 12	число22	Число32
період 3	число 13	Число 23	Число 33

Тут числа - елементи масива, кожне число має 2 ідентифікатора (період та компанія), кожне число ідентифікується однозначно.У MS Excel в меню «Данные» є пункти «Сортировка» та «Фильтр», вони допомагають обробляти інформацію, яка знаходиться у таблицях. Сортировка розмістить елементи таблиці або по зростанню, або по спаданню. Наприклад, символьні дані у алфавітному порядку.

10. =СУММ (діапазон комірок)- обчисює суму всіх значень, розташованих в діапазоні. = БДСУММ (діапазон БД або його ім’я; поле;крите­рій) — визначає суму значень у вказаному полі, якщо задовольняє критерій. =СУММЕСЛИ (діапазон для перевірки умови, умова, діапазон для підрахунку суми) – підраховує суму числових значень , які відповідають певній умові в таблиці. Принцип роботи: перегляд значень у діапазоні умови і, якщо є значення , що відповідають умові, в тих рядках вираховується сума числових значень у діапазоні підрахунку суми. Наприклад: визначити суму податку, що сплатив клієнт Іванов.

11. Вирази можна формувати за допомогою Построителя выражений (ПВ). Цей засіб дає зручний доступ до назв полів і елементів керування, які використовуються в БД, а також до безлічі інших вбудованих функцій, що застосовуються під час написання виразів. ПВ дозволяє шукати і вставляти компоненти виразів, які складно запам'ятати, наприклад ідентифікаторів (імена полів, таблиць, форм..), а також імена та аргументи функцій. За допомогою ПВ можна написати вираз «з нуля» або вибрати 1 з готових виразів для відображення номерів сторінок, поточної дати тощо. ПВ можна запускати з більшості областей Microsoft Access, де вираз створюється вручну, наприклад з властивості Данные елемента керування або властивості Условие на значение поля табиці. Як правило, якщо з'являється кнопка Построить, її можна натиснути для запуску ПВ.

12. Всі дані БД зберігаються у таблицях, які містять поля. При створенні таблиці важливими є властивості полей, які визначають їх подальше використання. Тип та розмір значень зада­ються у властивостях Размер поля та Формат поля (Текстовый, Поле MEMO, Дата/время, Денежный, Счетчик, Логический, Обьект OLE). Якщо властивість поля Но­вые значения має значення: Последовательные — виконується додавання числа, яке отримується збільшенням на одиницю но­мера попереднього запису; Случайные — для лічильника генеру­ється випадкове число. Розмір поля — 4 байти.

13. Під внутрішньою пам'яттю розуміють всі види запам'ятовуючих пристроїв, що розташовані на материнській платі: оперативна пам'ять, постійна пам'ять, енергонезалежна пам'ять. 1) Оперативна память(ОП) - це масив кристалічних комірок, що здатні зберігати дані. Вона використовується для оперативного обміну інформацією між процесором, зовнішньою пам'яттю та зовнішніми системами. З неї процесор бере програми та дані для обробки, до неї записуються отримані результати. Дані зберігаються лише тимчасово при включеному комп'ютері. 2) Постійна. В момент вмикнення комп'ютера, в його ОП відсутні будь-які дані, оскільки ОП не може зберігати дані при вимкненому комп'ютері. Але процесору необхідні команди, в тому числі і відразу після включення. Тому процесор звертається за спеціальною стартовою адресою, що знаходиться в постійній памяті, мікросхема якої здатна тривалий час зберігати інформацію. 3) Енергонезалежна пам'ять CMOS. Робота таких стандартних пристроїв, як клавіатура, може обслуговуватися програмами BIOS, але так неможливо забезпечити роботи з безліччю пристроїв, а для своєї роботи BIOS вимагає всю інформацію про поточну конфігурацію системи, для чого й потрібна CMOS.4) Обмін даними всередині процесора відбувається набагато швидше ніж обмін даними між процесором і ОП. Тому, для того щоб зменшити кількість звертань до ОП, всередині процесора створюють кеш-пам'ять. Коли процесору потрібні дані, він спочатку звертається до кеш-пам'яті, і тільки якщо там потрібні дані відсутні, відбувається звертання до ОП. 5) Буферна пам’ять – тимчасова пам’ять, в якій зберігання інформації забезпечується завдяки циклічності процеса обробки інформації. Операційна система MS DOS і більшість програм під її управлінням можуть використовувати лише І мегабайт пам'яті, який часто називають базовою пам'яттю. Пам'ять ПК, що залишається за вирахуванням першого мегабайта називається додатковою (Extended Memory). Щоб використовувати додаткову пам'ять, процесор комп'ютера повинен працювати в захищеному режимі.

14. Вставляти дані (текст, діаграми…) з одного файла в інший можна за допомогою засобів OLE — технології зв’язку між программами. Всі програми пакета Microsoft Office підтримують технологію OLE через пов’язування та впровадження об’єктів. Пов’язаний об’єкт — це дані, створені в 1 файлі та впроваджені в інший з підтримкою зв’язку між файлами. Упроваджений об’єкт — це дані, створені і вставлені з 1 файла в інший. Основною відміністю між пов’язаними та впровадженими об’єктами є місце зберігання об’єктів, а також спосіб поновлення даних. При роботі з пов’язаним об’єктом поновлення відбувається тільки у випадку зміни змісту файла, з якого він був скопійований, і пов’язані дані при цьому зберігаються у цьому файлі. У впроваджених об’єктах, при зміні файла - джерела впровадженого об’єкта, зміст кінцевого файла не змінюється, а впроваджені об’єкти стають частинами кінцевого файла. Також можна використовувати засіб динамічного обміну даними (DDE) - визначений протокол обміну даними між програмами Windows, при якому впроваджені об’єкти стають частинами кінцевого файла та автоматично змінюються при зміні даних файла, з якого вони впроваджувалися. Так, можна скопіювати одразу весь текст документа Microsoft Word у вибране місце поточного документа. Для цього викликається пункт меню Вставка/Файл…, зі списку файлів вибирається потрібний і натискається кнопка Вставить. При упровадженні фрагментів файла, створеного іншою програмою Windows у поточний документ Microsoft Word, необхідно відкрити файл-джерело даних, скопіювати потрібний фрагмент у буфер обміну даними, перемкнутися у документ Microsoft Word і викликати пункт Правка/Специальная вставка.

15. Упроваджений об’єкт — це дані, створені і вставлені з одного файла в інший. Основною відміністю між пов’язаними та впровадженими об’єктами є місце їх зберігання, а також спосіб поновлення даних, у пов’язаних файлах дані зберігаються. Для впровадження можна використовувати засіб динамічного обміну даними (DDE) — це протокол обміну даними між програмами Windows, завдяки якому впроваджені об’єкти стають частинами кінцевого файла та автоматично замінюються при зміні даних файла, з якого вони впроваджувалися. При впровадженні фрагментів файла, створеного Excel у поточний документ Microsoft Word, необхідно відкрити файл-джерело даних, скопіювати потрібний фрагмент у буфер обміну даними, активізувати вікно з документом Microsoft Word і викликати пункт "Правка/Специальная вставка…": 1) натиснути кнопку Ok і тоді об’єкт упровадиться як об’єкт типу текст, редагувати його в такому стані можна тільки засобами Microsoft Word. 2) вибрати тип джерела об’єкта і його можна буде редагувати засобами Excel. Зміни об’єкта, впровадженого у Microsoft Word, не вплинуть на зміст джерела впровадження. 3) вибрати тип джерела об’єкта і потім натиснути на кнопку «Связать» і «Ok2, об’єкт вставиться у Microsoft Word, а зміни джерела даних автоматично змінюватимуть дані в документі Word. 4) 3 спосіб + значок показчика, тобто пов’язаний об’єкт не буде показаний в Microsoft Word, а викликатиметься тільки при натисненні на значок, і при цьому відкриється Excel, і пов’язаний об’єкт буде активований.

16. Глобальні мережі – сукупність віддалених один від одного комп’ютерів–вузлів, сумісна взаємодія яких забезпечується мережею передачі даних і спеціальними програмами мережевої ОС. Основу складають потужні спеціалізовані комп’ютери, які виконують функції комунікаційних вузлів (хости). Користувачі комп’ютера стають абонентами мережі після під’єднання їхнього комп’ютера до неї. Internet - об’єднання транснаціональних комп’ютерних мереж, що працюють на різних протоколах, пов’язують різноманітні типи комп’ютерів, фізично передають дані по всіх доступних типах ліній. Комп’ютери в мережі взаємодіють згідно протоколів (спеціальних правил та угод). Для об’єднання комп’ютерів в Internet використовується протокол TCP/IP - Transmission Сontrol Protocol/Internet Protocol (протокол управління передачею/ міжмережний протокол). Його інакше називають технологією міжмережної взаємодії, технологією Internet. TCP/IP - це загальноприйняте скорочення, яке позначає набір протоколів передачі даних (біля 100), що використовуються для об’єднання комп’ютерів і обладнання передачі даних в єдину мережу. В його склад входять протоколи SMTP (e-mail), Telnet, FTP, WWW і багато інших. Основні послуги Internet: 1) e-mail 2) групи новин 3) списки поштової розсилки 4) доступ до файлів віддалених комп’ютерів 5) сеанси зв’язку з іншими комп’ютерами, під’єднаними до INTERNET 6) пошук інформації в БД в оперативному режимі 7) спілкування з іншими користувачами в реальному часі (IRC) 8) доступ до інформаційної системи World Wide Web.

17. Доцільність використання комп'ютерної техніки та програмних засобів при розв'язанні завдань менеджменту

18. = 111

20. За допомогою фінансових функцій здійснюються типові фінансові розрахунки, що значно заощаджує час користувача. Аргументи фінансових функцій: 1)майбутня вартість — вартість вкладення або позики по за-вершенні усіх платежів; 2) кількість виплат — загальна кількість платежів або періодів виплат; 3)виплата — обсяг періодичних платежів по вкладенню або позиці; 4) поточна вартість — початкова вартість вкладення або позики. Наприклад, початкова вартість позики дорівнює сумі позики; 5) ставка — відсоткова ставка або знижка по вкладенню або позиці; 6) тип — режим, що показує, як здійснюються виплати (на-прикінці періоду чи на його початку). =НОРМА (к-сть платежів;виплата;поточна вартість;майбутня вартість;тип) - для розрахунку відсоткової ставки. =КПЕР(ставка; виплата; поточне значення; майбутнє значення; тип) - для розрахунку строку платежів. =БЗ (ставка; к-сть виплат; виплата; поточна вартість; тип) - вираховує майбутнє значення вкладу на основі постійної відсоткової ставки. =ПЗ(ставка; к-сть платежів; виплата; майбутня вартість; тип) - для розрахунку поточної вартості єдиної суми вкладення і фіксованих періодичних платежів. Функція ПЗ є оберненою щодо функції БЗ. =НПЗ(ставка; сумаї; сума 2; ...; сума N) - дозволяє визначити нижню межу прибутковості і використати її як критерій при оцінці найефективнішої інвестиції. (1,2,3... N — значення виплат та надходжень). =ПРОЦПЛАТ(ставка;період;к-сть періодів;поточ варт)- повертає відсотки, що їх виплачують за певний інвестиційний період.

22. Зовнішня пам'ять - пам'ять, реалізована у вигляді зовнішніх, відносно материнської плати, пристроїв із різними принципами збереження інформації і типами носія, призначених для довготривалого зберігання інформації. Пристрої зовнішньої пам'яті можуть розміщуватись як в системному блоці комп'ютера так і в окремих корпусах. Фізично зовнішня пам'ять реалізована у вигляді накопичувачів (Н), запам'ятовуючих пристроїв, призначених для тривалого (не залежить від електроживлення) зберігання великих обсягів інформації. Н = носій + відповідний привід. Привід - поєднання механізму читання-запису з відповідними електронними схемами керування. Носій - фізичне середовище зберігання інформації, зовні може бути дисковим або стрічковим. Н бувають: 1) на жорстких магнітних дисках - плоска герметично закрита коробка, всередині якої, на спільній осі, декілька жорстких пластинок круглої форми. Поверхня кожного з дисків покрита тонким феромагнітним шаром, де зберігаються дані. 2) на гнучних магнітних дисках - випускають у вигляді дискет. Носій - плоский диск зі спеціальної плівки, покритий феромагнітним шаром і поміщений у захисний конверт. Дискети використовуються для оперативного перенесення невеликих об'ємів інформації з одного комп'ютера на інший. 3) Н CD-ROM містить: електродвигун, що обертає диск, оптичну систему з лазерного випромінювача, оптичних лінз та датчиків (для зчитування інформації з поверхні диска), мікропроцесор, що керує механікою привода, оптичною системою (фокусує світовий потік) і декодує прочитану інформацію у двійковий код.

29. Майстер зведених таблиць Excel і методика створення зведених таблиць різних типів

Зведені таблиці є одним з найбільш могутніх засобів MS Excel з аналізу

баз даних, розміщених у таблицях чи списках. Зведена таблиця не просто

групує й узагальнює дані, але і дає можливість провести глибокий аналіз

наявної інформації. Створюючи зведену таблицю, користувач задає імена

полів, що розміщаються в її рядках і стовпцях. Допускається також

завдання поля сторінки, що дозволяє працювати зі зведеною таблицею, як

зі стопкою аркушів. Зведені таблиці зручні при аналізі даних з кількох

причин:

- дозволяють створювати узагальнюючі таблиці, що надають можливість

групування однотипних даних, підведення підсумків, підведення статичних

характеристик записів;

- легко перетворюються;

- дозволяють виконувати автоматичний добір інформації;

Для того щоб створити зведену таблицю виділяємо діапазон списку.У Меню обираємо Дані – Зведена таблиця. У майстрі зведених таблиць будуть запропоновані варіанти джерел,щоб створити таблицю. Обираємо потрібне і тиснемо далі. Потім виділяємо діапазон даних і вибираємо кнопку Далі. Ми побачимо макет таблиці який буде складатися із декількох зон:зона строка,зона столбец,зона страница,зона данные.У ці зони ми перетягуємо всі необхідні нам поля із поданого поряд списку. Потім назначаємо місце, де розташуємо таблицю,це може бути або новий лист,або існуючий лист, і натискаємо кнопку Готово.

30. Макроси та їх призначення.Технологія створення макросів в таблицях Excel.

Макроси – це іменований вибір інструкцій, що вказують на послідовність дій.Додаток повинен вик. після запуску цього макроса. Використовують макроси для автоматизації задач або операції які необхідно часто використовувати. Макроси не використовуюютьс не залежно, а працюють лише в середовищі додатка. Макроси: 1. являють собою підпрограмою VBA.2.Створюються переважно в автоматичному режимі з подальшим редагуванням.Для того,щоб створити макрос потрібно: спланувати послідовність дій,які записуватимуться у макрос; розпочати запис макросу; встановити режим запису макросу: абсолютний або відносний; використовують дії які записуються у макрос; зупинити макрос кнопкою остановить макрос.

31. Метод графічного вирішення нелінійного рівняння п-го порядку зосабами Excel

Розглянемо метод графічного вирішення р-ння п-порядку F=a1x3+a2x2-a3x+a4=0 Рішення: 1. Пропишемо х від -1….1 2. Визначимо значення виразу,який становить рівняння 3. Скопіюємо або протягнемо отриманмй результат 4. Визначаємо місце,де ф-ція змінює знак Після знаходженн відрізків на яких можуть розташовуватись корені ,потрібно створити нову таблицю з трьома значеннями х та у. В якості значення х записується середнє значення в знайдених відрізках. Можна занести вираз для функції або його скопіювати. ЩОб знайти дійсні корені,потрібо підібрати такий х,при якому корень=0