85. Функції держави та держ. Політика.

Функції держави – це основні напрями і сторони діяльності держави, що виражають її сутність та соціальне призначення.

Функції держави класифікують за різними підставами:

- залежно від принципу розподілу влади розрізняють законодавчу, виконавчо-розпорядчу, судову, контрольно-наглядову ф-ції;

- залежно від тривалості дії розрізняють постійні та тимчасові функції держави;

- залежно від значення розрізняють головні та другорядні функції держави;

- залежно від сфери прикладення розрізняють внутрішні та зовнішні ф-ції держави.

До внутрішніх ф-цій держави належать:

1. економічна (формування та виконання бюджету, складання та виконання програм екон-го розвитку);

2. правозахисна ф-ція (ф-ція захисту прав і свобод людини та громадянина) – конституційне закріплення особистих, політ. і соц. прав людини, діял-сть держ. органів, що захищають права людини та громадянина;

3. соціальна ф-ція (забезпечення гідного рівня життя людини, допомога громадянам держави, які з об’єктивних причин не можуть брати участь у створенні матеріальних благ – діти, інваліди, люди похилого віку);

4. фіскальна функція (стягування податків і мита, виявлення та облік доходів виробників матеріальних та духовних благ);

5. правоохоронна ф-ція (забезпечення точного і повного здійснення правових розпоряджень усіма учасниками правових відносин усередині держави, притягнення до юрид. відповідальності правопорушників);

6. екологічна (збереження та відновлення природного середовища);

7. культурна;

8. інформаційна ф-ція (орг-ція та забезпечення системи отримання, використання, розповсюдження і зберігання інформації).

До зовнішніх функцій держави належать:

1. функція забезпечення безпеки держави;

2. функція міжнародної співпраці та інтеграції до світової спільноти (спільна діял-сть держав у політ., економ., культурній та ін. сферах, членство та робота в межах міжнародних і регіональних організацій).

Генеральна ф-ція держави – забезпечення нормального функціонування громадянського суспільства.

Держ. політика є категорією, яка розкривається через напрями діял-сті держави (функції) та її інститутів. Вона включає способи орг-ції сусп-ного життя: узгодження різнорідних інтересів, подолання конфліктів та криз, реалі-зацію загального інтересу. Держ. політика виступає також як діял-сть еліт та лідерів, яка здійснюється за допомогою інститутів держави.

Функції (основні напрями діяльності держави) можуть бути обмежені вузькими рамками охорони внутрішнього порядку держави, забезпеченням зовнішньої безпеки та розв’язанням конфліктів – мінімальна держава, або проявляються в усіх сферах життя сусп-ва, що відповідає характеристи-кам максимальної держави.

86. Державна служба. Проходження державної служби.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА - професійна діял-сть з практичного виконання зав­дань і ф-цій держави осіб, які обійма­ють посади в держ. органах та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Завдання Д. с. зумов­люються ф-ціями держави і поля­гають у забезпеченні внутрішньої і зо­внішньої безпеки, еф-ного функціо­нування інфраструктури економіки, со­ціальної сфери тощо. На Д. с. покладено відповід-сть за збереження стабіль­ності та принципів правової держави, забезпечення свобод окремих громадян, тобто цілей, закріплених Конституцією України. Д. с. ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизм і законність; гу­манізм і соціальна справедливість; пріо­ритет прав людини і громадянина; про­фесіоналізм, компетентність, ініціатив­ність, чесність, відданість справі; персо­нальна відповідальність за виконання службових обов'язків і дисциплінова­ність; дотримання прав і законних інте­ресів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав під­приємств, установ і організацій, об'єд­нань громадян. Право на Д. с. мають гро­мадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переко­нань, місця проживання, які здобули від­повідну освіту і професіональну підго­товку. Державні службовці користують­ся всіма правами і свободами, крім де­яких правових обмежень, безпосередньо пов'язаних з етикою їх поведінки. Пра­вовою основою Д. с. є Конституція України, ЗУ «Про державну службу» та інші нормативно-правові акти.

Проходження держслужби є важливим елементом її існування. При цьому проходження держслужби включає: орг-цію підбору кадрів в управлінський апарат, здійснення переміщення робітників по службі; встановлення та реалізація способів звільнення з державної служби.

При проходженні держслужби реалізується правовий статус службовця, змінюється його службове положення в зв’язку з присвоєнням класних чинів, рангів.

Для підвищення еф-сті діяльності держ. служби пропонується встановлення таких її принципів як:

- політичний нейтралітет;

- повна довіра службовцю;

- вірність службовому та професійному обов’язку.