- •12. Підсистема особистості "свідомість - самосвідомість" відображає її об'єктивний світ, індивідуальну свідомість.
- •18. Ува?га — спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення.
- •21. Пам'ять — одна з найважливіших функцій людського мозку. Пам'ять — це відображення реальності, що діяла в минулому.
- •22. Мислення— це найвища форма відображення реальності та під¬ґрунтя свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що спрямовується на опосереднене, абстрактне, узагальнене пізнання.
- •23. Часто слова «емоції» та «почуття» використовуються як синоні¬ми. У вузькому значенні емоція - це безпосереднє, тимчасове пере-живання якогось постійного почуття.
- •16.2. Класифікація психічних станів
- •32. Існує багато різних підходів і теорій особистості.
- •33. Психологічна структура особистості
- •34. Фактори інтелектуального розвитку.
- •28.Поняття коефіцієнту інтелекту, його значення та проблеми вимірювання.
- •46. В експериментальній психології існує два напрями дослідження трансситуативних соціально-психологічних властивостей особистості:
- •48. Мотивація - це ті причини, через які людина робить ті чи інші вчинки. Мотиваційна сфера особистості тісно пов’язана з активністю індивіда.
- •59. Центральною проблемою будь-якого навчання, а еконо-мічного особливо, можна вважати відповідь на питання: як зробити духовно-моральні сили учня підґрунтям і спонукою до саморозвитку та самоосвіти.
- •84. Технічні засоби навчання — обладнання й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності.
- •102. Особистість — це людина як носій свідомості, її психічне обличчя як дієздатного члена суспільства, що усвідомлює свою роль і місце в цьому суспільстві.
- •104. В експериментальній психології існує два напрями дослідження трансситуативних соціально-психологічних властивостей особистості:
- •1.Рання зрілість (25 - 35 років) хар-ся такими ознаками:
- •2.Середня зрілість (35-45 років) — це необ¬хідність пошуку відповідей на основні питання цього періоду: що таке життя? Про що мріяв? Що досягнуто?
- •113. Організація включає сукупність методів, засобів, систем, які допомагають цілісно створювати сприятливі умови для проведення певних колективних організацій.
- •125. На формування цілей впливають слідуючі фактори:
- •126. Навчальні цілі – це результат, який прогнозується і має бути досягненим у процесі всього навчання і на його обмежених етапах.
- •128. Навчальні цілі – це результат, який прогнозується і має бути досягненим у процесі всього навчання і на його обмежених етапах.
- •134. Викладання та учіння являють собою два аспекти одного і то¬го самого процесу і нерозривно пов'язані між собою. Це означає що процес навчання фактично роздвоюється, розпадаеться на дві діяльності.
- •143. Будь-яке навчання неможливе без попереднього планування, планування як основа освіти відіграє майже найважливішу роль в процесі навчання.
- •144. Особливості планування в заг-осв. Школі:
- •149. На даний момент можна виділити два наукових підходи до управління конфліктами.
- •159. Керівники-люди, які відповідають зядільність колективу .Тому вони мають вміти оргаізовувати людей, а для цього їм потрібні такі комунікативні уміння:
- •169. Людина відчуває потребу в спілкуванні, в неї виникає настанова на зовнішню комунікацію, ця настанова посилюється коли є реальний партнер.
- •186. Перше враження про іншу людину складається за 4-8 секунд з моменту її появи і формується певне емоційне ставлення до цієї людини.
- •191. Ділове спілкування вимагає від людини високої психологічної культури, а також постійного вивчення і врахування емоційного боку ділових відносин.
143. Будь-яке навчання неможливе без попереднього планування, планування як основа освіти відіграє майже найважливішу роль в процесі навчання.
Планування – це документальне відображення образу майбутнього та шляхів досягнення результатів. Планування – це одна з форм мислення. Воно буває: наочно-дійове, абстактно-логічне.
Види планування: стратегічне- це концептуальне уявлення про шляхи досягнення мети;
Програмне – перелік заходів та дій, шляхи досягнення мети. Тобто планування – це опис мети та шляхів її досягнення.
Планування – це реалізація політики, процедур та правил. Політика включає орієнтири, принципи вищого керівництва для прийняття рішень. Процедури являють собою встановлений перелік дій для основних типових ситуацій. Правила – це точне визначення пвених дій у спеціфічних ситуаціях.
Плани можна охарактеризувати
за цілями (комплексні, загальні, спеціалізовані)
за змістом (розподілу ресурсів, адаптація до засобів спілкування, внутрішня координація, орган-стратегічне передбачення)
За часом (довгострокові, тактичні, оперативні, календарні)
144. Особливості планування в заг-осв. Школі:
Навчання здійснюється на основі базового навчального плану, який розробляється і затверджується централізовано. Базовий план – це комплексний документ для загального заг-осв. Середніх шкіл України.
Він включає:
перелік навчальних предметів;
обсяг навчання по роках;
рекомендації предметного забезпечення.
Базовий навчальний план
Держ компоненти Шкільний компонент
(перелік обов’язкових (перелік вибіркових навч.
для всіх предметів) предметів 8 назв)
(15 назв)
Держ. політика Особа, батьки, район, регіон
Школа
145. Навчальний план вищого навчального закладу складається:
графік навчального процесу (курси, тижні, зайняття)
таблиці бюджету навчального часу (курси, тижні)
план навчального процесу (назва предмету, терміни екзамену, заліки, курс. Роботи, обсяг навчання в годинах, години в аудиторіях по дисциплінах на тиждень, терміни практики, державна атестація)
Навчальна програма – це основний документ, який визначає науково-теоретичний зміст предмету навчання, забезпечує необхідні умови для якісної освіти.
Навчальна програма предмету буває 2 типів:
типова та робоча.
147. Навчання дорослих - сучасна проблема, викликана швидким старінням раніше придбаних навичок і необхідністю придбання нових.
В умовах безперервної освіти пряме педагогічне керівництво замінюється опосередкованим, вчення все більше приймає форму самоосвіти [1].
Тому викладачеві дорослих так необхідно володіти специфікою навчання та самонавчання дорослих учнів, враховувати їх особливості.
Іншим найважливішим питанням у навчанні дорослих є розуміння того, кого ми можемо вважати дорослою людиною.
І, нарешті, у вітчизняній педагогічній літературі на сьогоднішній день відсутня єдина точка зору з проблеми можливостей дорослої людини до навчання.
[Ред] Визначення специфіки і поняття "дорослого учня" у роботах вітчизняних дослідників
Дорослий навчається - людина, що володіє п'ятьма основними характеристиками, що відрізняють його від невзрослих навчаються [2]:
1) він усвідомлює себе самостійною, самокерованою особистістю;
2) він накопичує все більший запас життєвого (побутового, професійного, соціального) досвіду, Який стає важливим джерелом навчання його самого і його колег;
3) його готовність до навчання (мотивація) визначається його прагненням за допомогою навчальної діяльності вирішити свої життєво важливі проблеми і досягти конкретної мети;
4) він прагне до невідкладної реалізації отриманих знань, умінь, Навичок і якостей;
5) його навчальна діяльність значною мірою обумовлена ??тимчасовими, просторовими, професійними, побутовими, соціальними факторами (умовами).
М.Т. Громкова подає таке визначення «дорослому учню»: «Дорослий учень» - особа дієздатного віку, тим чи іншим чином сполучає навчальну діяльність зі своєю участю у сфері оплачуваної праці [3].
[Ред] Зарубіжні дослідження "дорослого учня"
З початку 1980-их рр.. за кордоном були проведені численні дослідження з метою вивчення «дорослого учня / студента».
До тих пір вважали, що коли людські істоти досягають біологічної зрілості, вони опиняються на «плато» (plateua), на якому вони залишаються протягом декількох років, перш ніж починають старіти. Ще в 1928 р. Е. Торндайк уклав, що здатність вчитися зростає до двадцяти років, а потім, можливо, після стабільного періоду тривалістю в декілька років, повільно згасає [4].
Проте в даний час даний аргумент піддається серйозній критиці.
П. Аллман [5] підсумувала деякі наукові відкриття, зроблені до 1982 року. Вона записала вислів Хорна про існування двох форм інтелекту.
Перша, «текуча» (fluid), виростає з біологічної основи.
Друга, «кристалічна» (crystallized), здатна до зростання протягом більшої частини життя, оскільки на неї впливають соціальні процеси, які переживає індивід
У тій же статті Аллман вказала на гіпотезу «розриву безперервності» ('discontinuity hypothesis') Біррана. У ній йдеться, що «біологічна основа припиняє надавати основний вплив на поведінку після того, як досягається фізична зрілість, і до тих пір, поки біологічна основа не вступить в гіпотетичну критичну зону патології, вона не досягне знову переваги свого впливу».
Спираючись на дані досліджень, Аллман зробила висновок про те, що оскільки «дорослість» не є кінцевим продуктом дитинства і юності, освіта протягом усього життя стає засобом, що сприяє майбутньому розвитку дорослих.
Тобто, іншими словами, ми продовжуємо творити свою біографію і особистість протягом більшої частини життя, укладає дослідниця.