- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •5Формула Крамера для систем лінійних алгебраїчних рівнянь іі і ііі порядків.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •9.Лінійно-незалежні системи векторів. Базис, розклад вектора за базисом.
- •10. Проекція вектора на вісь.
- •11 Декартова система координат
- •Застосовуючи проекції маємо
- •За т.Піфагора маємо
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •15. Векторне і нормальне рівняння площини.
- •17. Кут між двома площинами.
- •19. Пряма в просторі
- •20. Кут між прямими в просторі. Умови належності двох прямих одній площині
- •21. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •23. Канонічне рівняння гіперболи, її геометричні властивості.
- •24. Канонічне рівняння параболи, її геометричні властивості.
- •25. Загальне рівняння кривої другого порядку.
- •26. Види матриць. Лінійні операції над матрицями.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •37. Раціональні дроби
- •39. Вимірність і базис векторного простору. Перетворення координат при переході до нового базису.
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
11 Декартова система координат
Розглянемо в просторі R3 ортонормований базис i, j, k.
1) |i| = |j| = |k| = 1
2) вектори попарно ортогональні
Зведемо ці вектори до спільного початку О та розташуємо їх так, щоб вони утворювали праву трійку.
i, j, k є ортами відповідно осей координат OX, OY, OZ
A
Проведемо через т.А площини, перпендикулярні до осей.
При перетині одержимо точки А1, А2, А3
ОА1, ОА2, ОА3 – визначають числові проекції вектора а на осі координат
ОА = ОА1 + ОА2 + ОА3
ОА1 = пр.ox а * i
ОА2 = пр.oy a * j
ОА3 = пр.oz a * k
Означення: x = пр.ox а y = пр.oy a z = пр.oz a
Маємо розклад вектора а за ортами декартової прямокутної системи координат
a = x*i + y*j + z*k = (x; y; z)
Введемо кут між а і осями:
= (ai); = (aj); = (ak)
Застосовуючи проекції маємо
cos =
cos =
cos =
За т.Піфагора маємо
|a|2 = x2 + y2 + z2
cos2 + cos2 + cos2 = 1
Введені косинуси кутів називаються напрямними косинусами вектора а, вони є координатами орта а.
ea = (cos; cos; cos)
Переформулюємо в координатній формі означення та лінійні операції над векторами.
1) 0 = (0;0;0)
2) a = b
a = (x;y;z)
b = (x1;y1;z1) => x = x1; y = y1; z = z1
3) a = (x;y;z)
4) a + b = (x1+x2;y1+y2;z1+z2)
5) a = AB
A(x1;y1;z1) B(x2;y2;z2)
a = (x2-x1;y2-y1;z2-z1)
(12)Скалярний добуток векторів
скалярним добутком векторів а і b називається число аb, яке дорівнює добутку модулів цих векторів на косинус кута між ними.
Скалярний квадрат: а2=а*а=|а|2
Властивості:
а*b = |a|пр.а* b = |b|пр.b * a
а*b = b*а
(a)*b = * (ab)
a(b+c) = a*b + a*c
a*b = 0 <=> a = 0 b = 0 ab
Ознака ортогональності: два ненульові вектори ортогональні тоді і тільки тоді, коли їх скалярний добуток дорівнює 0.
Координатна форма скалярного добутку:
Нехай задано a і b в координатній формі.
a = x1*i + y1*j + z1*k
b = x2*i + y2*j + z2*k
(x2*i + y2*j + z2*k)( x1*i + y1*j + z1*k) = x1*x2 + y1* y2 + z1* z2
|a| =
cos =
13. Векторний добуток векторів.
Векторним добутком векторів а і в називається вектор с=а*в = [а,в], який задовольняє такі умови :
|с| = площі паралелограма, побудованого на векторах а і в.
С перпендикулярно до площини , в якій лежать а і в.
а,в,с утворюють праву трійку.
Властивості векторного добутку:
|с| = |а*в| = S= |а|*|в| * sin φ, φ – кут між а і в.
антикомутативність: а*в=-в*а
( а+в)*с=а*с+в*с
( λа)*в = λ ( а*в)
а*в=0 <=> а=0 ( в об’єднані ) в=0 ( в об’єднані ) а || в.
Координатна форма векторного добутку:
I j k y1 z1 x1 z1 x1 y1
а*в= x1 y1 z1 = ( y2 z2 ;- x2 z2 ; x2 y2 ).
x2 y2 z2
Доведення:
Нехай а = x1*I + y1*j + z1*k
b = x2*i+ y2*j+z2*k ( I, j k – орти декартової системи координат ).
а*в=( x1*I + y1*j + z1*k) * (x2*i+ y2*j+z2*k ) = ( перемножуємо ) = k ( x1y2 – x2y1) + I (y1z2 – z1y2 ) – j ( x1z2 – z1x2 ) =
y1 y2 x1 x2 x1 x2 i j k
= I z1 z2 - j z1 z2 +k y1 y2 = x1 y1 z1
x 2 y2 z2 .