2.2 Поточний функціональний стан персоналу дснс України

Розглядаючи функціональний стан персоналу ДСНС України, необхідно в першу чергу враховувати ті чинники, при яких організм конкретного працівника або не цілком забезпечує професійну діяльність, або працює на занадто високому рівні напруги (професійні захворювання, наявні у даного працівника; отримані травми; функціональні розла­ди і скарги і т.п.).

2.3 Стратегія індивідуальних поведінкових моделей вирішення ситуації

Як нами було відзначено, на сьогодні не існує загаль­новизнаної класифікації типів подолання екстремальних си­туацій, що виникають у діяльності персоналу ДСНС Украї­ни. В основному аналіз відповідних служб (кадрові органи, центри практичної психології при ГУ ДСНС України в обла­стях та ін.) вибору адекватної/неадекватної стратегії і мо­делі поведінки персоналу ДСНС України у ході виконання конкретної службової задачі здійснюється в межах наступ­них основних напрямів:

• Чи направлялися зусилля працівника на вирішення виниклої проблеми?

• Як проходила зміна особистих установок персоналу ДСНС України стосовно виниклої проблеми?

Проте такий підхід не враховує, що:

• вибір лінії поведінки працівника у конкретній служ­бовій ситуації містить у собі міжособистісний компонент;

• будь-які індивідуальні зусилля працівника щодо по­долання екстремальної ситуації мають потенційні соціальні наслідки;

• вибір лінії поведінки залежить від можливості взає­модії конкретного працівника з іншими людьми.

Найсучаснішою стратегією вивчення індивідуальних поведінкових моделей вирішення ситуації є багатовісьна модель "поведінки подолання", яку було запропоновано у 1994 році С. Хобфолом. Опитувальник SACS ("Стратегії подолання стресових ситуацій"), побудований на основі да­ної моделі, дозволяє вносити корекцію на рівні поведінки і є, на наш погляд, перспективним у ракурсі можливості пси­хологічного втручання у процес подолання негативних нас­лідків екстремальних ситуацій службової діяльності ДСНС України.

Таким чином, алгоритм діяльності щодо прогнозуван­ня ступеня успішності виконання персоналом ДСНС України конкретних задач та можливого розвитку у них негативних психічних станів може мати такий вигляд, як це приведено у додатку 1.

Розділ 3 методика перевірки й оцінки екстремальної психологічної підготовленості персоналу дснс україни

3.1. Психологічна готовність

У практичній діяльності керівництву підрозділу важ­ливо мати такі "індикатори", які б дозволяли спрогнозувати успішність діяльності підлеглих.

На практиці при оцінці рівня підготовленості персона­лу ДСНС України в основному враховуються повнота вико­нання завдання, наявність різних втрат у підрозділі, допущені порушення дисципліни. Морально-психологічний стан пер­соналу ДСНС України оцінюється в основному емпіричним шляхом - "задовільно" або "незадовільно" за зовнішніми ознаками поведінки працівників, думками, що висловлюють­ся ними, реакцією на команди або зміну зовнішніх умов.

Оцінюючи рівень готовності підлеглих, керівники, го­ловним чином, визначають їх здатність виконати ті або інші дії (наприклад, "діяв уміло, швидко, ініціативно, рішуче, ви­являючи сміливість"). Однак, цього часто буває недостатньо для виявлення істинного рівня психологічної готовності. Не враховуються такі важливі критерії, як: міра усвідомлення значення завдання; внутрішнє прийняття працівником по­ставлених завдань; послідовність і злагодженість дій при виконанні завдань; вияв позитивних психічних станів; від­сутність вияву елементів неспокою, тривоги, метушливості в діях; упевненість в собі, товаришах; наявність атмосфери взаємодопомоги та взаємо підтримки між персоналом ДСНС України.

Рівень ситуативної психологічної готовності або, як її ще називають, психологічної стійкості може бути ви­міряний шляхом порівняння ефективності дій (операцій) у повсякденній ситуації з ефективністю дій (операцій) у пси­хологічно складній ситуації. Повсякденні та складні ситуа­ції повинні мати однаковий тактичний фон, однакові такти­чні завдання, однакову послідовність їх виконання, однакові тимчасові нормативи, виникати за однакових кліматичних умов, в один і той же час доби. Різниця для того, хто випро­бовується, повинна полягати лише в наявності в одній ситу­ації труднощів, здатних вплинути на психіку людини і тим самим - на кінцевий результат дії (операції) працівника ДСНС України.

Для цього керівник або перевіряючий моделює ці тру­днощі і вводить їх у завдання (службову ситуацію). Способи створення психологічних труднощів можуть бути найрізно­манітнішими: застосування імітаційних засобів, створення шумових ефектів, пожеж і руйнувань, розповсюдження по­милкових чуток, провокаційних заяв, паніки та т. ін. При цьому потрібно пам'ятати й неухильно дотримуватися одно­го правила - будь-який спосіб створення психологічних тру­днощів буде добрий і виправданий, якщо він відповідає гарантованій мірі безпеки персоналу ДСНС України, у тому числі психологічної безпеки, і не вийде за рамки вимог но­рмативних документів.

Екстремальна психологічна підготовка може перевіря­тися та оцінюватися за трьома показниками:

1. Організація екстремальної психологічної підготовки і керування нею.

2. Теоретична підготовка персоналу ДСНС України.

3. Психологічна готовність персоналу ДСНС України.