Підсумки і оцінювання результатів практики

В триденний термін, після закінчення практики студент зобов’язаний підготувати і надати груповому керівнику таку документацію:

1. Індивідуальний план роботи (щоденник) з аналізом кожного дня (7-9 балів).

2. Конспекти спостережень 3-х днів роботи психолога (з аналізом) (9-15 балів).

3. Опис кабінету та робочого місця психолога-наставника (аналіз) (1-3 бали).

4. Проаналізувати документи, які веде психолог (2-4 бали).

5. Аналіз плану психолога-наставника на рік (1-3 бали).

6. Описати“Банк методик”, якими користується психолог у своїй роботі (тести, опитувальники, проективні методики тощо) (3-5 балів).

7. Наочність (2-4 бали).

8. Протоколи діагностичного дослідження – 5 шт. (5-15 балів).

9. Повна психологічна характеристика обстеженої особистості (12-16 балів).

10. Психологічна характеристика колективу (з протоколом соціометрії) (13-15 балів).

11. Проведення профорієнтаційної роботи (конспект)(3-5 балів)

12. Звіт з навчальної практики (1-3 бала).

13. Загальне оформлення звітної документації (1-3 бала).

14. Відомість-характеристика на студента-практиканта

Вся документація з проходження практики оформлюється в папках.

Додаток – 1

(Навчальна практика)

СХЕМА ЗАПОВНЕННЯ ЩОДЕННИКА СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

1 сторінка:

Щоденник з психологічної практики

студента - практиканта

_______ курсу, групи ___,

Факультету психології, економіки та управління

____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

2 сторінка:

Місце проходження практики (заклад, адреса)

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Термін проходження практики________________________________________

Психолог-наставник __________________________(підпис)_______________

Груповий керівник (методист)________________________________________

(прізвище, ініціали)

Часи роботи психолога-наставника:

Понеділок _________________________________________________________

Вівторок __________________________________________________________

Середа ____________________________________________________________

Четвер ____________________________________________________________

П’ятниця __________________________________________________________

Субота ____________________________________________________________

3 та наступні сторінки:

Завдання практики (схема заповнення щоденника)

№	День у тижні Дата	Зміст роботи (завдання)	Аналіз результатів роботи	Підпис психолога- наставника

КОНСПЕКТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ 3-х ДНІВ РОБОТИ ПСИХОЛОГА-НАСТАВНИКА ________________________________________________

(прізвище, ініціали)

День тижня	Час (години, хвилини)	Зміст роботи психолога-наставника	Спостереження (протокол, аналіз, висновки)
Понеділок	8.00-9.30 9.45-11.00 11.50-12.00 13.00-15.00 15.00-16.00
Вівторок	8.00-9.00 ..... 16.00-16.30
Четвер	8.00 ...

СХЕМА ЗВІТУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

1. Характеристика закладу, де проходила практика.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Враження та пропозиції.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Ставлення до майбутньої професії

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

СОЦІОМЕТРІЯ

Ціль. Соціометричний тест призначений для діагностики емоційних зв'язків, тобто взаємних симпатій між членами групи, і рішення наступних задач:

а) вимір ступеня згуртованості-роз'єднаності в групі;

б) виявлення співвідносного авторитету членів груп по ознаках симпатії-антипатії;

в) виявлення внутрішньогрупових утворень на чолі з неформальними лідерами.

Методика дозволяє зробити моментальний зріз з динаміки внутрішньогрупових відносин, для того щоб згодом використовувати отримані результати для переструктурування груп, підвищення їхньої згуртованості та ефективності діяльності.

Матеріали. Бланк соціометричного опитування, список членів групи, соціоматриця.

Підготовка дослідження. Обстеженню може піддатися будь-яка група осіб будь-якого віку, починаючи від дошкільного, що має деякий досвід взаємодії і спілкування. У залежності від задач, що має вирішити дослідження, і від особливостей (вікових, професійних) досліджуваних груп формуються критерії соціометричного вибору. Критерій — це вид діяльності, для виконання якої індивідові потрібно вибрати або відкинути одного або декількох членів групи. Він формулюється у виді певного питання соціометричного тесту. По змісту критерії можуть бути формальними і неформальними. За допомогою перших виміряються відносини з приводу спільної діяльності, заради виконання якої створена група. Другі служать для виміру емоційно-особистісних взаємин, не пов'язаних зі спільною діяльністю (наприклад, вибір товариша для дозвілля).

У залежності від орієнтації критерії поділяються на позитивні («З ким би ви хотіли ...?») і негативні («З ким би ви не хотіли ...?»). Після вибору і формулювання критеріїв складається опитувальник, що містить інструкцію і перелік критеріїв.

Хід дослідження. Перед початком опитування — інструктаж досліджуваної групи (соціометрична розминка). У ході його варто пояснити групі мету дослідження, підкреслити важливість його результатів для групи, показати, як потрібно виконувати завдання, гарантувати збереження таємниці відповідей.

Текст інструкції. «При формуванні вашої групи не могли бути враховані ваші побажання, оскільки ви були недостатньо знайомі один з одним. Зараз взаємини в групі досить визначилися, і для вас, і для вашого керівництва вигідно враховувати ваші побажання при організації діяльності вашого колективу. Постарайтеся бути щирими у відповідях. Дослідники гарантують таємницю індивідуальних відповідей».

Необхідно постаратися установити атмосферу довіри у відносинах із групою. Відсутність довіри до експериментатора, підозри в тім, що результати опитування можуть бути використані на шкоду досліджуваному, приводять до відмовлення виконувати завдання в цілому або до відмовлення здійснити негативний вибір.

Після цього приступаємо безпосередньо до опитування. Йому піддаються всі члени групи. Респонденти повинні записати прізвища членів групи, обраних ними по тому або іншому критерію, в опитувальний лист і вказати своє прізвище. У процесі опитування дослідник повинний стежити за тим, щоб опитувані не спілкувалися між собою, постійно підкреслювати і нагадувати про обов'язковість відповідей на всі питання. Не слід квапитися, підганяти досліджуваних з відповідями. У той же час, якщо досліджувані не мають списку членів групи, не слід перешкоджати візуальним контактам. Прізвища відсутніх бажано написати на дошці.

Можливі три основних способи вибору:

а) кількість виборів обмежується 3—5;

б) дозволяється повна свобода вибору (кожний може записати стільки рішень, скільки побажає);

в) досліджуваний ранжує усіх членів групи в залежності від запропонованого критерію.

З погляду простоти і зручності обробки результатів доцільніший перший спосіб. З погляду надійності і вірогідності отриманих результатів — третій. Крім того, методом ранжирування вдається зняти побоювання за негативний вибір.

Бланк соціометричного опитування

Ф. И. О.__________________________________________________

Курс (група, клас, відділ)______________________________

Відповісти на поставлені питання, записавши під кожним з них три прізвища членів вашої групи (курсу, відділу, класу і т.д.) з урахуванням відсутніх.

1. Якщо вашу групу будуть розформовувати, з ким би ти хотів продовжити спільно вчитися (працювати) у новому колективі?

а) ... б) ... в) ...

2. Кого б ти з групи запросив на свій день народження?

а) ... б) ... в) ...

3. З ким зі своєї групи ти пішов би в багатоденний туристичний похід?

а) ... б) ... в) ...

ОБРОБКА ДАНИХ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Складання соціоматриці.

Соціоматриця — це таблиця, у яку вносяться результати опитування.

Взаємні вибори обводяться кружком або півколом (якщо взаємність неповна).

№

Ф.И.О.

Разом

Б...…ва

●

10

Д...…у

●

Е...…ва

2

●

Ж...…ва

●

И...…у

1

●

Л...…у

●

М...…у

1

●

П...…у

●

С...…у

●

Ц...…у

(1)

●

Я...…ва

●

В виборів

5

В взаємних виборів

1

Кількість отриманих виборів (79) — соціометричний статус групи, що порівнюється з теоретично можливим числом виборів (11 х 9) = 99.

Існує і такий соціометричний параметр, як «індекс групової згуртованості»:

С_{ГР =} сума взаємних виборів = 4,5 = 0, 04

загальне число можливих виборів у групі 99

Показник нормальної групової згуртованості — 0,6-0,7.

2. На основі соціоматриці можлива побудова соціограми, що надає можливість наочного уявлення соціометрії у вигляді схеми — «мішені».

Кожна окружність у соціограми має своє значення.

I. Внутрішнє коло — це так звана «зона зірок», у котру попадають лідери, що набрали максимальну кількість виборів.

II. Друге коло — зона «популярних», у котру входять особи, що набрали середнє число виборів.

III. Третє коло — зона «ізольованих», у котру ввійшли особи, що набрали виборів у кількості нижче середнього показника (1-2 вибори).

IV. Четверте коло — зона «знехтуваних», це ті, котрі не одержали жодного вибору, або лише негативні вибори.

Соціограма наочно представляє наявність угруповань у колективі і взаємини між ними (симпатії, контакти).