4. Сша між світовими війнами (1918-1941)

4.1«Проспериті» (1921-1929)

ПРОСПЕРИТІ (англ. prosperity — процвітання) — 1) період господарського підйому в США, зокрема після першої світової війни; 2) економічний підйом, тимчасове процвітання. Епохою «проспериті» називають короткочасний період господарського підйому в США після першої світової війни. У літературі під епохою «проспериті» найчастіше мають на увазі нездорове, сумнівне процвітання. Післявоєнна Америка виходила в лідери за темпами економічного зростання. Завдяки чому ще більше зміцнило своє лідируюче місце в світі. До кінця 20-х років Америка виробляла майже стільки промислової продукції, скільки весь інший світ. Це були, справді, роки зростання. Середньостатистичний робітник збільшив свою зарплату на 25 %. Рівень безробіття не перевищував 5 %, а в деякі періоди 3 %. Розквітала споживчий кредит. У 20-ті роки, в період процвітання, рівень цін був абсолютно стабільним. Темпи економічного розвитку США були найвищі у світі.

4.2 Велика депресія (1929-1933) «Новий Курс» ф. Д. Рузвельта (1933-1941)

У 1920-ті роки США стали першою країною, в якій сталася масова автомобілізація. У 1929 році було випущено 5,4 млн автомобілів, всього в 1920-ті роки було випущено близько 25 мільйонів автомобілів (населення становило 125 млн чол.).

У 1929 році вибухнула запекла світовий економічний криза, який тривав до середини 1933 року і до підстави потрясла всю систему капіталізму. Промислове виробництво під час цієї кризи скоротилося в США на 46 %, у Великобританії на 24 %, у Німеччині на 41 %, у Франції на 32 %. Курси акцій промислових компаній впали в США на 87 %, у Великобританії на 48 %, у Німеччині на 64 %, у Франції на 60 %. Колосальних розмірів досягло безробіття. За офіційними даними, в 1933 році в 32 капіталістичних країнах налічувалося 30 млн безробітних, у тому числі в США 14 млн. Світова економічна криза 1929-33 показав, що протиріччя між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення результатів виробництва досягла такої гостроти, коли капіталістична економіка вже не може більш-менш нормально функціонувати. Ця обставина вимагала державного втручання в економіку, використання методів державного впливу на стихійні процеси в капіталістичному господарстві з метою уникнути потрясінь, що прискорило переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний капіталізм.

5. Друга світова війна (1939-1945)

Як і під час Першої світової війни, Сполучені Штати довго не вступали у Другу світову війну. Проте вже у вересні 1940 США надали допомогу озброєнням билася в поодинці з нацистською Німеччиною Великобританії за програмою ленд-лізу. США також підтримували Китай, який вів війну з Японією і оголосили ембарго на поставки нафти в Японію. Після нападу Гемании на СРСР у червні 1941 р. програма ленд-ліза була поширена і на СРСР. 7 грудня 1941 Японія несподівано напала на американську воєнно-морську базу в Перл-Харборі, виправдовуючи свої дії посиланнями на американське ембарго. На наступний день США оголосили війну Японії. У відповідь на це Німеччина оголосила війну США. На тихоокеанський театр військових дій ситуація для США спочатку складалася несприятливо. 10 грудня 1941 р. японці розпочали вторгнення на Філіппіни, і захопили їх до квітня 1942, велика частина американських і філіппінських військ потрапила в полон. Але Битва при атолі Мідуей 4 червня 1942 р. стала переломним моментом у війні на Тихому океані. 8 листопада 1942 року американські війська під командуванням генерала Дуайта Ейзенхауера — три корпуси(західний, центральний і східний) при підтримці однієї англійської дивізії висадилися на Атлантичному узбережжі Марокко та на Середземноморському узбережжі — в Алжирі, на територіях підконтрольних маріонетковому уряду Віші. До травня 1943 р. німецькі та італійські війська в Північній Африці були розбиті. 10 липня 1943 року американська 7-я армія і 8-а англійська армія успішно висадилися на південному узбережжі Сицилії. Італійці вже давно розуміли, що війна, в яку втягнув їх дуче, не відповідає інтересам Італії. Король Віктор Еммануїл III приймає рішення арештувати Муссоліні, і 25 липня 1943 Муссоліні був заарештований, і новий уряд Італії на чолі з маршалом Бадольо стало вести таємні переговори з американським командуванням на предмет укладення перемир'я. 8 вересня Бадольо офіційно оголосив про беззастережну капітуляцію Італії. 9 вересня 1943 американська 5-я армія висадилася в районі Салерно. Відповідно до рішення Тегеранської конференції, де зустрілися Рузвельт, Черчилль і Сталін, другий фронт війни з Німеччиною був відкритий 6 червня 1944 року війська США, Великобританії і Канади висадилися в Нормандії. Операція закінчилася 31 серпня звільненням всій північно-західній частині Франції. Союзні сили звільнили Париж 25 серпня, який вже був майже звільнений з боку французьких партизанів. 15 серпня американо-французькі війська висадилися на Півдні Франції, де звільнили міста Тулон і Марсель. Після ряду військових невдач восени-взимку 1945 р. наприкінці березня 1945 р. 6-а, 12-а та 21-а групи армій союзників форсували Рейн, і в квітні оточили і розгромили Рурську угруповання німецьких військ. 25 квітня 1-я американська армія зустрілася з радянськими військами на річці Ельба. 9 травня нацистська Німеччина капітулювала. На тихоокенанском театрі військових дій в жовтні 1944 року сталася найбільша в історії морська битва в затоці Лейте. Японський флот зазнав катастрофічних втрат, після чого американський ВМФ отримав абсолютне панування на морі. Японська авіація також зазнала катастрофічних втрат від переважаючих її ВПС США. 20 жовтня американці під командуванням генерала Дугласа Макартура почали висадку на острові Лейте (південні Філіппіни) і очистили його від японських військ до 31 грудня. 9 січня 1945 року американці висадилися на головному острові філіппінського архіпелагу — Лусон. Протягом січня-лютого вони розгромили велику частину японських військ на Лусоні, і 3 березня звільнили Манілу. До травня більша частина Філіппін була звільнена, лише залишки японських військ у горах і джунглях продовжували чинити опір до серпня. 19 лютого 1945 морська піхота США висадилася на острові Іводзіма, де японці мали дуже сильний опір. Острів до 26 березня 1945 був захоплений. 1 квітня американські війська висадилися на острові Окінава за підтримки ВМФ США і ВМФ Великобританії, і захопили його до 22 червня 1945. У липні 1945 року союзники висунули Японії ультиматум, але вона відмовилася капітулювати. 6 серпня 1945 р. американський бомбардувальник B-29 Superfortress скинув атомну бомбу (атомні бомбардування Хіросіми і Нагасакі) на Хіросіму, а 9 серпня на Нагасакі, що призвело до величезних руйнувань. Це єдиний в історії людства приклад бойового використання ядерної зброї. 15 серпня імператор Хірохіто оголосив про беззастережну капітуляцію Японії. Акт про капітуляцію Японії був підписаний 2 вересня 1945 р. на борту лінкора ВМФ США «Міссурі»