5.Структура посівних площ, урожайність, валовий збір сільськогосподарських культур в Дніпропетровській дослідній станції за 2009 – 2010 роки.

Культура	Площа посіву, га	Структура посіву, %	Урожайність, ц /га	Валовий збір, ц
Пари чисті Зернові і зернобобові, всього в т.ч. озима пшениця Яровий ячмінь Овес Просо Гречка Кукурудза на зерно Технічні, всього в т.ч. соняшник Баштані, всього в т.ч. гарбуз Овочеві, всього Багаторічні та однорічні трави, всього Всього	53,7 374 147 110 5,8 7,5 7 97 86 86 9,5 4,5 6,5 7 537	10 69,7 27,4 20,5 1,1 1,4 1,3 18 16 16 1,8 0,8 1,2 1,3 100%	х х 39,4 28,3 25,8 15,8 14,5 36,2 х 14,2 х 360 х 75 х	х х 579 3113 149,6 118,5 101,5 3511,4 х 1221 х 1620 х 525 х

Економічна ефективність галузі рослинництва в цілому і окремих культур представлена в таблиці 6.

6.Економічна ефективність галузі рослинництва

на Дніпропетровській дослідній станції

№ пп	Показники	Всього по рослинництву	Картопля	Озима пшениця	Соняшник
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	Площа посіву, га Урожайність, ц /га Валовий збір, ц Виручка від реалізованої продукції тис. грн. Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн. Прибуток, тис. грн. Рівень рентабельності, % Затрати праці, всього тис. люд/ год. Затрати праці на 1 га посіву, люд/ год. Затрати праці на 1 ц продукції, люд/год.	537 х х 532 261 254 68,3 33 х х	4,5 260 1620 8 4 4 100 2 444 1,2	147 39,4 5792 133 96 37 38,5 4 27,2 0,69	86 14,2 1221 20 16 4 25 6 69,7 4,9

Показники економічної ефективності галузі рослинництва Дніпропетровської дослідної станції показують, що ця галузь являється економічно вигідною, так як рівень рентабельності по галузі в середньому за два роки становив 68,3%, це досить високий показник.

3. Експериментальна частина

3.1 Методика проведення досліджень

Незважаючи на те, що в біологічному відношенні картопля має цінні властивості давати високу продуктивність в степній зоні України, в тому числі в Дніпропетровській області, урожаї її ще низькі і не задовольняють зростаючі потреби населення в ній. Низькі врожаї обумовлені відсутністю необхідної кількості здорового, не виродженого насіннєвого матеріалу, а також часткова невідповідністю біології даної культури для всього степу України.

Цілями швидкого збільшення виробництва і підвищення врожайності картоплі в наших умовах, необхідно не тільки дотримуватись високого рівня агротехніки, а вивчити оптимальний режим живлення рослин картоплі.

Технологія вирощування картоплі повинна відповідати прийнятій у виробництві, базуватися на застосуванні оптимальних доз органічних та мінеральних добрив. Виконання робіт у визначенні строки, застосування комплексу заходів захисту від хвороб та шкідників.

Оцінюють сорти картоплі в конкурсному випробовуванні за такими показниками: врожайність, товарність, вміст крохмалю, білка та вітамінів у бульбах, смакові якості, скоростиглість, ураження хворобами та пошкодження шкідниками, придатність до використання на продовольчі цілі, для технічної переробки та на картоплепродукти.

Сортовипробовування картоплі проводять, як правило, у польових сівозмінах і лише в окремих випадках — в овочевих. Якщо у виробництві картоплю вирощують на зрошенні або на заплавах, випробування проводять в таких же умовах.

Посадковий матеріал для закладання дослідів вирощують в місцях випробовувань і лише для південних областей України його щорічно завозять.

Науково - дослідні установи - оригінатори надсилають до господарства посадковий матеріал, що відповідає вимогам ДСТУ, у такій кількості для конкурсного випробовування: ранні, середньоранні - 1600 штук бульб.

Схема садіння. Ранні і середньостиглі сорти закладають з площею живлення 70 х 25 см (57,1 тис. рослин на га). Кінцеві захистки повинні бути не коротше 1,5м без зрошення і 3,0 м на зрошенні.

Усі випробовувані сорти картоплі поділяють на п'ять груп: ранні, середньоранні, середньостиглі, середньопізні та пізні. У конкурсному випробовуванні облікова площа ділянки складає 25 кв. м. за 4 - кратної повторності та 2 -4 рядків.

Між крайніми ділянками груп стиглості сортів, що різко відрізняються за строками достигання, висаджують повздовжні захисні рядки сортами відповідних сусідніх груп. Бокові захисні смуги з кожного боку досліду за розмірами повинні дорівнювати ширині ділянки в досліді, а за строком достигання наближатися до сорту, розташованого на сусідній ділянці.

У сортовипробовуванні використовують насінну фракцію бульб масою 60-80 грам. Розрізання бульб для закладання дослідів, а також ділянок розмноження не допускається.

Насіннєва картопля, одержана господарством від оригінатора, повинна супроводжуватись сортовим свідоцтвом з даними аналізу бульб. Садильний матеріал ретельно перебирають і відбирають здорові бульби, які закладають на пророщування. При цьому створюють одинакові умови для всіх сортів. Бульби з ниткоподібними паростками відкидають.

Усі сорти висаджують в один день. Особливу увагу при садінні потрібно приділяти дотриманню рекомендованої ширини міжрядь та відстані між бульбами в рядках.

В виробничому випробуванні в 2009-2010 роках знаходились 3 сорти: Серпанок, Поран і Божедар. Оцінку стиглості сортів картоплі в господарстві проводять в виробничому випробовуванні по одній пробі в період вегетації.

Пробу для оцінки скоростиглості сортів картоплі беруть з кінцевих захисток кожного сорту в кожному повторенні по 8 або 4 гнізда, всього з 4 повторень - 32 кущів або 16 гнізд. Пробу беруть по всім сортам через 20 днів після з'явлення бутонів у найбільш ранньостиглого сорту, взятого у досліді по групі стиглості за стандарт. Пробу по сорту беруть у всіх повторень, а розрахунок врожаю з гектара і визначення скоростиглості проводять в цілому по сорту, а не по кожному повторенню. В пробі враховують і визначають загальну вагу бульб, чисто товарних бульб, середню масу товарних бульб. Крім цього проводять дегустацію бульб.

3.2. Технологія вирощування картоплі у виробничому випробуванні

Для одержання високих урожаїв ранньої картоплі необхідно правильно добрати сорт за тривалістю вегетаційного періоду. Ранні та середньоранні сорти, які нагромаджують уже на 55–65-й день після садіння 70–90 ц/га товарних бульб, найбільш придатні для вирощування ранньої картоплі.

Велике значення має також фізіологічний стан бульб у період садіння. Рослини, вирощені з бульб, що раніше вийшли з стану спокою, мають коротший вегетаційний період, міжфазні періоди росту і розвитку в них скорочуються, прискорюється процес бульбоутворення. Розроблено ряд способів впливу на садивний матеріал з метою підвищення врожаю і прискорення його надходження, за основу яких взято фізичні й хімічні методи впливу на бульби. До фізичних належать температура, світло, волога, різного виду випромінювання, до хімічних – обробка стимуляторами росту.

На відміну від інших сільськогосподарських культур, врожай картоплі отримали не в наземній, а в підземній частині рослин у вигляді бульб. Бульби картоплі – це підземні пагони, які потребують для свого нормального росту та розвитку достатньо пухких та аерованих ґрунтів.

Перша обробка проводилася за 7 – 8 днів до появи сходів двома бритвеними односторонніми лапами, культивація гребня на глибину 3 – 5см в агрегаті з профільною бороною, і по центру борозни – стрілчатою лапою.

Другий обробіток проводився через тиждень після першого – такий самий.

Третій обробіток - по 4 – 5-денних входах культиваторами в міжряддях, і профільною бороною в рядку.

Четвертий обробіток – міжрядні розпушення. Глибоке до 14 – 16см з одночасним боронуванням міжрядь та підживленням.

Перед змиканням міжрядь проводилось підгортання або розпушування міжрядь на глибину 5 – 6см з одночасним щілюванням або глибоким розпушенням по центру.

Зрошення. За інтенсивністю водоспоживання вегетаційний період картоплі має три періоди: від посадки до початку бутонізації; від початку бутонізації до кінця квітування; від кінця квітування до збирання врожаю. На першому етапі певна нестача вологи відіграє навіть позитивну роль, оскільки сприяє росту кореневої системи і проникнення її в глибші шари ґрунту. Важливішим є другий (критичний) період. У який починається утворення бульб, інтенсивно росте картоплиння і рослини потребують великої кількості вологи і поживних речовин.

Різна інтенсивність водоспоживання картоплі в періоди вегетації вимагає підтримання різної вологості ґрунту в розрахунковому шарі, який при краплинному зрошенні складає 40-50см.

Від масових сходів до початку бутонізації вологість ґрунту підтримували у межах 75-85% НВ. В критичний період – від початку бутонізації до кінця квітування вологість ґрунту в шарі 0-45см була в межах 80-90% НВ, саме в цей час (15-20днів) накопичується від 30% до 80% всього врожаю. За 10 днів до викопування врожаю полив припинили.

3.3. Характеристика сортів картоплі

Сорт характеризується певними морфологічними ознаками та комплексом біологічних та господарських особливостей, врожайністю бульб, вмістом у них крохмалю, білків та вітамінів, кулінарними та смаковими якостями, стійкістю проти раку, вірусних та грибкових хвороб та шкідників, придатністю до зберігання, відношення до умов вирощування.

В усіх сортів картоплі існує кореляційний зв’язок між забарвленням бульб, паростків і квіток. Наприклад: у сорту з білими бульбами і червоно-фіолетовими паростками мають бути білі або червоно-фіолетові квітки. В інших комбінаціях з білими бульбами і синьо-фіолетовими паростками квітки мають синє або біле забарвлення. Червоним або рожевим бульбам відповідають червоно-фіолетові паростки і білі чи червоно-фіолетові паростки і білі, сині або синьо-фіолетові квітки.

Ранньостиглі сорти мають вегетаційний період 80-90 днів. Перші бульби утворюються на 10-15 день після з'явлення сходів, на 40-50 день вже можна з 100 кв.м накопати 9-12 кг бульб. До цієї групи належать столові сорти, які придатні для споживання влітку.

Серпанок. Сорт Інституту картоплярства. В досліді є стандартом. середньому в конкурсному за роки випробування одержали товарний урожай 238ц/га в звітному році 271ц/га. Товарність бульб 80%. Кущ високий, напівпрямий, листок проміжного типу, яскраво зеленого кольору з помірною глянцюватістю. Віночок фіолетовий. Бульби овально-округлі, рожеві. М'якуш бульби кремовий, розваримий, високих смакових якостей. Сорт ранньостиглий, занесений до Державного Реєстру сортів рослин України з 2001 року, рекомендований для використання по області.

Поран. Сорт Поліської дослідної станції О.М. Засухіна. В середньому за роки товарний урожай отримали 225ц/га, що на 32ц/га менше стандарту. Кущ середньорослий, розлогий, листок проміжного типу, помірно зелений, віночок квітки. Бульби округлі і овальні, блідо-рожеві, вічка безбарвні, поверхневі. М’якуш білий, розваримий, хороших смакових якостей. Сорт ранньостиглий, вегетаційний період 102 дні, достигає на 6 днів раніше стандарту. Сорт занесений до Державного Реєстру сортів рослин України з 2001 року, рекомендований до використання по області.

Божедар. Сорт Інституту картоплярства. За роки випробування по товарному урожаю перевищує стандарт на 15 ц/га. Кущ високий, напівпрямий, листок зелений проміжного типу, віночок квітки фіолетовий. Бульби округло-плескаті, крупні, сітчасті, вічка міленькі. М'якуш білий, розваримий, добрих смакових якостей. Сорт ранньостиглий, але достигає на 9 днів пізніше стандарту.

3.4. Фенологічні спостереження за сортами картоплі

в дослідному господарстві Дніпропетровської дослідної

станції Інституту овочівництва та баштанництва

В виробничому сортовипробуванні на всіх ділянках картоплі на протязі всього вегетаційного періоду проводять спостереження за ростом і розвитком рослин.

Відмічають такі фази: початок сходів (зійшло 10-15 % посаджених бульб), повні сходи (зійшло 75 % бульб), повне цвітіння або масове опадання бутонів ( у 75 % рослин), масове висихання або відмирання бадилля (у 75 % рослин).

Фенологічні фази розвитку в 2009 році були відмічені наступні

дати (таблиця 7).