2. Інформаційне забезпечення агд

Глибина і результативність АГД залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації.

Інформація –це впорядковане повідомлення про кількісний та якісний стан господарських явищ та процесів, сукупність певних даних і знань про них. Вона може бути представлена у вигляді цифр, букв та інших символів.

Інформація має споживну і вартісну оцінку, яка повинна відшкодовуватися користувачами.

Інформація класифікується:

По відношенню до об’єкта дослідження:

• внутрішня – дані статистичної, бухгалтерської та оперативної звітності та обліку, планові та нормативні дані розроблені на підприємстві;

• зовнішня – це дані статистичних збірників, періодичних і спеціальних видань, конференцій тощо.

По відношенню до предмету дослідження:

• основна;

• допоміжна (аналіз конкретного, окремого виділеного питання).

По періодичності надходження:

• регулярна – планові і облікові дані;

• епізодична – формується в міру потреби

По відношенню до процесу обробки:

• первинна – дані первинного обліку, інвентаризація,;

• вторинна - та що пройшла певну обробку (статистично звітність)

Вимоги до інформації:

Аналітичність– система економічної інформації не залежно від джерел надходження повинна відповідати потребам аналітика (той, хто проводить аналіз)

Об’єктивність – інформація повинна бути достовірною, правдивою, тобто відображати реальний стан явища або процесу, що досліджується.

Оперативність – інформація повинна надходити до аналітика якомога швидше.

Єдність – інформація, яка надходить з різних джерел (планового, звітного та поза звітного характеру) повинна бути єдиною.

Порівнянність – по періодам часу предмету і об’єкту дослідження, методології обчислення тощо.

Раціональність– ефективність, інформації повинна забезпечити рівень затрат на збір, збереження, обробку і використання інформації.

Види джерел інформації.

1. Планово-нормативна інформація (бізнес плани, норми витрат, прейскуранти цін, звичайні акти, інструкції, технологія тощо).

2. Внутрішня облікова інформація (дані бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності).

3. Внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, різноманітні довідки, заяви).

4. Зовнішня інформація (звітні та споріднені дані інформації підприємства.

5. Дані особистих спостережень аналітика (хронометраж, опитування, анкетування).

3. Організація аналітичної роботи на підприємстві

Системне і комплексне проведення економічного аналізу вимагає правильної і цілеспрямованої організації аналітичної роботи.

Під організацієювзагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання тих чи інших робіт або досягнення певної кінцевої мети.

Під організацією економічного аналізу на підприємстві ро­зуміють цілеспрямоване упорядкування і удосконалення методики і техніки аналізу, процесів збору первинної аналітичної інформації, її обробки, узагальнення і отримання відомостей, необхідних для управління підприємством.

Основними принципами організації економічного аналізує:

1. Принцип цілісності— виявляється у комплексному використанні всіх джерел економічної інформації.

2. Принцип всебічності— передбачає врахування всіх внутріш­ніх зв'язків і відносин системи економічного аналізу, всіх факторів, що впливають на її функціонуванн

3. Принцип динамічності— встановлює, що всі характеристики системи економічного аналізу слід розглядати як такі, що постійно змінюються.

4. Принцип обґрунтуваннярозподілу обов'язків по проведенню економічного аналізу між окремими виконавцями.

5. Принцип адаптивності— означає пристосування побудови та функцій економічного аналізу до конкретних умов управління.

6. Принцип пропорційності— потребує правильного співвід­ношення між різними елементами та об'єктами організації еконо­мічного аналізу (обчислювальної техніки, програмного забезпе­чення, кваліфікаційного складу виконавців тощо).

Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснює заступник керівника з економічної роботи (головний бухгалтер, менеджер, маркетолог). Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, а також інші працівники, які мають відповідний досвід і схильність до аналітичних досліджень. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків та наукових установ, відомчі ревізори та інші працівники контролюючих органів.

Програмоюаналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обов’язковий до опрацювання під час аналізу. Однак, треба мати на увазі, що тільки старанне складання програми аналізу забезпечує необхідний обсяг інформації і повноту проведення аналітичного дослідження.

Важливим принципом в організації аналітичної роботи на підприємстві є її регламентація та уніфікація.

Регламентаціяпередбачає розробку для кожного виконавця обов’язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу.

Уніфікація (стандартизація) аналізувимагає створення типових методик і інструкцій, вихідних форм і таблиць, стандартних програм, єдиних критеріїв оцінки, що забезпечує порівнянність, зведеність результатів аналізу на більш високому рівні управління, підвищує об’єктивність оцінки діяльності внутрігосподарських підрозділів, зменшує затрати часу на аналіз і в результаті створює умови для підвищення його ефективності.

Проведення економічного аналізу на підприємстві відбувається за наступними організаційними етапами:

1. Виділення суб’єктів і об’єктів аналізу, вибір організаційних форм їх дослідження і розподілу обов’язків між окремими виконавцями.

2. Планування аналітичної роботи.

3. Інформаційне і методичне забезпечення економічного аналізу.

4. Аналітична обробка даних про хід і результати господарювання.

5. Оформлення результатів аналізу.

6. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, розроблених по результатам аналізу.

Сукупність цих етапів представляє собою комплекс організаційних елементів, здатних забезпечити ефективність економічного аналізу.

За виконанням заходів щодо наслідків аналізу слід встановлювати дійовий і повсякденний контроль, з метою запобігання та повторення аналогічних недоліків в роботі підприємства і висвітлення їх у наступних матеріалах перевірок і аналітичних висновках.