2.5. Система захисту рослин

Застосування безполицевого обробітку ґрунту відразу хоронить на глибині до 2/3 насіння бур'янів, де воно з часом втратить схожість. Завдання системи захисту рослин полягає в тому, щоб звільнитися від потенційної засміченості верхнього 10-сантиметрового шару ґрунту. Це вирішують за допомогою агротехнічних заходів та застосування гербіцидів. Його легше очистити, ніж звільнити від потенційної засміченості весь орний шар.

Інколи висловлюється думка, що перехід до безплужного землеробства ще не визрів через нестачу гербіцидів. Це не відповідає дійсності. Застосуванням гербіцидів під час безплужного, як і полицевого, обробітку можна полегшити боротьбу з бур'янами. Проте у разі їх нестачі або відсутності чи дороговизні система безплужного обробітку грунту дозволяє звільнитися від забур'яненості полів значно легше, ніж система полицевої оранки.

Мобільність технологічних операцій, що обумовлена широко-захватністю та високою продуктивністю плоскорізів, дискових борін, лущильників і парових культиваторів, дозволяє проводити для боротьби з бур'янами напівпаровий обробіток ґрунту в п'яти полях з десяти. Між збиранням ранніх попередників (зайнятий пар, багаторічні трави, горох) і посівом озимих, а також між збиранням озимих і початком зими ще є 2-З місяці теплого періоду для боротьби з бур'янами. На цих полях проводять 2-4 обробітки грунту культиваторами-плоскорізами, паровими культиваторами, дисковими боронами та лущильниками за типом напівпару. Ці обробітки сприяють зниженню кількості бур'янів, падалиці зі шкідниками і хворобами, що розвиваються на ній. На 3-4-й рік після такого обробітку засміченість полів бур'янами різко знижується.

Потрібно усунути усяку можливість потрапляння насіння бур'янів на поля з боку будь-яких джерел. Для цього бур'яни знищують на уздоріжжях, межах полів, вздовж доріг, на буртах гною тощо. Важливо, щоб з гноєм не вносилось насіння бур'янів. Слід надати гною можливість добре перегнити або застосувати гербіциди на буртах.

Залишення на поверхні ґрунту мульчі із стерні та інших пожнивних решток наводить на думку, що на цих рештках можуть залишатись хвороби рослин, яєчка шкідників, які начебто знищуються при заорюванні. Звідси випливає висновок, що перехід на безплужне землеробство може спричинити спалах хвороб і поширення шкідників.

Дослідження НАУ показано, що при систематичному безплужному обробітку та дотриманні науково обґрунтованих сівозмін не спостерігається зростання ушкоджуваності озимої пшениці шкідниками та кореневою гниллю порівняно з полицевою оранкою. Це стосується хлібної жужелиці, злакових мух, стеблових пильщиків, хлібних жуків, трипсів, опомізи. Цими дослідженнями встановлено, що відтворення родючості ґрунту в інтенсивному землеробстві, керування ґрунтовими режимами та гумусовим станом ґрунтів неможливі без оптимізації захисту рослин від шкідників і хвороб.

Перерозподіл елементів живлення та їх зосередження в поверхневому шарі ґрунту підсилюють ріст і розвиток рослин на перших етапах органогенезу озимої пшениці. Зростає коефіцієнт кущистості, порівняно з оранкою. Це має позитивний вплив на стійкість рослин до шкідливих організмів. Спеціалістам з захисту рослин слід ширше використовувати ґрунтозахисну технологію безплужного вирощування озимої пшениці для регулювання чисельності шкідників. Для цього потрібно враховувати зміни чисельності шкідливих і корисних організмів при новій системі землеробства залежно від основних ланок цієї системи.

Мобільність ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту сприяє збереженню вологи, знищенню бур'янів і падалиці, на яких відбуваються додаткове живлення шкідників, активізація діяльності хижих жужелиць. Чисельність найпоширеніших шкідників озимої пшениці на ділянках обробітку ґрунту без обороту скиби така ж, як і на варіантах полицевої оранки.

Плоскорізи, дискові борони чи комбіновані агрегати повинні йти слідом за збиранням зернобобових, зернових, кукурудзи на силос, щоб використати післяжнивну стиглість ґрунту та активізувати діяльність хижих жужелиць. Мілкий плоскорізний обробіток ґрунту змінює гідротермічні умови в шарі 5-15 см, де і зосереджені личинки лускунів та інших шкідників. Вони стають доступнішими для хижих жужелиць, чисельність яких у 1,5-1,7 рази вища, ніж на ділянках з оранкою. В той же час безполицевий обробіток сприяв деякому зростанню ушкодження рослин злаковими мухами, що можна регулювати строками посіву озимих.

Використання на декількох полях сівозміни напівпарового обробітку ґрунту дозволяє знищити бур'яни і падалицю, порушити трофічні зв'язки між рослиною та шкідниками. Для боротьби з пирієм повзучим, що є дуже привабливим для дротяників, після збирання попередньої культури проводиться пожнивне розпушення ґрунту важкою дисковою бороною в два сліди. У міру з'явлення шилець проводять повторні розпушення бороною чи паровими культиваторами на 5-7 см. Спосіб розраховано на виснаження бур'янів на стадії шилець, при цьому зростає чисельність хижих жужелиць. Це зумовлено як сприятливішим мікрокліматом, так і збільшенням чисельності безхребетних, багато з яких є харчовими об'єктами хижих жужелиць. Важливою умовою оптимізації фітосанітарного стану полів у безплужній системі землеробства є правильне, науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні.

Основним внутрішньо-стебловим шкідником озимої пшениці є опоміза пшенична. На посівах після кукурудзи на силос вона ушкоджує в 2,4-3,2 рази більше рослин, ніж після стерньового попередника. Це пов'язано з ростом і розвитком рослин на перших етапах органогенезу озимої пшениці. Після нестерньових попередників сходи з'являються раніше, коефіцієнт загальної кущистості на 0,31-0,70 шт. вищий, ніж після озимої пшениці. Восени це приваблює самок шкідників під час яйцекладок. Для рослин створюється сприятливіший агрофон після таких попередників, як кукурудза на силос і багаторічні трави, ніж після стерньового попередника. Це встановлено при порівняльному випробуванні оранки та плоскорізного обробітку ґрунту.

При посіві озимої пшениці після стерньових попередників протягом багатьох років підряд зростає небезпека враження рослин кореневими гнилями, збільшення чисельності хлібної жужелиці, мишовидних гризунів. Отже, слід уникати беззмінних посівів зернових колосових, дотримуватись науково обґрунтованих сівозмін. Якщо господарство вимушене висівати озиму пшеницю після стерньових попередників, потрібно застосовувати напівпаровий обробіток ґрунту, вносити органічні добрива, що значно послаблює негативний вплив несприятливого попередника.

Для захисту сходів озимої пшениці від нападу шкідників, що мешкають у ґрунті, підгризаючих совок і личинок хлібної жужелиці, проводять передпосівну обробку насіння препаратом про-мет-400 (2 л/т) або передпосівне внесення гранульованих інсектицидів: гранульованого базудину 5%-го (50 кг/га); волатону 5%-го змочуваного порошку (з. п.) (60 кг/га). При дослідженні порогової чисельності на посівах проти личинок хлібної жужелиці, підгризаючих совок, злакових мух проводять обробку 60%-м в.с. базудину (1,5 л/га). Залежно від чисельності шкідників, місця їх скупчення хімічну обробку проводять по краях, вибірково або суцільно.

Хімічну боротьбу з борошнистою росою, бурою та іншими різновидами іржі, септоріозом і фузаріозом колоса проводять під час прогнозу масового розвитку збудників цих хвороб і у разі економічної обґрунтованості.

Проти комплексу хвороб, окрім фузаріозу колоса, використовують препарати альто (0,2 л/га), тілт 25%-ну концентрат-емульсію (к.е.) (0,5 кг/га).

Для захисту посівів озимої пшениці від бур'янів залежно від їх видового складу і погодних умов використовують препарати: діален 40%-й водорозчинний (1,9-2,5 л/га); трезор, 60%-й з.п. (1 кг/га); сатіс, 18%-й з.п. (0,15 л/га).

Посіви цукрових буряків захищають від підгризаючих совок внесенням у ґрунт водночас з посівом гранульованого базудину 5%-го (50 кг/га), волатону 5%-го з.п. (60 кг/га). Після сходів і в період вегетації проти довгоносиків, блішок, лучного метелика проводять обприскування 50%-ю к.е. волатону (1,5-2,5 л/га), 40%-м з.п. базудину (2,5 кг/га), 40%-м з.п. лебайциду (2,5-4 кг/га). Проти попелиці використовують препарат карате (0,15 л/га). Для боротьби з хворобами протруюють насіння такими препаратами, як ТМТД і фентіурам, посіви оброблюють препаратом імпакт. Для боротьби з бур'янами слід застосовувати гербіциди. їх підбір залежить від зволоженості ґрунту, складу та ступеня забур'янення. У досходовий період проти злакових бур'янів використовують препарат поаст, проти дводольних однорічних — пірамін. У післясходовий період можна застосовувати препарат фузілад-супер (1-2 л/га), що знищує переважно злаки. Проти дводольних бур'янів ефективним є бетанал-АМ виробництва фірми "Шеринг".

З мишевидними гризунами борються глибоким плоскорізним обробітком ґрунту (на 28-30 см), який руйнує їх нори та гнізда, знищує механічно, виганяє уцілілі особини на інші поля, що призводить до їх часткового знищення хижаками. Якщо не було проведено глибокого плоскорізного обробітку грунту і обстеження поля виявило загрозу для посівів від мишовидних гризунів, слід застосовувати біологічні чи хімічні препарати.

Деякі агрономи для боротьби з бур'янами і шкідниками спалюють стерню. Спалення стерні — це варварство при будь-якій системі обробітку ґрунту, а особливо безплужній. Воно зменшує вологоємність ґрунту, знижує його біологічну активність, без чого не можна накопичити достатньої кількості вологи та поживи. Спалювання стерні знищує 5-6 ц/га майбутнього врожаю.

Для зменшення забруднення ґрунтів і рослинницької продукції пестицидами необхідно строго дотримуватись регламенту їх застосування, строків очікування, технологічного процесу, техніки безпеки під час роботи з пестицидами. Також дуже ефективним заходом є впровадження стійких сортів, біологічних і агротехнічних заходів боротьби з бур'янами, хворобами й шкідниками, ґрунтозахисної біологічної системи землеробства з розширеним відтворенням родючості ґрунтів.

Безполицевий обробіток ґрунту — новий етап у розвитку землеробства нашої країни, він потребує строгої агротехнічної дисципліни, постійних спостережень за станом бур'янів, шкідників, хвороб, профілактичних заходів боротьби з ними.