- •Тема: Техногенне руйнування ґрунтового покриву та антропогенні забруднення ґрунтів
- •1. Техногенне руйнування ґрунтового покриву
- •2. Порушення земель під час добування корисних копалин
- •3. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до рекультивації
- •4. Види антропогенного забруднення ґрунтів
- •5. Забруднення нітратами
- •6. Забруднення пестицидами
- •7. Забруднення стічними водами
- •8. Забруднення важкими металами
- •9. Забруднення ґрунтів при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •10. Забруднення ґрунтів радіонуклідами
- •Тема: Рекультивація земель
- •1. Технічний етап рекультивації
- •Таблиця. Технологічні схеми розробки робочого розкриву з використанням серійних машин
- •2. Біологічний етап рекультивації
- •Тема: Боротьба із забрудненням ґрунтового покриву
- •1. Охорона ґрунтів від забруднення агрохімікатами
- •Таблиця. Показники нітратів у товарній частині рослин, мг/кг сирої маси
- •Таблиця Гранично допустимі концентрації нітратів та нітритів у кормах , мг/кг сирої маси
- •2. Боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами
- •Таблиця Шкала екологічного нормування валового вмісту важких металів у ґрунтах з слабокислою та кислою реакцією, мг/кг
- •Стратегія ведення сільського господарства за умов техногенного забруднення
- •3. Боротьба з забрудненням ґрунтів органічними відходами
- •Вміст елементів живлення у вермикомпості порівняно з коров'ячим гноєм на солом'яній підстилці залежно від ступеня розкладу, % на сиру речовину
- •4. Боротьба з забрудненням ґрунтів зрошувальними водами
- •Класифікація зрошувальних вод за небезпекою засолення ґрунтів
- •Гдк деяких речовин в зрошувальних водах
- •5. Боротьба з забрудненням ґрунтів під час розвідки корисних копалин та видобування нафти і газу
- •6. Меліорація територій, забруднених радіонуклідами
- •Тема: Ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території
- •1. Основні принципи
- •2. Основні ланки
- •2.1 Контурно-меліоративна організація території.
- •2. Система сівозмін
- •2.3. Система ґрунтозахисного обробітку ґрунту
- •2.4. Система удобрення культур
- •2.5. Система захисту рослин
- •2.6. Система насінництва
- •3. Ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур
- •4. Захист від ерозії багаторічних насаджень на схилах
- •5. Захист від ерозії природних кормових угідь на схилах
- •6. Лісові протиерозійні насадження
- •7. Гідротехнічні протиерозійні споруди
- •8. Технічне забезпечення ґрунтозахисного землеробства
- •8.1. Землерийні та меліоративні машини
- •8.2. Машини та знаряддя для ґрунтозахисних технологій
- •8.3 Вплив гранулометричного складу ґрунтів і зволоженості території на набір машин і знарядь
- •8.4. Потреба господарств у машинах і знаряддях безплужного обробітку ґрунту
Таблиця. Показники нітратів у товарній частині рослин, мг/кг сирої маси
Рослини |
Реальний вміст |
МДР* |
Кавуни |
40-600 |
60 |
Баклажани |
80-270 |
200 |
Дині |
40-500 |
90 |
Капуста білокачанна |
260-3000 |
500 |
Капуста салатна |
1000-2700 |
2000 |
Кабачки |
400-700 |
400 |
Картопля |
40-980 |
250 |
Цибуля зелена |
40-1400 |
600 |
Цибуля ріпчаста |
500-900 |
80 |
Морква |
160-2200 |
250 |
Огірки |
80-560 |
150 |
Перець солодкий |
40-330 |
200 |
Петрушка (зелень) |
1700-2500 |
2000 |
Салат |
400-2960 |
2000 |
Салат |
400-2960 |
2000 |
Буряк столовий |
200-4500 |
1400 |
Сельдерей |
120-1500 |
2000 |
Томати |
10-180 |
150 |
Часник |
40-300 |
60 |
Шпинат |
600-4000 |
2000 |
Щавель |
240-4000 |
2000 |
*Максимально допустимий рівень.
За даними дослідників, серед представників вищих рослин виділяють групи родин, здатних акумулювати значну кількість нітратів. До них належать родина амарантових, маревих, зонтичних, складноцвітих, хрестоцвітих, пасльонових. Серед родин овочевих культур найбільш здатні до накопичення нітратів капустяні, гарбузові, сельдерейні, пасльонові, а серед окремих культур — редька біла, буряк столовий, салат, шпинат, редиска.
Допустима (безпечна) добова доза надходження нітратів до організму людини — 5 мг на 1 кг маси тіла. Дорослій людині масою 60—80 кг 325 мг нітратів, спожитих за добу, не повинні зашкодити здоров'ю. Згідно з Держстандартом на питну воду, кожен літр її може містити до 45 мг нітратів.
При визначенні гранично допустимих концентрацій (ГДК) нітратів у сільськогосподарській продукції враховують їх реальний вміст у рослинах, але основна вимога полягає у гарантуванні безпеки при споживанні середнього раціону. Саме з урахуванням цих умов розроблено ГДК нітратів і нітритів та введено Держстандарти а продукти харчування і корми.
Фосфорні і калійні добриваявляють собою меншу небезпеку як забруднювачі навколишнього середовища. Внаслідок низької рухомості вони слабо мігрують по профілю ґрунту і не потрапляють до підґрунтових вод. Однак при інтенсивних ерозійних процесах сполуки фосфору та калію втрачаються із ґрунту з твердим стоком. Через це існує небезпека забруднення водойм. Підвищена концентрація фосфору спричинює евтрофікацію води, загибель мешканців водойм. Всі протиерозійні заходи слід розглядати як способи запобігання забруднення навколишнього середовища фосфором і калієм.
Значно більшу небезпеку для рослин і навколишнього середовища являють собою баластні речовини, що містяться у фосфорних і калійних добривах. Зниження вмісту цих компонентів — технологічна проблема, що вирішується при їх виробництві. Сьогодні вже розроблено технологію отримання обезфторених фосфатів. Проблеми зменшення вмісту в добривах інших токсичних домішок (кадмію, цинку, свинцю, ртуті, алюмінію та ін.) теж вимагають нагального вирішення.
Заслуговують на увагу шляхи удосконалення форм і розширення асортименту мінеральних добрив, насамперед виробництва безбаластних високоефективних концентрованих простих і складних добрив, таких, як поліфосфат калію, амонію, кальцію та ін., з вмістом поживних речовин 70—98 %.
Забруднення навколишнього середовища зумовлено не лише кількістю внесених добрив, а й низькою культурою хімізації землеробства, використанням недосконалих або екологічно дуже несприятливих технологій.
Нерівномірність розподілу добрив при їх внесенні у виробничих умовахудвічі — утричі перевищує допустимі межі. Саме з цієї причини ефективність азотних добрив знижується на 40-50%, фосфорних — на 35-40, калійних і складних — на 15-20%, різко загострюється екологічна обстановка, через те що у грунті створюються осередки з надмірно високим вмістом елементів живлення.
Внаслідок нерівномірного внесення мінеральних добрив створюється неоднорідний стеблостій у межах полів, що призводить до втрат врожаю. Слід прискорити розробку і впровадження у виробництво високопродуктивних машин нового типу, які забезпечили б рівномірне поверхневе і внутрішньо-ґрунтове локальне внесення добрив, що підвищило б коефіцієнт використання елементів живлення і покращило екологічну ситуацію на полях.