10. Біодинамічне землеробство і охорона ґрунтів

В останні десятиріччя в країнах Західної Європи, Австралії широкого розмаху набуло біодинамічне землеробство. Воно виникло як зворотна реакція на деградацію ґрунтів — їх дегуміфікацію, переущільнення, забруднення сільськогосподарської продукції всілякими шкідливими речовинами, погіршення якості питної води та здоров'я людей. Біодинамічне землеробство є одним з найстаріших методів ведення сільського господарства. Воно було започатковано Рудольфом Штайнером у 1924 р. Ідейною основою цього землеробства є антропософське вчення Р. Штайнера. Біодинамічне землеробство охоплює як духовну, так і матеріальну (природно-наукову) сторону, враховує вплив небесних світил та космосу на землю. Згідно з антропософською концепцією, наприклад, речовини, з яких складаються рослини і тварини, розглядаються не просто мертвими, а як носії сил, що виражають їх життєздатність. Враховується також вплив однієї рослини на іншу.

Біодинамічна система землеробства передбачає відтворення природних сил в агроекосистемі, відновлення саморегуляції ґрунту і його здатності знешкоджувати токсичні речовини, збудників хвороб, шкідників. Через відновлення родючості і здорового екологічного стану ґрунту передбачається отримувати екологічно стійкі неуражені хворобами рослини і тварини, що сприятиме отриманню екологічно безпечних продуктів харчування і відновленню здоров'я людей.

Основою біодинамічного методу є "оздоровлення" ґрунту прискореними темпами, навіть у порівнянні з біоорганічним землеробством. Виходять з того, що в "здоровому" ґрунті рослина не може бути вражена хворобами. Прискорене відновлення родючості досягається через реалізацію одного з головних постулатів — необхідність удобрення не самих рослин, а власне ґрунту, для чого використовуються спеціально приготовлені компости з гною. Під час виготовлення компостів, а також для підживлення рослин використовуються гомеопатичні препарати.

Р. Штайнером було розроблено шість таких препаратів. Вони виготовляються шляхом компостування коров'яку, різних трав (валеріана лікарська, деревій, кропива, кора дуба, кульбаба, ромашка) та розмеленого гірського кришталю. Компостування проводять у рогах великої рогатої худоби, які закопують у землю. Цими препаратами потім здійснюють підживлення рослин, а також обробку гною при його компостуванні.

Мета біодинамічного господарювання — створення і підтримка максимально замкненого біологічного кругообігу речовин та енергії у господарстві, гармонійних відносин у системі ґрунт — рослина — тварина — людина. Добрива використовуються тільки органічні, що походять від тварин. З цією метою передбачено утримувати строго регламентовану кількість худоби на одиницю площі сільськогосподарських угідь для забезпечення ґрунту і рослин необхідною кількістю органічної речовини і елементів живлення. Наприклад, у Швейцарії ця кількість становить 1,6 одиниць великої рогатої худоби на 1 га землі. Дозволяється також використання розмеленого кам'яного борошна (добрива з природних покладів сировини).

Біогосподарства організовують також свою особливу систему насінництва. Кожне господарство має свої сорти культур, адаптовані до місцевих умов. Фермери говорять, що 90% насіння при традиційному землеробстві міститься в хімічних фірмах, що разом з продажем насіння нав'язують і пестициди. У біоземлеробстві заборонено використовувати насіння з господарств, що займаються традиційним землеробством.

Земля розглядається не як товар, не тільки як чинник виробництва, а й як творіння природи. Землю треба обробляти розумно, свідомо. Утримання здорового ґрунту дозволить виростити чисту, не забруднену полютантами продукцію. Для підтримання нормальних умов функціонування ґрунту насамперед необхідно створити оптимальні умови для його мікрофлори.

Про високу ґрунто-відновлювальну ефективність біодинамічного землеробства свідчать результати досліджень (таблиця), проведених у тривалому стаціонарному досліді на бурому лісовому важко-суглинковому ґрунті поблизу м. Базель (Швейцарія).

Показник	Система землеробства
	Традиційна			Орга-нічна	Біодина-мічна
	Без добрив	Внесення мін. добрив	Внесення органо-мін. добрив
Стабільність агрегатів, мл/10 хв.	345	345	433	562	572
Щільність, г/см3	1,30	1,20	1,23	1,23	1,25
Вміст органічної речовини, % Сорг	1,48	1,45	1,61	1,64	1,77
Вміст загального азоту, %	0,134	0,141	0,147	0,150	0,169
Вміст рухомого фосфору, мг/100 г	2,6	5,5	8,8	5,8	7,7
Вміст розчинного кальцію (НС1/Н2SО4), мг/100 г	181	178	184	196	247
Вміст біомаси мікробів, мг С/100 г	36,1	35,9	44,3	52,8	60,3
Відношення С мікробів до Сорг	2,4	2,5	2,7	3,2	3,4
Дихання ґрунту, мгСО2 за добу/100 г	25,8	27,3	29,5	30,2	32,4
Вміст біомаси дощових черв'яків, г/м2	96	114	145	241	216
Активність каталази, мг Н2О2/г за 1 год	3,6	3,97	4,40	5,41	6,05

Використання біодинамічного землеробства навіть протягом 7-8 років підвищило вміст вуглецю органічної речовини ґрунту на 0,18% у порівнянні з традиційною органо-мінеральною системою. Застосування органо-біологічної системи теж значно поступалося біодинамічній. Біодинамічне землеробство сприяло також збагаченню ґрунту на азот, розчинний кальцій, що допомагає відновленню природної структурності ґрунту. Зростають всі показники, що характеризують "живу речовину ґрунту". Загальна біомаса мікроорганізмів підвищилась на 36,0% порівняно з традиційною і на 14,2% порівняно з біоорганічною системою землеробства, активність каталази — відповідно у 1,37 і 1,12 рази. Кількість дощових черв'яків зросла на варіантах біодинамічного та органо-біологічного землеробства на 48,9-66,2%.

Біогенність ґрунту, вміст актиноміцетів і стрептоміцетів визначають здатність ґрунту до гумусоутворення. Якщо ґрунт містить 2% і більше цих мікроорганізмів від загальної їх кількості, то накопичення гумусу незадовільне, якщо 5% — відбувається достатнє його утворення .

У веденні біодинамічного господарювання велика роль відводиться удобренню ґрунту компостами та особливій техніці їх приготування. Згідно з даними Е. Пфайффера (1994), при компостуванні органічних добрив слід дотримуватись таких принципів:

• гній має розкластися до стану "гумусу", в ньому не повинно бути гнильного запаху;

• не повинно бути надмірної вологості і освітлення, має бути достатнє надходження кисню; залишки вологи відводяться дренажними канавами, викопаними навколо купи гною, що компостується;

• підготовлену частину компосту заввишки 1,2 м, площею 2-4 м² обов'язково покривають шаром ґрунту товщиною 6 см (у випадку глинистих малогумусних ґрунтів вдвічі тоншим шаром);

• спрямування процесів розкладу, ферментації та гуміфікації у бажаному напрямі обробкою рослинними гомеопатичними препаратами (ромашка, валеріана, кропива, кульбаба та ін.). При цьому кількість бактерій зростає у десятки разів, інтенсивно працюють дощові черв'яки, перетворюючи гній на чорно-коричневу, збагачену гумусовими речовинами масу;

• якість гною залежить від якості корму худоби. Кращий гній тоді, коли худобу годують грубими кормами, коли вона живиться травою на пасовищі або сіном, висівками, соломою бобових тощо;

• дуже сирий гній слід обезволожити дренажем, а дуже суха купа, навпаки, потребує зволоження;

• коли перегнивання відбувається нормально, утворюється достатня кількість грибків (актиноміцетів і стрептоміцетів), вони спричинюють утворення на поверхні гною сірого нальоту.

Дуже важливо, щоб гній був не глибоко загорнений у ґрунт, оскільки необхідно, щоб він перетворився на гумус, а це такий біологічний процес, що потребує повітря, активної живої речовини, вологи. Краще загортати в шар 4-20 см, а нижче розташований шар слід глибоко розпушувати. Потрібно намагатися так проводити обробіток, щоб він не порушував природну капілярність ґрунту.

Біодинамічне землеробство має багато спільного з органо-біологічним, тому що переслідує ту ж саму мету — відновлення родючості деградованих ґрунтів, отримання екологічно чистої продукції, що не несе небезпеки для здоров'я людей, охорону і збереження навколишнього середовища, створення гармонійних відносин між людиною і природою. Це реалізується через відновлення природної саморегуляції агроекосистем і відтворення родючості та здорового екологічного середовища ґрунтової системи. Обидві системи передбачають використання лише механічних, біологічних і агротехнічних заходів боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками. Використовують, наприклад, як засіб захисту рослин екстракт із стебел хвоща польового.

Особливостями біогеодинамічного господарювання є ще й такі:

• використання гомеопатичних препаратів, приготовлених з коров'яку і розмеленого гірського кришталю в рогах великої рогатої худоби. Гумусовий препарат активізує біологічні процеси у ґрунті, препарат з кришталю зміцнює рослини, підвищує стійкість проти хвороб, інтенсифікує фотосинтез і асиміляцію;

• технологічні операції (посів, догляд за посівами, обробіток ґрунту, збирання врожаю), а також приготування компостів проводять з урахуванням не тільки природних (тобто земних), а й космічних чинників — розташування небесних світил, оскільки вони взаємопов'язані;

• захист рослин також забезпечується стимулюванням природних захисних функцій в рослинах, посиленням їх стійкості, відновленням саморегуляції екосистеми, стимулюванням розвитку корисних живих організмів, які знешкоджують паразитів.

Таким чином, використання біодинамічного землеробства може бути ефективним засобом боротьби з деградацією ґрунтового покриву, важливим інструментом охорони ґрунтів. Впровадження його має і низку проблем, перша з яких — можливе зменшення врожайності культур приблизно на 20%. Проте не слід забувати, що деякий недобір врожаю компенсується поліпшенням якості продукції, збереженням ґрунтів, відтворенням здорового навколишнього середовища, поліпшенням якості підґрунтової і питної води, здоров'я людей.

На нашу думку, зменшення врожайності можна уникнути, якщо поєднати біодинамічне землеробство з ґрунтозахисними технологіями безполицевого вирощування культур з розширеним відтворенням родючості ґрунтів, розроблених кафедрою ґрунтознавства та охорони ґрунтів НАУ. Навпаки, це створить передумови збільшення продуктивності агроекосистем, формування екологічно чистих агроландшафтів.

У біодинамічному землеробстві дуже важливо дотримуватися принципу Е. Пфайффера, який він назвав "законом гумусу". Згідно з цим принципом, якщо ґрунт містить 2,5-3% колоїдного гумусу у верхньому шарі (оптимальна його потужність 100 см), то цей ґрунт створює оптимальні умови для рослин.

Однак, щоб підтримати вміст гумусу на рівні 3%, він повинен також містити певну кількість органічної речовини, що служить джерелом утворення гумусу червам та мікроорганізмам.Цей вміст органічної речовини різний і залежить від клімату (в посушливих умовах — 5-6, в більш вологих — 10-12%).