ВСТУП
У сучасних умовах фінансово-економічної кризи, рецесії, значних валютних коливань, а також прямих загроз національній (і, в тому числі, фінансовій) безпеці країни, надзвичайно важливим є забезпечення надійності та стабільності виконання основного фінансового плану – Державного бюджету України. Даний процес є складним та багатогранним, а визначальну роль у ньому відіграє Державна казначейська служба України (ДКСУ). Невід’ємною частиною функціонально-правового механізму регулювання фінансових потоків на загальнонаціональному рівні є казначейська система. Від швидкості, повноти і достовірності інформації в бюджетній сфері залежить якість та майбутня ефективність прийнятих управлінських рішень на політичному рівні. Жодна інша система обслуговування бюджетів, крім казначейської, не дає можливості оперативно надавати інформацію щодо виконання бюджетів у розрізі різноманітних класифікацій.
Як усім нам відомо, основним планом формування і використання таких коштів для кожної країни є бюджет.
У своїй роботі ми розглядатимемо таку важливу для нашої держави структуру як Державне казначейство України. Державна казначейська служба(ДКСУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністерство фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Державне казначейство України – це самостійна одиниця, яка формує власну кадрову, господарську та інформаційну політику розвитку казначейської системи. Відповідно, казначейська система України має трирівневу структуру і складається з:
1) Державного казначейства України, яке розташоване у столиці країни;
2) управлінь Державного казначейства обласного значення;
3) районних управлінь Державного казначейства.
Ми вивчатимемо другий рівень – Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
На органи Державного казначейства загалом покладено відповідальність за оперативне управління бюджетними коштами, спрямування їх на першочергові соціально-економічні потреби.
Управління наявними коштами Державного бюджету, організація його касового виконання, здійснення контролю над цим процесом – це лише невелика частина основних функцій, які повинні здійснювати органи Державного казначейства України.
Удосконалення системи управління наявними коштами актуальне у будь-якій країні. Актуальність проходження практики і полягає в тому, щоб вивчити всі завдання та функції, покладені на органи Державного казначейства України, недоліки в їх роботі. Адже від того, як правильно здійснюватиметься управління бюджетними коштами залежить подальше майбутнє нашої держави, її розвиток чи занепад.
Метою проходження практики в управлінні Державного казначейства є ознайомлення з діяльністю цієї установи, роботою його окремих відділів та обов’язками кожного з працівників.
Завдання практики полягає у тому, щоб якомога детальніше вивчити роботу здійснювану управлінням Державного казначейства України, його структурних підрозділів.
Вивчаючи теорію, ми можемо дізнатися в загальному про діяльність органів Державного казначейства України. Проте без практики, без конкретного прикладу, не знаючи «проблемні місця» та невирішені питання, не можна говорити про вдосконалення, покращення роботи цієї установи.
Об’єктами дослідження в даній роботі виступають взаємовідносини управління Державного казначейства України з розпорядниками бюджетних
коштів, установами банків, органами державної податкової служби, місцевими фінансовими управліннями, виконавчими органами, Національним банком України тощо.
Джерелом інформації виступають усі нормативно-правові документи, які надходять до управління Державного казначейства як вхідна документація: постанови, накази, закони, рішення, роз’яснення, листи і таке інше. А також технічно-інформаційна база, комп’ютерні програми.
Дана робота складається з трьох розділів.
У першому розділі ми ознайомлюємось з завданнями та функціями Головного управління Державного казначейства України, структурою його підрозділів, роботою окремих відділів та обов’язками працівників кожного з них. Вивчається робота управління Державного казначейства по забезпеченню контролю за надходженням і використанням коштів державного бюджету, прогнозуванням і касовим плануванням цих коштів.
Другий розділ передбачає ознайомлення з роботою Державного казначейства. Розглядається порядок оплати витрат, здійснюваних розпорядниками та одержувачами коштів державного бюджету. Також вивчається облік та звітність за операціями касового виконання бюджету.
У третьому розділі ми провели аналіз діяльності органу Державного казначейства та дослідили ефективність діяльності роботи Державного казначейства за виконанням бюджету.
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ГУ ДКСУ, ЙОГО РОЛЬ В ВИКОНАННІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
Організаційна структура Державного казначейства України
Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства Фінансів України і йому підпорядковується. Воно було створене на виконання Указу Президента України від 27 квітня 1995 р. № 335 «Про Державне казначейство України» Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 31.07.1995р.
Організаційну структуру Державного казначейства України сформовано, виходячи із завдань, поставлених щодо виконання Державного бюджету України. Організаційна структура державної казначейської служби представлена на рисунку 1.1.
Держказначейство має у своєму підпорядкуванні територіальні органи — управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та відділення, агентства, представництва, філії, пункти уповноважених у районах, містах і районах у містах. Доцільність створення територіальних органів у районах, містах і районах у містах визначається Колегією Держказначейства.
Організаційна структура Державного казначейства України (ДКУ) відтворює структуру адміністративно-територіального устрою України. ДКУ складається з центрального, 27 казначейських управлінь обласного значення та 684 територіальних відділень.
Рис. 1.1 Організаційна структура державної казначейської служби.
Відповідно до свого адміністративно-територіального розміщення установи ДКУ поділені на три рівні: центральний, обласний та районний. Центральний рівень представляє Державне казначейство України, яке знаходиться у столиці України — Києві. 27 управлінь Державного казначейства (ОУДК) розташовані таким чином:
1 адміністративне управління - в Автономній Республіці Крим;
24 Адміністративні управління функціонують в областях;
2 адміністративні управління - у містах Києві та Севастополі.
684 районних відділення Державного казначейства (РВДК) - у найбільш важливих місцевих адміністративних центрах[1, ст. 1-2].
У деяких випадках районні відділення Державного казначейства (РВДК) або одночасно обслуговують бюджетні установи, що розташовані як у сільській місцевості, так і у районному центрі, або зовсім не запроваджуються як окремі органи, оскільки деякі адміністративні райони великих міст об’єднують свої функції, зливаючись у єдине міське ВДК великого міста.
Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Державне казначейство України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Голова Держказначейства має заступників, яких призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України.
Голова Держказначейства здійснює загальне керівництво державним казначейством, несе персональну відповідальність за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов’язки між своїми заступниками.
Голова Держказначейства затверджує структуру Держказначейства та управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці областях, містах Києві та Севастополі, призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних органів Держказначейства. Штатні розписи відділень, агентств, представництв, філій, пунктів уповноважених у районах, містах і районах у містах затверджують керівники відповідних територіальних управлінь за погодженням з керівництвом Держказначейства.
Для погодженого вирішення завдань, що належать до компетенції Держказначейства, обговорення найважливіших питань його діяльності утворюється колегія у кількості 11 чоловік у складі Голови Держказначейства (голова колегії), його заступників за посадою та інших керівних працівників Держказначейства. Склад колегії затверджується Головою Держказначейства. Рішення колегії втілюються в життя постановами.
Нині існує 24 адміністративних обласних управління. Середня чисельність персоналу у кожному ОУДК становить 54 одиниці. Кожне ОУДК очолює начальник, який несе відповідальність за роботу всіх районних відділів Державного казначейства у рамках адміністративного регіону та в межах покладених на нього функцій.
684 районних відділення ДКУ розташовані по всій країні. Середня чисельність персоналу районних ВДК становить 12 одиниць. Усі начальники казначейських відділень звітують безпосередньо начальникові обласного управління Державного казначейства. Кожне районне відділення несе відповідальність за здійснення касових операцій з виконання Державного бюджету у своєму районі. Кожне відділення ДКУ очолює начальник, який відповідає за роботу, покладену на нього відповідно до функцій[2, ст. 12-15].
Таким чином, Державне казначейство являє собою складну розгалужену систему підрозділів та відділів які займаються контролем та розподілом державного бюджету.