3.2 Розробка плану-графіка машиновикористання

Вихідними даними для розробки плану-графіка є: годинна та змінна продуктивність, баланс машинного часу, питомі витрати часу на фермі а також обсяг і технологія робіт.

Графік складаємо наступним чином. По горизонталі у масштабі відмічаємо години доби по вертикалі – види робіт. У першому стовпчику графіка вказуємо вид роботи, у другому – марку машини, третьому – обсяг робіт, в четвертому – продуктивність, у п’ятому – кількість машин. Розділив обсяг робіт на продуктивність машини і їх кількість, одержуємо кількість годин роботи за добу та записуємо у шостому стовпчику. В сьомому стовпчику записуємо потужність машини за технічною характеристикою. Помноживши кількість машин і годин роботи за добу на потужність машини одержуємо витрату електроенергії. Яку записуємо у восьмий стовпчик. В дев’ятому – горизонтальними лініями відмічаємо час початку та закінчення роботи для кожного виду обладнання.

Знаючи час початку і закінчення роботи для кожного виду машин, і їх потужність будуємо графік споживання електроенершії на фермі протягом доби. Для цього за кожну годину роботи машини визначаємо їх загальну споживану потужність і в масштабі відкладаємо по вертикалі.

3.3 Вибір форми організації технологічного обслуговування

Технічне обслуговування – це сукупність заходів для підтримання справності та роботоздатності машин або обладнання при підготовці їх до роботи, транспортування чи зберігання. Для даної ферми вибираємо форму організації технічного обслуговування машин, яка передбачає виконання усіх технічних заходів силами самого господарства.

3.4 Розробка річного плану-графіка технічного обслуговування

машин

Для визначення необхідної кількості технічного обслуговування і обсягу робіт з кожного виду технічного обслуговування розробляємо річний план-графік технічного обслуговування машин та обладнання (див арк 3 гр. частини).

Вихідними даними для річного плану-графіка є: тип, марка та кількість машин; вид періодичність і трудомісткість обслуговування, дата проведення останнього технічного обслуговування в минулому році.

Загальну трудомвсткість Т_і(год) обчислюємо за формулою:

, (3.1)

де: m – кількість типів машин на фермі;

t_і– трудомісткість і-того технічного обслуговування, год;

n_і– кількість і-тих обслуговувань.

По розрахункам, загальна трудомісткість щоденного технічного обслуговування склала Т_щто=8,52 год, а загальна річна трудомісткість періодичних техобслуговувань (ТО-1, ТО-2) Т_п=420,08 год.

3.5 Розрахунок необхідної кількості слюсарів та майстрів-

наладчиків для обслуговування машин та обладнання на фермі

Щозмінне технічне обслуговування виконують слюсарі, а періодичне – спеціалізована бригада, в яку входять слюсарі та електрики господарства, що працюють на пункті технічного обслуговування ферми. У затратах на ЩТО приблизно робочого часу приділяють слюсарю, аоператорам ферми. З врахуванням викладеного вище кількість слюсарів для проведення ЩТО обчислюємо за формулою:

, (3.2)

де: К – коефіцієнт, що враховує підміну слюсарів під час відпусток,

вихідних і святкових днів або в разі хвороби (при

п’ятиденному робочому тижню К=1,46);

а – коефіцієнт, що враховує виконання робіт пов’язаних з

усуненням несправностей (а=1,25);

t_зм– тривалість робочої зміни, годин;

- коефіцієнт використання робочого часу зміни.

Приймаємо 1 слюсаря.

Потреба в майстрах-наладчиках N_ндля проведення періодичних техобслуговувань обчислюємо за формулою:

, (3.3)

де: D– кількість робочих днів за рік (D=270 днів).

Приймаємо 1 майстра-наладчика.