test0

Рис. 8. Класифікаційна схема стаціонарних установок (систем) пожежогасіння Подальший розвиток спринклерних та дренчерних систем привів до утворення

автоматичних установок пінного пожежогасіння. Для утворення повітряно-механічної піни та подання її на захисний об'єкт використовують спринклерні та дренчерні пінні зрошувачі.

Треба пам'ятати, що вода і піна при гасінні пожежі можуть справляти додаткову руйнуючу дію на захисний об'єкт, особливо на радіоелектронну апаратуру.

Для гасіння пожеж на об'єктах, що мають значну матеріальну цінність, таких, наприклад, як обчислювальні центри, які не повинні зазнавати додаткової руйнуючої дії гасячого агента, використовують газові установки - батареї з ручним пуском ЧБР2МА; батареї автоматичні з електричним пуском БАЕ (гасячий агент-хладон).

Автоматичними засобами пожежогасіння обладнують виробництва категорій А, Б,

Ві приміщення обчислювальних центрів та інших об'єктів.

Увиборі установок газового пожежогасіння кількість балонів з гасячим агентом визначають з урахуванням об'єкта та питомих витрат агента.

8.11. Організація пожежної охорони на підприємстві

Організація пожежної безпеки на підприємстві здійснюється на підставі приведених нижче Законів України, Нормативно правових актів з охорони праці, (далі НПАОП), нормативних актів з пожежної безпеки (далі НАПБ), Державних стандартів України (далі –ДСТУ), Державних будівельних норм (далі – ДБН), Будівельних норм (далі БН), Будівельних норм і правил (далі - БНіП), Відомчих будівельних норм (далі – ВБН), Відомчих норм технологічного процесу (далі – ВНТП), Правил, Положень, Інструкцій, Керівництв та інших керівних документів затверджених (введених в дію) наказами МНС України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Держгірпромнагляду, інших відомств.

151

Забезпечення пожежної безпеки на підприємствах здійснюється наступними основними компонентами виробництва:

-технічною системою, яка передбачає надійність обладнання, використання безпечних технологій, визначає обсяг вибухопожежонебезпечних речовин, проектні рішення, впровадження систем виявлення та гасіння пожеж тощо;

-персоналом, його підготовкою, забезпеченням регламентами і правилами роботи;

-системою управління.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:

-можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню , побутових нагрівальних приладів; -порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

-правила проїзду та стоянки транспортних засобів; -місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової

продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання); -порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та

ганчір’я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень; -порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі; -порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань

пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та

152

занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; -порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів

протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо); -порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів

електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

153

Практичні завдання

1.Задачі

1.1.Порівнюючи розраховані Вами коефіцієнти частоти нещасних випадків за минулий рік для двох підприємств одного профілю, визначне, на якому з них стан охорони праці кращий. Вихідні дані для розрахунків: середньоспискова чисельність працівників – Ч1 =1000, Ч2 =500; кількість нещасних випадків – N1 =40, N2 =30.

Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:

Тобто, коефіцієнт нещасних випадків Кч - це кількість нещасних випадків або профзахворювань, які сталися у відповідний період часу (півріччя, рік), на 1000 працюючих.

Кч_1=40 а Кч_2=60 тобто першому підприємстві стан охорони праці кращий.

1.2. Порівнюючи розраховані Вами коефіцієнти виробничих втрат за минулий рік для двох підприємств одного профілю, визначне, на якому з них стан охорони праці кращий. Вихідні дані для розрахунків: середньоспискова чисельність працівників – Ч1 =400, Ч2 =800; загальна кількість днів непрацездатності – D1 =80, D2

=72.

Коефіцієнт виробничих витрат визначається за формулою:

Відповідно можна зробити висновок що на другому підприємстві стан охорони праці кращий.

1.3. Розрахуйте всі показники виробничого травматизму за минулий рік. Вихідні дані для розрахунків: середньоспискова чисельність працівників П – 1000; Т загальна кількість нещасних випадків – 50; загальна кількість днів непрацездатності D

– 100; кількість нещасних випадків, що призвели до смерті і каліцтва С– 5.

Показник частоти Пч характеризує кількість нещасних випадків, що припадає на кожну 1000 працюючих за певний період часу і визначається за формулою:

Пч П

154

де Т – загальна кількість травм за звітний період (півроку, рік) по закритих лікарняних листках; П – середня кількість працюючих за той же період часу.

Показник важкості травматизму Пв характеризує загальну тяжкість травм, що показує скільки днів непрацездатності припадає на одну травму і визначається за формулою:

Загальний рівень виробничого травматизму Пз обчислюють за формулою:

Пз Пв Пч

Цей показник враховує кількість днів непрацездатності на 1000 працюючих за звітний період.

1.4. Встановити, чи відповідає якість повітря виробничого приміщення встановленим нормам, якщо у повітря виділяються три шкідливих речовини односпрямованої дії на людину. Вихідні дані: фактичні концентрації забруднювальних речовин, відповідно – Сф1 =10, Сф2 =4,5, Сф3 =10 мг/м3; гранично допустимі концентрації – ГДК1 =20, ГДК2 =15, ГДК3 =40 мг/м3. Якщо якість повітря не відповідає встановленим нормам, викладіть пропозиції щодо нормалізації якості повітря.

Якщо в повітрі робочої зони одночасно міститься декілька шкідливих речовин

однонаправленої дії, то їх гранично допустима концентрація буде рівна (формула

Авер’янова):

,- гранично допустима концентрація цієї ж речовини в повітрі.

тобто не відповідає встановленим нормам,потрібно

знизити їх концентрацію для таких випадків достатньо буде звичайної вентиляції. Якщо в повітрі робочої зони одночасно міститься декілька шкідливих речовин різнонаправленої дії то:

1.5. Встановіть, чи відповідає якість повітря виробничого приміщення встановленим нормам, якщо у повітря виділяються три шкідливі речовини: дві речовини односпрямованої дії (1 і 2) і одна, що має іншу спрямовану дію (3). Вихідні

155

дані: фактичні концентрації забруднювальних речовин, відповідно – Сф1 =10, Сф2 =8,4, Сф3 =21 мг/м3; гранично допустимі концентрації – ГДК1 =25, ГДК2 =12, ГДК3 =30 мг/м3. Якщо якість повітря не відповідає встановленим нормам, викладіть пропозиції щодо нормалізації якості повітря.

,для одно направлених, що перевищує встановлені норми , не перевищує встановлених норм

Тобто потрібна скоріш за всезагальна вентиляція чи зменшення (нейтралізація) речовини №2.

1.6. Встановіть, чи відповідає якість повітря виробничого приміщення встановленим нормам, якщо у повітря виділяються три шкідливі речовини різноспрямованої дії на людину. Вихідні дані: фактичні концентрації забруднювальних речовин, відповідно – Сф1 =6, Сф2 =6, Сф3 =4 мг/м3; гранично допустимі концентрації – ГДК1 =12, ГДК2 =10, ГДК3 =8 мг/м3. Якщо якість повітря не відповідає встановленим нормам, викладіть пропозиції щодо нормалізації якості повітря.

Якщо в повітрі робочої зони одночасно міститься декілька шкідливих речовин різнонаправленої дії то:

,

1.7. Визначте середнє значення коефіцієнта природного освітлення у робочому приміщенні за даними фактичних значень КПО, визначених у п’яти точках. Вихідні дані: КПО1 =2,2, КПО2 =2,5, КПО3 =2,6, КПО4 =2,8, КПО5 =2,0 %.

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості КПО (е). КПО — відношення природної освітленості, що створюється в деякій точці заданої площини усередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після віддзеркалень), до значення зовнішньої горизонтальної освітленості, що створюється світлом повністю відкритого небозводу, %.

де Евн ,Езовн - природна освітленість, зміряна відповідно в контрольній точці усередині приміщення і зовні будівлі, лк.

При бічному природному освітленні нормується мінімальне значення КПО (емін): при однобічному - в точці, розташованій на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових отворів, а при двосторонньому - в точці посередині приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні (або підлоги). При верхньому і комбінованому освітленнях нормується

156

середнє значення КПО:

де — кількість точок визначення (перша і остання точки приймаються на

розрізу приміщення.

1.8. Визначте рівень звукового тиску, якщо значення діючого звукового тиску складає 0,2 Па.

Рівень звукового тиску, дБ, виражається залежністю:

інтенсивність звукової хвилі, яка падає на конструкцію, сягає 100 дБ, а інтенсивність

1.10. Визначте рівень віброшвидкості, якщо середньоквадратичне значення віброшвидкості сягає 0,05 мм/с.

Логарифмічні рівні віброшвидкості (Lv) в децибелах визначають:

( ) ;

1.11. Визначте рівень віброприскорення, якщо середнє квадратичне значення віброприскорення сягає 3 мм/с2.

Логарифмічні рівні віброприскоренняі (La) в децибелах визначають:

1.12. Визначте радіус ближньої зони ізотропного випромінювання, якщо частота випромінювання складає 300 кГц.

157

Максимальна довжина ближньої зони Rбз для ізотропного випромінювача, який не створює спрямованого випромінювання, визначається за формулою:

1.13. Визначте, скільки часу на протязі робочої зміни працівник без засобів захисту може перебувати в електричному полі промислової частоти з напруженістю 10 кВ/м.

Допустимий час перебування людини в ЕП ПЧ за відповідної напруженості електричного поля від 5 кВ/м до 20 кВ/м визначається виходячи з залежності:

1.14. Визначте сумарні напруженості електричної і магнітної складових електромагнітного поля радіочастотного діапазону, що створюється трьома джерелами і гранично допустима напруженість для яких складає, відповідно, 500 В/м та 500 А/м. Оцініть можливість працювати у таких умовах на протязі робочої зміни без засобів захисту. Вихідні дані: Е1 =250, Е2 =150, Е3 =350 В/м; Н1 =20, Н2 =30, Н3 =40 А/м.

У тому випадку, коли на робоче місце надходять ЕМП від кількох джерел, що працюють у діапазоні частот 60 кГц - 300 МГц, для яких встановлено один і той самий норматив, сумарну інтенсивність впливу обчислюють за формулами:

При цьому сумарна інтенсивність впливу від усіх джерел у досліджуваній точці в діапазоні 60 кГц -300 МГц має задовольняти наступній умові:

де E -напруженість електричного поля від кожного джерела - гранично допустимий рівень напруженості електричного поля для відповідного частотного діапазону. Так само для магнітного поля:

Розраховані результати не вийшли за межі граничних нормативів.

158

1.15. Визначте допустимий час перебування працівника в електромагнітному полі з діапазоном частот 30…300 МГц, якщо гранично допустиме електромагнітне навантаження ЕНЕгд=800 (В·м)2/год, а фактична напруженість електромагнітного поля Е=8 В/м.

Відомо:

тоді:

2.16 Визначте силу струму, що протікає через тіло людини під час одноазного прямого дотику у мережі напругою 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю трансформатора, якщо опір кола людини складає 2 кОм, а опір функціонального заземлення 4 Ом; оцініть викликану цим струмом дію, порівнюючи її з силами порогових значень струмів; нарисуйте схему включення людини в електричне коло і вкажіть шлях протікання уражуючого струму.

I=U/(R1+R2)=220/(2000+4)=0.11A=110mA (Пороговий фібриляційний струм при шляу «руки-ноги»100mA)

2.17 Визначте силу струму, що протікає через тіло людини під час двофазного прямого дотику у мережі напругою 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю трансформатора, якщо опір кола людини складає 1,9 кОм; оцініть викликану цим струмом дію, порівнюючи її з силами порогових значень струмів; нарисуйте схему включення людини в електричне коло і вкажіть шлях протікання уражуючого струму.

I=Uроб/R0=380/1900=0.2A=200mA

2.Практичні запитання

2.18Організація СУОП на підприємстві.

159

В умовах переходу до ринку командні методи адміністративної системи управління охороною праці з боку вищих органів поступово замінюються на ринкові механізми. Основним чинником поліпшення стану охорони праці на сучасних приватних і державних підприємствах відповідно до вимог нормативних актів дедалі рішучіше виступає економічна заінтересованість самих підприємств. Наслідки нещасних випадків і порушень нормативних актів стали настільки відчутні, що підприємства самі заінтересовані в додержанні всіх вимог охорони праці.

У роботі підприємств з охорони праці все більшого значення набувають такі фактори:

економічна заінтересованість власника (керівника) в одержанні максимального прибутку, зменшенні витрат на штрафні санкції, ремонт пошкодженого устаткування, відшкодування шкоди потерпілим; необхідність постійного підвищення якості й конкурентоспроможності продукції, що можливо лише за сприятливих і безпечних умов праці;

-моральна та юридична відповідальність власника за нещасні випадки і відшкодування збитків потерпілим та їх сім’ям;

необхідність змінювати позиції підприємства на ринку серед вітчизняних і зарубіжних конкурентів; необхідність підвищувати продуктивність праці й віддачу кожної затраченої людиногодини, збільшувати відсоток прибутку щодо вкладених інвестицій, підвищувати ефективність використання людських, матеріальних і фінансових ресурсів; забезпечення технологічної переваги підприємства перед конкурентами; забезпечення досягнення перспективних цілей підприємства, що неможливо без підвищення рівня охорони праці. Названі фактори створюють певний моральний і матеріальний тиск на власника підприємства, що змушує його постійно і систематично вирішувати питання охорони праці. Однак цей тиск, як і приписи державних інспекцій та численні нормативні акти, сам по собі не дасть ефекту, якщо власник не буде озброєний механізмом зменшення рівня виробничого ризику, тобто науково-обґрунтованою системою управління охороною праці (СУОП) на підприємстві. Управління охороною праці на підприємстві є складовою, підсистемою загальної системи управління підприємством, оскільки лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечено ефективне виконання завдань, що постають перед підприємством, і досягнення найкращих економічних результатів. Управління — це сукупність дій, спрямованих на підтримання та поліпшення функціонування об’єкта відповідно до існуючої програми чи мети функціонування. У процесі управління орган управління одержує певну інформацію про стан об’єкта управління та стан навколишнього середовища, в якому він перебуває. На основі цієї інформації виробляється рішення, за яким здійснюється вплив на об’єкт управління. В узагальненому вигляді процес управління охороною праці повинен передбачати такий алгоритм дій, виконуваних за замкнутим циклом: діагностику (аналіз та оцінку) стану системи прогнозування виробничого ризику й можливих наслідків планування запобіжних заходів прийняття управлінських рішень; організацію виконання; контроль за виконанням, процесом виробництва і діями персоналу діагностики. Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини під час трудової діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання певних функцій управління. Функція управління — це комплекс взаємозв’язаних видів діяльності, що здійснюються суб’єктом управління при цілеспрямованому впливі на об’єкт управління. Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій:

організацію й координацію робіт з охорони праці; контроль стану охорони праці;

160