8.Охарактеризуйте етапи развитку Кихївської Русі, її державну організацію.

І Виникнення та формування (IX ст.- кінець X ст.)Початок формування державності на території України тісно пов'язаний з перетворенням Києва на основний політичний і культурний центр руських племен. Князь Аскольд, проводячи виважену і активну зовнішню політику, зміцнив Київську Русь, поставивши її нарівні з Візантією та Хазарією.Відносять першу спробу введення християнства у Київській Русі. Це стало причиною заколоту, ініціаторами котрого виступили місцеві волхви та бояри. Звернулися до Новгорода, де з 870 р. утвердилося правління запрошеного варяга - Рюрика. Олег 882 році захоплює Київ і вбиває Аскольда. Олег рушив походом на Візантію і змусив її підписати торговельну угоду, яка відкривала широкі можливості для руських купців. Ігор Рюрикович. Посиливши централізовану владу у боротьбі з волелюбними древлянами, він виступив проти печенізьких орд, які нападали на Русь. Здійснив не дуже вдалі походи на Візантію, Русь втрачала контроль на Чорноморському узбережжі та в гирлі Дніпра і до того ж зобов'язувалася надавати військову допомогу Візантії. Влада перейшла до вдови Ігоря - княгині Ольгі. Жорстко помстилася древлянам за смерть чоловіка, спаливши їхню столицю Іскоростень разом з частиною городян. Намагалася обмежити прерогативи місцевої знаті, впорядкувала збір данини і встановила більш суворий порядок управління. Зміцнила економічна могутність Київської держави, піднісся її міжнародний авторитет.Ольга охрестилася. Ольга до самої смерті залишалася радницею свого сина.Святослав ще більше зміцнив позиції Київської держави.Провів адміністративну реформу, посадивши синів намісниками у адміністративних центрах.Святослав посилив позиції Русі на важливих торговельних шляхах, зміцнив кордони і підніс міжнародний авторитет своєї держави. Починається жорстока боротьба за владу.

ІІ Розквіт Володимир повертає Русі землі фактично завершуючи формування державної території.Серйозною проблемою набіги кочовиків. Володимир упроваджує військову реформу, встановлюючи феодальну організацію війська — службу за право володіти землею. Це зміцнило і власну владу князя. Створюється досить розгалужена система фортець, валів,тощо.Вдосконалення системи права, пристосування його до умов свого часу.Для зміцнення централізованої князівської влади потрібен був єдиний бог. Вибір зупинився на християнстві православного (візантійського) обряду. Русь стала у шерег провідних християнських держав Європи, забезпечивши собі рівноправні та взаємовигідні стосунки з ними. Наприкінці правління Володимира Святославича виникла реальна загроза єдності Київської Русі. Між синами Володимира починається кривава боротьба за київський стіл. Ярослав і Мстислав уклали мирну угоду та поділили Русь.Звертається до зовнішніх проблем і починає боротьбу з печенігами. Генеральна битва відбулась у 1036 р., після якої печеніги вже ніколи па Русь не нападали( на честь закладено Софійський собор). Розширюються кордони КР. Активізувалася й дипломатична діяльність. За допомогою династичних шлюбів Ярослав зміцнив стосунки з кількома провідними європейськими державами. Увагу приділяв внутрішнім проблемам КР. За його правління проводиться кодифікація юридичних норм, які існували, а також постає перший письмовий звід норм давньоруського права «Руська правда», які захищали приватну власність і власника.Ярослав призначає на вищу церковну посаду — митрополита — не грека, а слов'янина — Іларіона. Київська Русь досягла зеніту свого розквіту, встала нарівні з найвпливовішими країнами середньовічної Європи. Поділив між синами міста й землі. Запроваджувався новий принцип спадковості — сеньйорат(княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина). Київській Русі встановлюється форма правління, яку називають тріумвіратом Ярославичів, очолювали походи проти половців,після невдалої битви на р. Альті у 1068 р. спілка Ярославичів фактично розпалася.

ІІІ період занепаду та феодальної роздробленості(2-a половина XII ст. - 1-a половина XIII ст. )боротьба за одноосібну владу. Спробу припинити княжі усобиці було вжито на з'їздах князів у Любечі(відміна спадковості), Витичівський (1100 р.), Золочівський (1101 р.), Долобський (1103 р.) князівські з'їзди не усунули всіх суперечностей, що ніяк не сприяло єдності Київської Русі, особливо в умовах половецької загрози і заворушень населення Києва та інших великих міст. Так, у 1113 р., під час повстання в Києві бояри й купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха з проханням посісти київський стіл. Придушивши повстання, Володимир Мономах став київським князем на 12 років.Розгромивши половців і забезпечивши сприятливі зовнішні умови, Володимир Мономах багато зробив для зміцнення Київської Русі. Розвивалися сільське господарство й ремесла, пожвавилася торгівля, будувалися нові міста.Зміцнюються династичні зв'язки.По смерті Володимира у 1125 р. спадкоємцем на київському столі став його син Мстислав Володимирович, який продовжив політику батька. Проте його наступники знову почали боротися між собою за першість на Русі. Отож із другої половини XII ст. починається новий період в історії українських земель — період феодальної роздробленості та існування самостійних князівств.