- •Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Принципи державної політики в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Лекція 2. Система управління охороною праці в організації
- •2.1. Загальна структура управління охороною праці
- •Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •Економічні методи управління охороною праці
- •2.5. Оцінка затрат на охорону праці та визначення їхньої ефективності
- •Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •Вплив втоми на безпеку праці
- •Вплив стресу на безпеку праці
- •Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці Значення адаптації в трудовому процесі
- •Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •Мотивація безпеки праці
- •Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Вимоги до приміщень та робочих місць
- •Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
- •Аналіз умов праці
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
- •Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів
- •Особливості роботи користувачів комп'ютерів
- •Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером зоровий дискомфорт
- •Перенапруження скелетно-м'язової системи
- •Ураження шкіри
- •Розлади центральної нервової системи (цнс)
- •Порушення репродуктивної функції
- •Вплив на інші системи організму
- •Працездатність операторів вдт
- •Аналіз системи "людина—комп'ютер—середовище"
- •Психологічні можливості та особливості
- •Комп'ютер та його апаратне забезпечення системний блок
- •Дисплей
- •Клавіатура
- •Принтери
- •Пристрої безперебійного живлення (пбж)
- •Електробезпека
- •Мал 6.1. Система заземлення tn-s
- •Мал 6.2. Система заземлення tn-с-s
- •Мал 6.3. Система заземлення tn-с
- •Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок
- •Заходи захисту від прямого дотику у нормальному режимі роботи електроустановок:
- •Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •Мал. 6.4. Схема дії захисного заземлення
- •Мал. 6.5. Схема дії захисного занулення
- •Лекція 7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
- •8.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
- •8.1.2. Система попередження вибухів і пожеж.
- •8.1.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •8.1.4. Система організаційно-технічних заходів
Мал. 6.4. Схема дії захисного заземлення
При пошкодженні в установці ізоляції фазного проводу корпус установки може опинитися під напругою. Якщо людина доторкнеться у цьому випадку до корпуса установки, то це буде майже рівноцінно доторканню до неізольованого проводу.
При наявності заземлення паралельно людині буде мати місце додатковий струмопровід, і струм замикання на землю буде розподілятися між цим струмопроводом і людиною обернено пропорційно їх опорам, що забезпечує захист людини від ураження електричним струмом. Крім того, при наявності захисного заземлення має місце розтікання струму в землі, в результаті чого на поверхні землі виникає поле підвищених потенціалів відносно нульового потенціалу землі, в результаті цього напруга, під яку потрапляє людина буде визначатись різницею потенціалів корпусу установки і поверхні землі в місці розташування людини Зі зменшенням відстані між заземлювачем і людиною напруга дотику буде зменшуватись, що сприяє поліпшенню безпеки. Тому така схема може використовуватись тільки при наявності надякісної системи заземлення всієї будівлі.
Занулення - це навмисне з'єднання елементів електроустановки, які не знаходяться під напругою, з захисним нульовим проводом
Мал. 6.5. Схема дії захисного занулення
У приведеній схемі при пробої на корпус і відсутності занулення дотик людини до корпусу електроустановки настільки небезпечний, як дотик до неізольованого фазного проводу. Якщо ж корпус електроустановки буде з'єднаний провідником з нульовим провідником, то пробій на корпус перетвориться в коротке замикання фази. При цьому спрацює захист від короткого замикання (плавкі запобіжники, електромагнітний струмовий захист тощо) і електроустановка відключиться від мережі живлення. Повторне увімкнення електроустановки буде неможливим до усунення пробою на корпус.
Захисне відключення. Призначення захисного відключення — відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи за допомогою пристрою захисного відключення ПЗВ (на схемах позначено УЗО). Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм.
Лекція 7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
8.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
Пожежна безпека (див. схему) забезпечується системами попередження пожежі, протипожежного захисту та організаційно-технічними заходами.
Рис. 8.1. Схема забезпечення П Б об’єкта
Для розробки комплексу конкретних технічних і організаційних рішень та заходів, які здатні забезпечити необхідну ступінь безпеки, необхідно попередньо визначити рівень пожежної небезпеки об’єкту.
Законодавча та нормативна база ПБ є нормативною і методичною основою для аналізу стану пожежної небезпеки і формування системи забезпечення ПБ об’єкту.
Аналізуючи за допомогою показників вибухопожежонебезпеки речовини і матеріали, що використовуються, обертаються і зберігаються на об’єкті з урахуванням їх фактичної кількості і особливості виробництва, оцінюються вибухопожежонебезпечність об’єкту, яка являє собою прогноз виникнення пожежі і його наслідків, тобто від чого, що і як може зайнятися і до чого це може призвести. Таким чином, методика аналізу вибухопожежонебезпеки зводиться до виявлення і оцінки умов формування горючого середовища, потенційних і фактичних джерел запалювання, умов виникнення контакту горючого середовища з джерелом запалювання, умов і причин розповсюдження вогню у випадку виникнення пожежі, масштабу можливої пожежі , наявності загрози життю людей, навколишньому середовищу, матеріальним цінностям.
Необхідність об’єктивної оцінки вибухопожежонебезпеки потребує чітких критеріїв. Існують два підходи до питань нормування і визначення пожежної небезпеки: Верогіднисний і детермінований.
Верогіднисний підхід базується на концепції ризику, що допускається, вірогідність якого не повинна перевищувати згідно з ГОСТ 12.1.004-91 10-6 впливу небезпечних факторів пожежі на одну людину в рік. Цей показник закладено в концепцію формування пожежної безпеки.
Детермінований підхід базується на розподілі об’єктів по ступеню небезпеки, що визначається параметром, який характеризує наслідки пожежі, на категорії і класи з конкретним визначенням кількісних меж розмежування