- •Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Принципи державної політики в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Лекція 2. Система управління охороною праці в організації
- •2.1. Загальна структура управління охороною праці
- •Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •Економічні методи управління охороною праці
- •2.5. Оцінка затрат на охорону праці та визначення їхньої ефективності
- •Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •Вплив втоми на безпеку праці
- •Вплив стресу на безпеку праці
- •Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці Значення адаптації в трудовому процесі
- •Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •Мотивація безпеки праці
- •Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Вимоги до приміщень та робочих місць
- •Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
- •Аналіз умов праці
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
- •Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів
- •Особливості роботи користувачів комп'ютерів
- •Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером зоровий дискомфорт
- •Перенапруження скелетно-м'язової системи
- •Ураження шкіри
- •Розлади центральної нервової системи (цнс)
- •Порушення репродуктивної функції
- •Вплив на інші системи організму
- •Працездатність операторів вдт
- •Аналіз системи "людина—комп'ютер—середовище"
- •Психологічні можливості та особливості
- •Комп'ютер та його апаратне забезпечення системний блок
- •Дисплей
- •Клавіатура
- •Принтери
- •Пристрої безперебійного живлення (пбж)
- •Електробезпека
- •Мал 6.1. Система заземлення tn-s
- •Мал 6.2. Система заземлення tn-с-s
- •Мал 6.3. Система заземлення tn-с
- •Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок
- •Заходи захисту від прямого дотику у нормальному режимі роботи електроустановок:
- •Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •Мал. 6.4. Схема дії захисного заземлення
- •Мал. 6.5. Схема дії захисного занулення
- •Лекція 7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
- •8.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
- •8.1.2. Система попередження вибухів і пожеж.
- •8.1.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •8.1.4. Система організаційно-технічних заходів
Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок
Безпечна експлуатація ЕУ забезпечується наступними трьома методами:
− застосуванням стаціонарних конструктивних та схемних заходів захисту;
− використання засобів захисту, у тому числі електрозахисних;
− дотримання захисних заходів під час виконання робіт в ЕУ.
Конструктивні та схемні заходи захисту є невід'ємною частиною ЕУ і убезпечують її експлуатацію увесь час, поки ЕУ знаходиться під напругою. Згідно ПУЕ-2006 [3.19] вони поділяються на дві групи:
− заходи захисту від прямого дотику у нормальному режимі роботи ЕУ;
− заходи захисту у разі непрямого дотику у випадку одиничного пошкодження.
Засіб захисту (ЗЗ) - це засіб, призначений для запобігання або зменшення виливу на працівника небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів.
Засіб електрозахисний - це засіб, призначений для забезпечення електробезпеки (це інструменти і пристосування для безпечного виконання робіт в ЕУ: ізольовані штанги, кліщі, покажчики напруги та ін.), а також діелектричний одяг та взуття (рукавички, ботики, калоші та ін.).
Захисні заходи під час виконання робіт в ЕУ - це комплекс вимог до працівників та до порядку виконання робіт з метою убезпечення експлуатації ЕУ.
Заходи захисту від прямого дотику у нормальному режимі роботи електроустановок:
1.Струмовідні частини ЕУ не повинні бути доступні для випадкового прямого дотику до них, а доступні для дотику відкриті і сторонні провідні частини не повинні перебувати під напругою, що являє небезпеку ураження електричним струмом як у нормальному режимі роботи, так і у разі пошкодження ізоляції.
2.Для запобігання ураженню електричним струмом у нормальному режимі роботи слід застосувати окремо або у поєднанні такі заходи захисту від прямого дотику:
− основна ізоляція струмовідних частин;
− огорожі та оболонки в ЕУ;
− бар'єри в ЕУ;
− розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності;
− розміщення струмовідних частин на недосяжній висоті чи у недоступному місці;
− блоківки безпеки в ЕУ
- засоби орієнтації в електроустановках
3.Захист від прямого дотику не вимагається, якщо номінальна напруга ЕУ не перевищує:
− 25 В змінного або 60 В постійного струму у разі застосування системи БННН (система безпечної наднизької напруги), якщо електричне обладнання експлуатується у сухих приміщеннях;
− 25 В змінного і 60 В постійного струму у разі застосування системи ЗННН (система захисної наднизької напруги), якщо обладнання перебуває у зоні дії зрівнювання потенціалів і експлуатується тільки у сухих приміщеннях;
− 6 В змінного або 15 В постійного струму в усіх інших випадках.
Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
Поява напруги на неструмовідних частинах електроустановок пов'язана з пошкодженням ізоляції і замиканням на корпус. Основними технічними заходами щодо попередження електротравм при замиканнях на корпус є захисне заземлення, занулення, захисне відключення.
Захисне заземлення- це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин електроустановок, які можуть опинитись під напругою.